Ухвала суду № 69796555, 20.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33942/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Державної міграційної служби України в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії управління Державної міграційної служби України в Київській області та зобов'язано відповідача повернути ОСОБА_1 сплачені кошти за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87,15 грн та 304,32 грн за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій. В решті позову відмовлено.

Судами встановлено, що 21 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій (нетермінове виготовлення), подавши при цьому заяву-анкету, паспорт громадянина України, оригінал квитанції про сплату державного мита у сумі 170,00 грн. Крім того, позивачем було сплачено два платежі: 87,15 грн - вартість послуг та 304,32 - вартість бланка. До цих документів позивачем додано власноруч підписану заяву про надання платної послуги по оформленню паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, розмір плати якої становить 391,47 грн.

22 жовтня 2016 року ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій, що підтверджується копією паспорта від 06 жовтня 2016 року серії НОМЕР_1, а 25 жовтня 2016 року подав до Васильківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області заяву про повернення коштів за послуги з оформлення паспорту та вартість бланку сумою 391,47 грн.

25 листопада 2016 року Васильківським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області надано лист-відповідь, в якому із посиланням на пункт 22 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2014 року № 152, зазначено, що замовник вказаної адміністративної послуги повинен здійснити оплату наступних платежів: 170,00 грн - держмито згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93; 87,15 грн - за оформлення та видачу паспорта відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795; 304,32 грн - за бланк паспорту на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098. У зв'язку з цим, у Васильківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області відсутні правові підстави для повернення коштів, що були сплачені за надання адміністративної послуги та зазначена адміністративна послуга була надана в повному обсязі.

Судове рішення мотивоване тим, що сплата, установленого Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка), тому відповідач не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта, а його дії щодо вимоги сплати позивачем платежів за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року № 21-416а13 та від 17 грудня 2013 року № 21-441а13.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Порядок № 787 визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Відповідно до пукту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У касаційній скарзі управління державної міграційної служби України в Київській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави для зобов'язання його вчиняти дії щодо повернення позивачу коштів за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87,15 грн та 304, 32 грн - за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки такі платежі встановлені нормативно-правовими актами.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління державної міграційної служби України в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак