Постанова № 69796620, 24.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/4877/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року

у справі № 802/1772/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6, Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування висновків, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6, Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 15 серпня 2016 року, щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати висновок апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6 від 16 вересня 2016 року про відхилення скарги ОСОБА_1 на висновок атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 15 серпня 2016 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено повністю.

У касаційній скарзі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 18.08.2003 року по листопад 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 887 від 19 липня 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

11 серпня 2016 року т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області полковником міліції складено атестаційний лист щодо ОСОБА_1, надалі безпосереднім керівником у відповідності пункту 9 розділу IV Інструкції № 1465, внесено до розділу ІІ атестаційного листа висновок "займаній посаді відповідає". За змістом атестаційного листа, характеристика позивача містить позитивні якості, з відображенням високих показників в роботі. Відповідно до змісту атестаційного листа, позивач володіє необхідними професійними якостями.

За результатами проведеного тестування позивач набрав по загальним навичкам 32 бали та по професійному тесту 39 балів.

Висновком Атестаційної комісії № 9 Головного управління національної поліції у Вінницькій області 15 серпня 2016 року, що оформлений протоколом ОП №15.00025041.0059732 встановлено, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

Позивач, не погоджуючись із рішенням атестаційної комісії, подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6.

За результатами розгляду апеляційною атестаційною комісією Північного регіону № 6 прийнято рішення від 16 вересня 2016 року, яке оформлено протоколом ОП № 15.00035774.0059732 скаргу поліцейського відхилено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем в порушення Конституції та законів України, протиправно без належних на те повноважень призначено атестацію позивача та проведено її в порушення вимог Закону.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 28 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція про атестування поліцейських), керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Згідно із частиною другою статті 57 Закону та пунктом 15 Інструкції про атестацію поліцейських атестаційна комісія має право на прийняття таких рішень (висновків): 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Це означає, що, хоча прийняття висновку про переміщення поліцейського на рівнозначну посаду до повноважень атестаційної комісії не належить, рішення про таке переміщення керівник органу поліції все ж може прийняти. Із наведеного випливає, що висновки атестаційної комісії мають для керівника поліції лише рекомендаційний характер; він може прийняти щодо кар'єри поліцейського рішення, про яке у висновку атестаційної комісії не йшлося.

Отже, наведене дозволяє прийти до висновку, що рішення (висновок) атестаційної комісії не є обов'язковим до виконання керівником органу поліції, а відтак безпосередньо не впливає на матеріальні права поліцейського, щодо якого проводилася атестація.

Також, аналіз змісту розділу VI Інструкції про атестацію поліцейських, дозволяє стверджувати, що висновок атестаційної комісії є процедурним актом, у якому фіксуються проміжкові результати атестаційного провадження, тобто такий висновок є результатом реалізації певних процедурних прав поліцейським, щодо якого проводиться атестація.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у рішенні від 10 вересня 2013 року - 33770792, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАСУ, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта".

Аналізуючи викладене, вбачається, що проміжковий процедурний акт, на зразок висновку атестаційної комісії, не може бути самостійним предметом оскарження, якщо позов щодо нього був заявлений до завершення відповідної адміністративної процедури, оскільки якщо суд візьметься за поновлення процедурних прав до завершення відповідної адміністративної процедури, то це варто розцінювати як втручання в компетенцію публічної адміністрації, а відтак як порушення принципу розподілу влади.

Враховуючи викладене, атестований має право вимагати в суді скасування рішення (висновку) атестаційної комісії з метою захисту своїх процедурних прав, в результаті порушення яких і було прийняте оскаржене рішення (висновок) за умови, якщо ця вимога заявлена разом із вимогою про скасування адміністративного акту, який завершує відповідну атестаційну процедуру. Якщо вимога щодо скасування рішення (висновку) атестаційної комісії заявлена окремо до завершення атестаційної процедури, то суд має відмовити у її задоволенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки дії атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії не порушують прав позивача у межах спірних правовідносин.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами попередніх інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року

скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6, Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування висновків - відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

С.С. Пасічник