Ухвала суду № 69796661, 13.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/21474/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року

у справі № 810/2026/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка»

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» (далі - ТОВ «Аніка», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач 1), Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУДФС, відповідач 2), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ДПІ, відповідач 3), в якому просить: визнання незаконними та скасувати рішення (лист) ДПІ від 11 листопада 2015 року № 12845/10/10-13-11-02-10, рішення ГУ ДФС від 15 січня 2016 року № 87/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги; рішення ДФС від 12 квітня 2016 року № 8112/6/99-99-11-02-02-15; зобов'язати ДПІ включити відомості з поданої ТОВ «Аніка» податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, доповнення та додатки до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних ДФС України.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 19 січня 2017 року позов ТОВ «Аніка» задовольнив частково: визнав незаконним та скасував рішення ДПІ щодо неприйняття у товариства податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, оформленого листом від 11 листопада 2015 року № 12845/10/10-13-11-02-10; зобов'язав вважати податкову декларацію з податку на додану вартість товариства за жовтень 2015 року такою, що подана до ДПІ 11 листопада 2015 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу товариства залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір»). Цією ж ухвалою було зазначено сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної у цій справі, встановлений десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.

08 травня 2017 року до апеляційного суду надійшла заява про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, у якій товариство зазначило, що йому незрозумілі зміст мотивувальної та резолютивної частин ухвали.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 травня 2017 року у задоволенні заяви товариства про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року про залишення без руху апеляційної скарги відмовив з тих підстав, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху не належить до судового рішення, яким спір вирішено по суті, є чіткою та зрозумілою та належним чином вмотивованою з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

У касаційній скарзі ТОВ «Аніка», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, а матеріали справи направити для продовження розгляду заяви про роз'яснення судового рішення до цього ж суду.

Відповідачі не реалізували процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, що була висловлена у постанові від 15 червня 2016 року № 21-2984а15, за змістом норм частин 1 та 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.

У цій справі Київський апеляційний адміністративний суд не ухвалював нове рішення по суті позовних вимог, а відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу товариства залишив без руху, тобто прийняв процесуальне рішення.

За загальним правилом норми, які суд застосовує при постановленні ухвали, є процесуальними, які призначені для вирішення питань організації розгляду справи.

Частиною 1 ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги до структури та змісту тих ухвал, що викладаються окремим документом.

Так, відповідно до цієї норми ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Вступна частина призначена для наведення відомостей, що дозволяють формально індивідуалізувати рішення як акт судової влади.

Описова частина спрямовується на конкретизацію суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою.

Мотивувальна частина містить встановлені судом обставини, які виступили фактичною підставою для висновків, які містяться у резолютивній частині. При цьому відсутність в ухвалі суду неналежного мотивування свідчать про її необґрунтованість, а відтак про можливу наявність підстав для її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Судове рішення про залишення апеляційної скарги ТОВ «Аніка» без руху, у роз'ясненні якого Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 травня 2017 року відмовив, постановлено з дотриманням вимог ст. ст. 165, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому зазначені недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення цих недоліків, та не викликає труднощі у його розумінні та не припускає кілька варіантів тлумачення.

За таких обставин Київський апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у роз'ясненні судового рішення (ухвала від 16 травня 2017 року), діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі № 810/2026/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України, та протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ Т.М. Шипуліна