Рішення № 69804218, 19.09.2017, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16636/16-ц

пр. № 2/759/1754/17

19 вересня 2017 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

з участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа дванадцята Київська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить визначити додатковий строк тривалістю два місяці для подання до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області 14.07.2016 року, після його смерті відкрилася спадщина. Позивачка є дочкою померлого та єдиним спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України. У листопаді 2016 року до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори позивачкою була подана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька. 29.11.2016 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Мельник М.П. було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку для подання заяви. Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Строк, визначений законодавством для подання відповідної заяви, вважає пропущеним з поважних причин та з наступних підстав. 05.08.2015 року ОСОБА_5 був тяжко травмований під час дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася неподалік смт. Ворзель, Київської області. У важкому стані його було скеровано каретою швидкої медичної допомоги до Ірпінської центральної міської лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_3 року від численних переломів скелету ОСОБА_5 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 309 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Працівниками правоохоронних органів, а також медичними працівниками, було допущено помилку в персональних даних ОСОБА_5, а саме: невірно зазначено в усіх документах його по батькові -"ОСОБА_5" замість "ОСОБА_5" не зважаючи на те, що останній мав при собі документ, що посвідчує особу, посвідчення водія. Як наслідок, правоохоронним органам за короткий час не вдалося встановити наявність близьких родичів у померлого, у зв'язку з чим прокуратурою м. Ірпеня Київської області 28.08.2015 був наданий дозвіл на поховання ОСОБА_5 за державні кошти (лист прокуратури від 28.08.2015 № 62-16-Р-2015 року) та здійснено поховання на кладовищі м. Ірпінь, про що свідчить свідоцтво про поховання №362 від 31.08.2015 року. В результаті вищевказаної помилки Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінсього міського управління юстиції у Київській області видав свідоцтво про смерть ОСОБА_7 підприємству "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь", що здійснювало поховання ОСОБА_5, з помилкою, а саме - було не правильно зазначено по батькові померлого. Копія свідоцтва про смерть з помилкою відсутня. Лише в лютому 2016 року позивачка дізналася від спільних знайомих, що її батько не з'являється за адресою уже півроку. Вказує, що їй вдалося встановити вище вказані події, шляхом подачі представником позивача ОСОБА_3 письмової заяви до Святошинського РУНП у місті Києві про встановлення місця знаходження ОСОБА_5 Після встановлення обставин 24.03.2016 року одержали копії документів, та оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_5, у ОСОБА_7 підприємстві "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" після оплати вартості поховання (фіскальний чек про оплату № 39618372 від 24.03.2016 та накладна-замовлення №000877 від 24.03.2016). Зауважує, що у свідоцтві про поховання та у накладній-замовленні зазначено з помилкою по батькові ОСОБА_5 ("ОСОБА_5" замість "ОСОБА_5"). Даний факт підтверджує наявність помилки у свідоцтві про смерть ОСОБА_5 Беручи до уваги, що в свідоцтві про смерть ОСОБА_5 було невірно зазначено його по батькові, відділ державної реєстрації актів цивільного стану вносив зміни у вказаний документ понад три місяці з моменту звернення за даним фактом, а саме 12.04.2016 року. Отже, свідоцтво про смерть було одержано 20.07.2016 року, на підставі чого покійного було знято з реєстраційного обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1. Оформленням вказаних документів та розшуком померлого займався представник позивача (чоловік) ОСОБА_3, військовослужбовець Збройних Сил України, у вільний від виконання службових обов'язків час, оскільки як вказує позивачка, вона займалась доглядом за двома малолітніми дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Зокрема, молодша дочка була ще немовлям, що викликало значні труднощі для будь-яких оперативних дій, щодо розшуку батька та відновлення документів, які насамперед передбачали тривалі поїздки в інші міста Київської області (Ірпінь, Буча). Вважає, що за наведених обставин, своєчасне звернення до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину було неможливим.

У судовому засідання позивач та представник позивача позов підтримують, просять його задовольнити. Надає до суду додаткові пояснення до позовної заяви про призначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідач Київська міська рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про місце та час розгляду повідомлялася належним чином, через канцелярію суду надала свої заперечення до позову в яких зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що була допущена помилка у по батькові померлого з вини працівників та за обставин, зазначених позивачем, а також не надано належних та допустимих доказів того, що зазначена помилка була визнана та виправлена у встановлений законом спосіб, просить розглядати справу у відсутність свого представника, постановити рішення на розсуд суду.

Третя особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про місце та час розгляду повідомлялося належним чином, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши думку позивача та представника позивача, дослідивши надані ним докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області 14.07.2016 року (а.с.6). Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 1403/16 від 07.08.2016 року (а.с.35-66).

Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8 (а.с.50) та свідоцтвом про шлюб (а.с.49).

У листопаді 2016 року до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори позивачкою була подана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька (а.с.37).

29.11.2016 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Мельник М.П. було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку для подання заяви (а.с.14).

Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що строк, визначений законодавством для подання відповідної заяви, пропущений позивачем з поважних причин, з наступних підстав. 05.08.2015 року батько позивачки ОСОБА_5 був тяжко травмований під час дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася неподалік смт. Ворзель, Київської області. У важкому стані його було скеровано каретою швидкої медичної допомоги до Ірпінської центральної міської лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_3 від численних переломів скелету батько помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 309 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.7-8).

Працівниками правоохоронних органів, а також медичними працівниками, було допущено помилку в персональних даних ОСОБА_5, а саме: невірно зазначено в усіх документах його по батькові -"ОСОБА_5" замість "ОСОБА_5" не зважаючи на те, що останній мав при собі документ, що посвідчує особу посвідчення водія (а.с.18).

Як наслідок, правоохоронним органам за короткий час не вдалося встановити наявність близьких родичів у померлого, у зв'язку з чим прокуратурою м. Ірпеня Київської області 28.08.2015 року був наданий дозвіл на поховання батька за державні кошти, лист прокуратури від 28.08.2015 року № 62-16-Р-2015 та здійснено поховання на кладовищі м. Ірпінь, про що свідчить свідоцтво про поховання №362 від 31.08.2015 року (а.с.15-16).

В результаті вищевказаної помилки Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінсього міського управління юстиції у Київській області видав свідоцтво про смерть ОСОБА_7 підприємству "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь", що здійснювало поховання мого батька, з помилкою, а саме - було не правильно зазначено по батькові померлого, копія свідоцтва про смерть з помилкою відсутня.

У лютому 2016 року позивачка дізналася від спільних знайомих, що її батько не з'являється за адресою уже півроку, вдалося встановити вище вказані події, шляхом подачі представником позивача ОСОБА_3 письмової заяви до Святошинського РУНП у місті Києві про встановлення місця знаходження батька позивача.

24.03.2016 року після встановлення обставин одержала копії документів та оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_5, у ОСОБА_7 підприємстві "Управління житлово-комунального господарства "Ірпінь" після оплати вартості поховання, фіскальний чек про оплату № 39618372 від 24.03.2016 року та накладна-замовлення №000877 від 24.03.2016 року, у свідоцтві про поховання та у накладній-замовленні зазначено з помилкою по батькові ОСОБА_5 "ОСОБА_5" замість "ОСОБА_5". Даний факт підтверджує наявність помилки у свідоцтві про смерть ОСОБА_5 (а.с.17).

Разом з тим, беручи до уваги, що в свідоцтві про смерть ОСОБА_5 було невірно зазначено його по батькові, відділ державної реєстрації актів цивільного стану вносив зміни у вказаний документ понад три місяці з моменту звернення за даним фактом, а саме 12.04.2016 року.

Таким чином, свідоцтво про смерть було одержано позивачкою 20.07.2016 року, на підставі чого покійного було знято з реєстраційного обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1.

Оформленням вказаних документів та розшуком батька позивачки займався представник позивача (чоловік) ОСОБА_3, військовослужбовець Збройних Сил України, який брав безпосередню участь в АТО та перебував в іншому тривалому службовому відрядженні: копія довідки про безпосередню участь в АТО ОСОБА_3 № 313/8/7392 від 14.09.2015 року та копія посвідчення про відрядження ОСОБА_3 до м. Радомишль Житомирської області 12.11-16.12.2015 року (а.с.89-91), навіть у той період часу, коли чоловік позивачки ОСОБА_3 перебував на службі у м.Києві, графік його роботи на стільки щільний і робочий час ненормований, у тому числі з цілодобовими чергуваннями, у чоловіка позивача не було можливості приділяти час сім'ї (для прикладу ненормованого робочого часу майора ЗСУ ОСОБА_3 надає його графік цілодобових чергувань за жовтень 2015 року (а.с.91), тому до грудня 2015 року позивачка з дітьми в м.Києві не перебувала у вільний від виконання службових обов'язків час, оскільки позивачка займаюся доглядом за двома малолітніми дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Зокрема, молодша дочка була ще немовлям, що викликало значні труднощі для будь-яких оперативних дій, щодо розшуку батька та відновлення документів, які насамперед передбачали тривалі поїздки в інші міста Київської області (Ірпінь, Буча).

Як пояснила у судовому засіданні позивачка, що протягом багатьох років поспіль у її батька ОСОБА_5 склалася особиста традиція щороку із літа до зими проводити весь час у домі його батьків в смт Бабинці Бородянського р-ну Київської обл. Отже, останній раз позивачка бачилися з батьком наприкінці липня 2015 року. Також зазначає, що ОСОБА_5 планував відпочивати в своєму будинку у Київській обл. майже до Нового року, а ОСОБА_5, в свою чергу, знав, що позивачка буду з дітьми у Полтавській обл. Навідувати батька у Київській обл. у позивачки не було фізичної можливості, зокрема тому, що її діти перебували тоді на грудному вигодовуванні. Будинок батька позивачки не пристосований для перебування із немовлятами. Позивачка з батьком обговорювали, коли ще разом проводили час у м.Києві, і він це розумів сам, тому й не ображався, що вони не бачитимемося тривалий час. За технічних причин телефонного зв'язку у позивачки з батьком в цей період не було, оскільки стаціонарний телефон в будинку батька у Київській обл. відсутній, а мобільним телефоном батько, в силу свого віку ? 74 року життя, не вмів і не любив користуватися, декілька разів за останні роки, подаровані ОСОБА_2 мобільні телефони, він забував у квартирі в Києві, то губив, то забував вчасно заряджати акумулятор. Тому серйозних підстав для хвилювань у позивачки не було, а наступна зустріч з батьком була запланована на новорічні свята ще влітку. Лише після повернення чоловіка позивачки із чергового відрядження у грудні 2015 року, він зміг забрати її із дітьми до м.Києва, і ми мали можливість 19.12.2015 року відвідати її батька ОСОБА_5 за місцем його прописки у АДРЕСА_1, хотіли привітати батька із Днем Святого Миколая. Але ні у той день, ні протягом кількох наступних тижнів наших навідувань за місцем прописки батька у Києві і за місцем проживання у Київській обл., нам так і не вдалося з ним зустрітися. Його стаціонарний телефон № НОМЕР_1 у квартирі в м.Києві також не відповідав.

За наведених обставин, своєчасне звернення до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину було неможливим.

З огляду на пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» у випадку коли особа, яка прийняла спадщину в установлений законом строк, вона може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані за наявності сукупності обставин коли у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04.11.2015 року № 6-1486цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.

Керуючись ст.ст. 1222, ч.3 ст.1272 Цивільного Кодексу України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа дванадцята Київська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м.Києва через районний суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Ю.Миколаєць