Ухвала суду № 69796745, 25.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року справа №812/764/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 812/764/17 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним повернення виконавчого документа та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

01 червня 2017 року ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправним повернення виконавчого документа та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 11.04.2017 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 812/1727/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, ДФС України, Головного управління ДФС у Луганській області щодо визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу. Вказаний виконавчий лист разом із заявою про примусове виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 812/1727/15 направлено на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яке отримано відповідачем 03.05.2017.

Посилається на ст.ст. 4 та 26 Закону України Про виконавче провадження та зазначає, що державним виконавцем в порушення норм зазначеного Закону, лише 23.05.2017 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання, яке отримано позивачем 23.05.2017.

Вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документу від 23.05.2017 винесено в порушення норм ЗУ Про виконавче провадження, а саме: відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження на першій сторінці виконавчого листа по адміністративній справі № 812/1727/15 міститься інформація про найменування органу, що видав виконавчий лист; відповідно до ч.3 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження виконавчий документ підписано уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів.

Таким чином, вважає, що виконавчий лист видано Луганським окружним адміністративним судом відповідно до вимог ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження.

Позивач просив суд: - визнати протиправним повернення виконавчого документу (виконавчого листа по адміністративній справі № 812/1727/15) стягувачу без виконання; - зобовязати Міністерство юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист по адміністративній справі № 812/1727/15, виданий 11.04.2017 Луганським окружним адміністративним судом; - стягнути з Міністерства юстиції України на його користь судові витрати у вищевказаній справі; - установити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом подання у визначений судом строк звіту про виконання судового рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 812/764/17 позов задоволено. Визнано протиправним повернення виконавчого листа без прийняття до виконання по справі № 812/1727/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу. Зобов'язано Міністерство юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист по справі № 812/1727/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, виданий Луганським окружним адміністративним судом 11 квітня 2017 року. Стягнуто з Міністерства юстиції України судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень у розмірі 673 (шістсот сімдесят три) гривні 00 копійок на користь ОСОБА_3.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 26.10.2015 № 980-о, поновлення на посаді - відмовлено. Постановою суду Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі №812/1727/15 - задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі №812/1727/15 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 26.10.2015 року №980-0 Про звільнення ОСОБА_3В. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Міндходів у Луганській області з 26 жовтня 2015 року. Стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 55347 (пятдесят пять тисяч триста сорок сім гривень) 95 копійок за виключенням обовязкових податків та зборів. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області.

11 квітня 2017 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 812/1727/15, яким поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Міндоходів у Луганській області з 26 жовтня 2015 року (а.с.10-11). Зазначений виконавчий лист 26.04.2017 разом із заявою про примусове виконання рішення направлено на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с.55-56). Виконавчий лист та заяву про примусове виконання рішення відповідачем отримано 03.05.2017.

23 травня 2017 року за вих.№54002979/2 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав не зазначення у виконавчому документі прізвища, імя по батькові та посади посадової особи, якою видано виконавчий лист (а.с.8-9).

Вказане повідомлення разом із виконавчим листом вручено позивачу особисто під підпис 23.05.2017 (а.с.75).

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до частини другої указаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Аналізуючи наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, можливо дійти висновку, що видача виконавчого листа відноситься до виключних повноважень суду - органу, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення адміністративних справ у встановленому законом процесуальному порядку.

Зі змісту виконавчого листа №812/1727/15 вбачається, що виконавчий лист видано Луганським окружним адміністративним судом. Зазначений виконавчий лист підписано суддею Чиркіним С.М. та помічником судді: (секретарем) ОСОБА_6, підписи яких скріплені печаткою суду із зображення Державного Герба України (а.с.10-11).

Відсутність прізвища, ім'я, по батькові та посади посадової особи, яка видала виконавчий лист обумовлена тим, що виконавчий лист видається судом - державним органом. При цьому, слід наголосити, що суддя та помічник судді (секретар) є особами, які уповноважені на підписання виконавчого листа, однак вони не є посадовими особами, що видають виконавчий лист.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що виконавчий лист №812/1727/15, виданий Луганським окружним адміністративним судом 11.04.2017, повністю відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист порушеного права може бути здійснений шляхом скасування спірного рішення.

Враховуючи, що у виданому 11.04.2017 Луганським окружним адміністративним судом виконавчому листі по даній справі зазначено повне найменування органу, який його видав - Луганський окружний адміністративний суд, а також передбачені частиною третьою статті 4 Закону "Про виконавче провадження" прізвища та ініціали осіб, які його підписали, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець незаконно повернув виконавчий документ - виконавчий лист по адміністративній справі № 812/1727/15, який видано 11.04.2017 Луганським окружним адміністративним судом, стягувачу без прийняття до виконання, а відтак позовні вимоги про визнання протиправним поверення виконавчого листа у справі № 812/1727/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства Доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, слід задовольнити.

Судом першої інстанції визнана обґрунтованою вимога позивача про зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №816/1558/16, який виданий Луганським окружним адміністративним судом 11.04.2017 у справі №812/1727/15, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;

- закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.

Крім того, згідно пункту 65 вказаного рішення суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного слід зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач протиправно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, а також встановлено відповідність виконавчого листа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відновлення порушеного права позивача можливе не інакше, як шляхом зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №812/1727/15, виданий Луганським окружним адміністративним судом 11.04.2017 у справі №812/1728/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу. Таким чином, позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.

З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 812/764/17 - залишити без задоволення.Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 812/764/17 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним повернення виконавчого документа та зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повернути Міністерству юстиції України (код отримувача : 00015622, рахунок отримувача : 35225103000177, код банку : 820172, банк отримувача : Державна казначейська служба України, м. Київ) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 36,30 (тридцять шість гривень тридцять копійок) з розрахункового рахунку № 31211206781059, Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача 834016, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 26 жовтня 2017 року.

ГоловуючийА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_7