Постанова № 6979984, 03.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2009 р. м. КиївК-37286/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2009 року

у справі № 2-а-24857/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» (надалі ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»)

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова (надалі ДПІ у Московському районі м.Харкова)

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФ «Харківелектромонтаж»(надалі ТОВ «ВФ «Харківелектромонтаж»)

за участю Генеральної прокуратури України

про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 25.11.2008р. (а.с.110-13), поставлено питання про скасування рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2008р. №0001752302/0 та податкового повідомлення-рішення від 28.10.2008р. №0003891702/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»та оформлення її результатів, податковим органом було допущено порушення вимог чинного законодавства, а отже, прийняті за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є такими що суперечать Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та ст.61 Конституції України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 28.10.2008р. №0003891702/0 та рішення від 28.10.2008р. №0001752302/0; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір в розмір 3,40грн..

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що при проведенні перевірки та застосуванні санкцій за результатами перевірки, податковим органом не було дотримано вимог закону щодо строків застосування санкцій. Акт перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, отже, законних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідача не було.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій ДПІ у Московському районі м.Харкова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р. про що складено акт №4729/23/32948799 від 08.10.2008р..

В ході проведення вказаної перевірки, зокрема, було встановлено що позивачем було порушено п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п.6.3.3 (е) п.6.3 ст. 6, п.п.9.10.2 , п.п.9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме:

- неутримання податку з доходів фізичних осіб у квітні 2006р. - червні 2008р. у сумі 93762198,86грн.;

- не нарахування підприємством штрафу у розмірі 79868286,19грн., передбаченого п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім того, за висновками зазначеного акту перевірки контролюючим органом встановлено перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звітування стосовно раніше виданих коштів у сумі 532455241,27грн., чим порушено п.2.11 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»затвердженго постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004р. №637.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 28.10.2008р. №0003891702/0 яким позивачу у визначено податкове зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 361154883,00грн. у т.ч. 93762199,00грн. основного платежу та 267392684,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2008р. №0001752302/0, яким позивачу у визначено суму штрафних санкцій в розмірі 133113810,32грн..

Податкове зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб (28.10.2008р. №0003891702/0) складається із наступних порушень, встановлених в ході проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, під час проведення перевірки встановлено, що в порушення п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2035 від 26.12.2003р. позивач надав соціальну пільгу своєму працівнику ОСОБА_1 в місяці, якому цього працівника звільнено (а саме у квітні 2007р.), що спричинило неутримання та неперахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 30,00грн..

Згідно висновків акту перевірки, в порушення п.п.6.3.3 (е) п.6.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що встановлює заборону на застосування податкової соціальної пільги до доходів платника податку, якщо останній отримує протягом звітного податкового місяця одночасно доходи від підприємницької діяльності, а також від іншої незалежної професійної діяльності, встановлено, що позивач надав податкову соціальну пільгу працівнику ОСОБА_2, яка зареєстрована субєктом підприємницької діяльності, що призвело до неутримання та неперахування податку з доходів фізичних осіб на 154,52грн..

Крім того, в період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р. з каси підприємства директору Романовському О.А. були видані грошові кошти в сумі 532455241,27грн., однак надані кошти повернуті до каси підприємства не були, а також не були надані звіти про їх використання.

Згідно п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сума коштів, отриманих платником податку під звіт, що не була повернута у встановлені законом строки, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу. А отже, порушення порядку повернення отриманих під звіт коштів призвело до неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такої виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми такого обовязкового платежу.

Зобовязання визначене у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2008р. №0001752302/0 стосуються порушення порядку ведення готівкових операцій, а саме, видача готівкових коштів під звіт без повного звітування стосовно раніше виданих коштів у сумі 532455241,27грн.. Штрафна санкція розрахована відповідно до абзацу 5 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки», та складає 25% від суми неповернутих коштів.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач оскаржував прийняте рішення про нарахування податкового зобовязання та штрафних санкцій зі сплати податку з доходів фізичних осіб, що стосуються неправомірного надання працівникам підприємства податкової соціальної пільги, предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанції було донарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій за видачу готівкових коштів під звіт Романовському О.А. в сумі 532455241,27грн., а також застосування штрафних (фінансових) санкцій за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, і це не оскаржував позивач, в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що з квітня 2006р. по червень 2008р. директору ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»Романовському О.А. видавались грошові кошти підзвіт на загальну суму 532455241,27грн.

Про те, що така сума була на рахунках позивача, і саме таку суму отримано підзвіт, підтверджено витягом з банківських виписок щодо видачі готівки з банківських рахунків ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль», касовими книгами підприємства та журналами-ордерами по рахунку 301 (каса) (т.І а.с.10-68, т.ІІ а.с.276-299).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять доказів нецільового, надмірного використання наданих підзвіт коштів директору позивача, а отже, ці кошти не є доходом цієї особи і не можуть бути обєктом оподаткування в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Суд першої інстанції вказує, що в рамках проведення перевірки не досліджувалось перевищення суми, виданої Романовському О.А. підзвіт порівняно із сумою фактичних витрат підприємства понесений в ході господарських операцій із контрагентами. А отже, суд першої інстанції, з яким погодився і суд другої інстанції, дійшов висновку про те, що зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб за період з квітня 2006 по червень 2008р. позивачу донараховано без належних правових підстав.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується із зазначеними висновками суду з огляду на такі обставини.

Обґрунтовуючи неправомірність висновків податкового орагну щодо порушення підприємством порядку ведення касових операцій, позивач стверджує, що керівництвом ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»неодноразово на підставі усних домовленостей, за допомогою засобів телефонного звязку, укладались договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей за готівкові кошти для використання в господарській діяльності.

Упродовж всього часу розгляду адміністративної справи позивач стверджує, що у нього були «довготривалі, налагоджені звязки» із ТОВ «Укрбудтрейд», ТОВ «ВФ «Харківелектромонтаж»та ПП «Фінансовий радник». Разом з тим, підтвердження у контрагентів цільового використання директором ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»виданих підзвіт коштів, що стало необхідним лише в ході проведення перевірки, не виявилось можливим у звязку із «раптовим, неочікуваним» визнанням ТОВ «Укрбудтрейд»банкрутом.

Разом з тим, визнаючи, що директором позивача не були збережені звіти про використання грошових коштів виданих підзвіт, позивач зазначає, що вказане порушення є адміністративним порушенням і не може бути підставою для нарахування податкових зобовязань.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується із правомірністю таких тверджень позивача.

Відповідно до п.5.8.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 19.02.2001р. № 72, затвердженого постановою Правління Національного банку України, при проведенні перевірки контролюючим органам враховувється те, що в разі виявлення порушення видачі конкретному працівнику підзвіт готівкового авансу за наявності в нього раніше одержаних підзвітних коштів, за якими в установленому порядку не був складений авансовий звіт, то незалежно від того, закінчився чи ні термін, на який ці кошти були видані, штраф за таке порушення (25% від одержаної під звіт суми) має розраховуватися, виходячи із суми попередньо одержаних і не повернених до каси підприємства підзвітних коштів, щодо яких не був складений звіт.

Наголошуючи на існуванні витрат готівкових коштів підприємства для потреб ведення господарської діяльності, у т.ч за участю виданих директору підзвіт грошових коштів у перевірений період, позивач жодним документом, крім своїх пояснень не спростовує виявлених в ході перевірки порушень.

При цьому, в абзаці шостому п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №72, передбачено, що розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

З матеріалів справи вбачається (а.с.123-124 т.І), що 11.09.2008р. податковим органом був складений акт №125/23/32948799 про те, що в ході проведення планової перевірки (з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р.) директору Романовському О.А. надавався лист №12115/10/23-206 від 04.09.2008р. з проханням надати до перевірки первинні документи на підтвердження проведення господарських опрацій ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»із ТОВ «Укрбудтрейд»та ПП «Фінансовий радник»та надати документи на підтвердження використання виданої готівки підзвіт, однак, позивач не скористався своїм правом та не надав перевіряючим доказів використання одержавних грошових коштів підзвіт на потреби підприємства.

Крім того, з акту перевірки ТОВ «ВФ «Харківелектромонтаж»від 28.11.2008р. №67001/18/34632125 (за період з 27.10.2006р. по 30.06.2008р.) вбачається, що із ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»була укладена за цей період єдина угода підряду на суму 27000,00грн.. При цьому, перевіркою зазначено, що фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів, у ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод щодо здійснення будівельної та іншої діяльності (відповідно до штатного розкладу протягом перевіреного періоду на підприємстві працювало 14-15 штатних робітників, що суперечить п.4 наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001р. №112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.2001р. за №939/6130 «Про затвердження ліцензійних умов провадження будівельної діяльності…»(т.І а.с.162-169).

Також матеріали адміністративної справи спростовують доводи позивача про те, що немає доказів на підтвердження господарської діяльності ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»із ТОВ «Укрбудтрейд»та ПП «Фінансовий радник»в звязку з вилученням 17.09.2008р. бухгалтерської документації позивача (т.І а.с.93-96).

На запит суду першої інстанції слідчим відділу податкової міліції ДПА у Харківській області були направлені документи фінансово-господарської діяльності позивача, відповідно до протоколу обшуку від 17.09.2008р. (т.І а.с.91-96).

Крім того, з протоколу огляду документів ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»вбачається, що серед вилучених документів відсутні будь-які фінансово-господарські документи що свідчили б про здійснення позивачем господарської діяльності із ТОВ «Укрбудтрейд», ТОВ «ВФ «Харківелектромонтаж»та ПП «Фінансовий радник»(т.ІІ а.с.1-209).

За таких обставин, з урахуванням встановлення попередніми судовими інстанціями, всіх обставин справи, судова колегія касаційної інстанції зазначає, що повно і правильно встановивши обставини справи, суди попередніх інстанцій дали їм неналежну юридичну оцінку внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень та відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову з наведених вище мотивів.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2009 року скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова, 3-тя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФ «Харківелектромонтаж», про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.