Ухвала суду № 69800660, 26.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/12640/17 Головуючий у І інстанції Санін В.М.Провадження № 11-сс/780/640/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

26 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Мельник Ю.І.,

з участю

прокурора - Яковченка А.В.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонногосуду Київської області від 20 жовтня 2017 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, начальника складу роти матеріального забезпечення військової частини А1232, прапорщика, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімн. 302, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в/ч А1232,раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській області) строком на тридцять днів та визначенорозмірзастави у розмірі 50 тисяч грн.

В С Т А Н О В И Л А :

Як убачається з ухвали слідчого судді, прокурор військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, щопрапорщик ОСОБА_4 наказом командира військової частини А1232 (по особовому складу) від 20 грудня 2013 року № 62-ПМ призначений на посаду начальника складу роти матеріального забезпечення військової частини А1232.

В один із днів січня 2015 року прапорщик ОСОБА_4, будучи начальником складу роти матеріального забезпечення військової частини А1232, тобто військовою службовою особою, зловживаючи адміністративно-господарськими функціями щодо організації правильного використання, зберігання та обліку паливно-мастильних матеріалів, діючи з прямим корисливим умислом на викрадення іншого військового майна дизельного палива зимового, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території парку військової частини польова пошта В2968, маючи безперешкодний доступ до резервуарів паливно-мастильних матеріалів складу роти матеріального забезпечення, де зберігалось закріплене за ним дизельне паливо зимове довгострокового зберігання, викрав з вказаних резервуарів шляхом відкачування в автомобільну автоцистерну близько 400 кг військового майна дизельного палива зимового, яке одразу ж збув за територією парку військової частини невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам на суму 6000 грн.

У подальшому в один із днів січня 2015 року, прапорщик ОСОБА_4, діючи повторно, з прямим корисливим умислом на викрадення іншого військового майна дизельного палива зимового, в особистих інтересах, всупереч вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території парку військової частини А1232, маючи безперешкодний доступ до резервуарів паливно-мастильних матеріалів складу роти матеріального забезпечення, де зберігалось закріплене за ним дизельне паливо зимове довгострокового зберігання, викрав з вказаних резервуарів шляхом відкачування в автомобільну автоцистерну близько 800 кг військового майна дизельного палива зимового, яке одразу ж збув за територією парку військової частини невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам на суму 12 000 грн.

У подальшому, 15 жовтня 2017 року прапорщик ОСОБА_4, діючи повторно, з прямим корисливим умислом на викрадення іншого військового майна дизельного палива зимового, в особистих інтересах, всупереч вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території парку військової частини А1232, маючи безперешкодний доступ до резервуарів паливно-мастильних матеріалів складу роти матеріального забезпечення, де зберігалось закріплене за ним дизельне паливо зимове довгострокового зберігання, викрав з вказаних резервуарів шляхом відкачування в автомобільну автоцистерну близько 900 кг військового майна дизельного палива зимового, яке одразу ж збув за територією парку військової частини невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам на суму 13 500 грн.

Крім того, упродовж 2015-2017 років прапорщик ОСОБА_4, діючи у вказаний спосіб викрав із резервуарів складу роти матеріального забезпечення закріпленого за ним військового майна 100567 кг дизельного палива зимового марок «З-0,2 мінус 25», «З-0,2 мінус 35», «З-0,2 мінус 45», «З К5 клас ІІ», а також 7441 кг автомобільного бензину марки А-76, які реалізував невстановленим досудовим розслідуванням цивільним особам, використавши незаконно отримані кошти на власний розсуд.

Всього ОСОБА_4, діючи у вказаний спосіб, протягом 2015-2017 років викрав із закріплених за ним резервуарів паливно-мастильні матеріали довгострокового зберігання, а саме 102667 кг дизельного палива зимового марок «З-0,2 мінус 25», «З-0,2 мінус 35», «З-0,2 мінус 45», «З К5 клас ІІ» та 7441 кг автомобільного бензину марки А-76 на загальну суму 914199,46 грн., які використав на власний розсуд, чим заподіяв державі матеріальні збитки на вказану суму.

Ухвалою слідчого суддіБілоцерківського міськрайонногосуду Київської області від 20 жовтня 2017 року вказане вище клопотання прокурора було задоволено та застосовано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській області) строком на тридцять днів.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, щоклопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, оскільки застосування більш мяких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою залишити обраний підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни та визначити розмір застави, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 914 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді в частині визначення розміру застави є необгрунтованою. Зазначає, що визначена слідчим суддею застава в розмірі 50 тис. грн. є меншою від мінімально встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави для особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думки підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Висновки слідчого судді прозастосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській області) строком на тридцять днів є обґрунтованими та не оспорюються в апеляційній скарзі прокурора, тому колегія суддів визнає ці висновки правильними.

Проте, посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що визначена слідчим суддею застава в розмірі 50 000 грн. є меншою від мінімально встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави для особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину є слушними.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше вчинив самовільне залишення військової частини, заподіяв державі збитків на суму понад 914 000грн., колегія суддів приходить до висновку,що розмір застави ОСОБА_4слід визначити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 грн., оскільки саме такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргупрокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого суддіБілоцерківського міськрайонногосуду Київської області від 20 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_4 скасувати в частині визначення розміру застави.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн.

Суддя: Суддя: Суддя: