Постанова № 69802841, 26.10.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 823/1253/17

Провадження № 2а/712/825/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д.

з участю секретаря Жук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із адміністративним позовом до Департаменту органі-заційного забезпечення Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії вказуючи, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і фактично проживає з ним та сином в АДРЕСА_1. Дане житлове приміщення знаходиться у гуртожитку і належить на праві власності на підставі договору дарування від 19.10.2016 року, де він і зареєстрований. Разом з ним зареєстрований і їх син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

12.07.2017 року вона звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання свого чоловіка та сина з одночасним зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання. 12.07.2017 року їй було відмовлено в реєстрації з посиланням на відсутність згоди всіх співвласників будівлі гуртожитку. Вважає дії відповідача неправомірними так як була наявна згода власника приміщення, її чоловіка. Просить визнати дії відповідача протиправними та зобов»язати управління з питань державної реєстрації здійснити її реєстрацію за адресою м. Черкаси, вул.. Одеська, 8/1, кімната 403 та стягнути судові витрати понесені нею для подачі позову та витрати на правову допомогу.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, обгрунтовуючи тим, що відмова позивачу в реєстрації була обгрунтована тим, що позивачем не надано згода всіх співвласників житла. Позивачем надано договір дарування частини житлового блоку з якого вбачається, що ОСОБА_2 має у спільній частковій власності 1/20 частину жзитлового блоку (секції), об»єктом нерухомого майна є житловий блок (секція) 401-417. Договору про порядок володіння та користування спільним майном блок секції № 401-417 не надавався.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який має на праві приватної власності на підставі договору дарування від 19.10.2016 року кімнату № 403 в м. Черкаси, вул.. Одеська, 8/1. Дане житлове приміщення знаходиться у гуртожитку. ОСОБА_2 зареєстрований за даною адресою разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

12.07.2017 року позивач звернулась до Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради з заявою про реєстрацію місця її проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 кім. 403 з одночасним зняття її з реєстрації за попереднім місцем проживання (копія даної заяви знаходиться в матеріалах справи). Як вбачається з даної заяви, вона погоджена з власником житлового приміщення, а саме чоловіком позивачки ОСОБА_2

12.07.2017 року Управлінням з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, інспектором Аскеровою О.В. прийнято рішення про відмову в реєстрації на підставі неподання необхідних документів, а саме відсутня згода всіх співвласників.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуютьсяКонституцією Україниі закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими народними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження, єЗакон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-1V(надалі - Закон №1382) та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1ст. 2 Закону №1382, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в країні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

У свою чергу, на виконання положеньЗакону №1382та з метою визначення процедури реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця гребуванняПостановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016затверджено Правила реєстрації місця проживання (далі по тексту Правила).

Положеннями п. 26 Правил визначений перелік підстав зняття з реєстрації місця проживання особи, а саме: зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на міграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання є вичерпним.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, однією із умов реєстрації місця проживання є надання документів, що підтверджують право на проживання в житлі ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.

Судом встановлено, що позивачкою зазначені документи були подані, зокрема подано договір дарування частини житлового блоку ( секції) від 19.10.2016 року в якому зазначено, що даруватель ОСОБА_6 подарувала, а обдарований ОСОБА_2 прийняв в дар 1/20 частину житлового будинку (секції) № 401-417 у гуртожитку, що знаходиться у будинку № 8/1 по вул.. Одеська , в м. Черкаси, а саме кімнату № 403. Загальна площа кімнати становить 16,5 кв.м.

Як зазначалось вище, позивач просила зареєструвати її в кімнату № 403, де вона проживає разом зі своїм чоловіком, власником житла та їх малолітнім сином.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім»ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача можуть бути визнані і інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем та ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч.1 ст.. 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вчиняти будь-які дії які не суперечать закону щодо свого майна.

Вище викладене свідчить про безпідставність відмови позивачу у реєстрації місця проживання за фактичним місцем проживання, так як наявна згода власника приміщення № 403. Тому посилання відповідача на відсутність згоди всіх співвласників житла, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбаченіКонституцієютазаконами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зіст. 14 Закону №1382рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленомузакономпорядку.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що дії Управлінням з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у знятті з реєстраційного обліку та реєстрації за місцем проживання є протиправними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підлягають до задоволення і вимоги позивача в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат: 1280 гривень судового збору та 5000 гривень за надання правової допомоги. Граничний розмір витрат пов»язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення у цивільній справі, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Розмір мінімальної заробітної плати становить 3200 грн.

Позивачем та адвокатом надано розрахунок затраченого часу та вартість послуг адвоката який перевірений судом та відповідає вимогам закону.

Керуючись 162-164 КАС України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії Управління з питань державно реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про відмову у знятті з реєстрації та в реєстрації за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою м. Черкаси, вул. Одеська, 8/1, кім. 403.

Зобов'язати Управління з питань державно реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 по вул. Одеській, 8/1, кім. 403 в м. Черкаси.

Стягнути з Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати 1280 грн. судового збору та 5000 грн. за надання юридичної допомоги, а всього, 6280 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий Пироженко В.Д.