Ухвала суду № 69796520, 19.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/31133/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Загороднього А.Ф., Стародуба О.П. секретаря судового засідання Малини Л.В. за участі позивача і представника відповідача Ступака Д.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року,

встановив:

У червні 2015 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним і скасування наказу від 29 квітня 2015 року №17дк про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурора Рівненської області ОСОБА_5 із займаної посади, поновлення на посаді.

Вважав незаконним звільнення з посади, оскільки перевірка прокуратури Рівненської області проводилась з порушеннями, стан організації роботи органів прокуратури Рівненської області відповідав вимогам Закону України «Про прокуратуру» та галузевим наказам Генерального прокурора України, результати перевірки не розглядались на колегії Генеральної прокуратури, стосовно нього службова перевірка не проводилась і від нього не відбирались пояснення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 29 квітня 2015 року №17 дк про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурора Рівненської області ОСОБА_5 із займаної посади. Поновлено ОСОБА_5 на посаді прокурора Рівненської області з 30 квітня 2015 року. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді прокурора Рівненської області з 30 квітня 2015 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову окружного суду. У касаційній скарзі звертає увагу на те, що в оскаржуваному наказі не зазначено, які саме з викладених у ньому порушень вчинені особисто позивачем як керівником прокуратури Рівненської області. Також вважає, що апеляційним судом, на відміну від суду першої інстанції, не надано правової оцінки порушенням, за вчинення яких звільнено позивача.

Від Генеральної прокуратури України надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін, як законне й обґрунтоване.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що наказом Генерального прокурора України від 6 березня 2014 року №168 «к» ОСОБА_5 призначено на посаду прокурора Рівненської області.

У зв'язку із наявністю суттєвих недоліків в діяльності прокуратури Рівненської області та скарг громадян на дії прокурора області, розпорядженням Генерального прокурора України від 27 лютого 2015 року №72 відряджено працівників Генеральної прокуратури України до прокуратури Рівненської області з 2 березня 2015 року на 5 діб з метою перевірки стану організації роботи на окремих напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, інформації у ЗМІ щодо можливих протиправних дій прокурора області, а також стану виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора України від 13 лютого 2015 року та 20 лютого 2015 року.

За результатами перевірки, яка проводилась у період з 2 по 5 березня 2015 року, складено довідку про результати перевірки роботи прокуратури Рівненської області на виконання розпорядження Генерального прокурора України від 27 лютого 2015 року №15, згідно з якою: стан організації нагляду у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Рівненської області неповною мірою відповідає вимогам наказу Генерального прокурора України № 4гн-2012; не вжито належних заходів до виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора України від 13 лютого 2015 року та 20 лютого 2015 року; послаблено нагляд у районних прокуратурах; поширено випадки недотримання статей 214 та 216 КПК України під час прийому та вирішення заяв і повідомлень про злочини, підслідних слідчим органам прокуратури; прокурор області необґрунтовано використовує наглядові повноваження, передбачені частиною 5 статті 36 КПК України; прокурором області та його заступником не виконуються вимоги вказівки Генерального прокурора України від 24 квітня 2013 року №59 щодо особистого здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури області; послаблено координацію роботи правоохоронних органів з виявлення злочинів, підслідчих слідчим органів прокуратури. Вказані недоліки стали можливими за відсутності неналежного контролю особисто прокурором області та його заступниками відповідно до закріплених напрямків роботи за здійсненням досудового розслідування слідчими прокуратури області та процесуального керівництва у цих провадженнях.

Також особами, що проводили перевірку, складено наступні довідки: про перевірку стану організації роботи у виконанні наказів Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №6гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» та від 30 грудня 2014 року №156 «Про заходи щодо вдосконалення представницької діяльності органів прокуратури» у прокуратурі Рівненської області; про результати перевірки у прокуратурі Рівненської області стану організації роботи на окремих напрямках прокурорсько-слідчої діяльності, інформації ЗМІ щодо можливих протиправних дій прокурора Рівненської області, а також стану виконання рішень оперативних нарад у Генерального прокурора від 13 та 20 лютого 2015 року; про результати перевірки інформації щодо протиправної діяльності прокурора Рівненської області; про результати перевірки стану організації роботи на окремих напрямах прокурорсько-слідчої діяльності у прокуратурі Рівненської області; про результати перевірки стану виконання наказу Генерального прокурора України №1/1гн-2013 «Про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції», Положення про координацію діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності та корупції в прокуратурі Рівненської області; про результати перевірки стану прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням та судовим розглядом у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань у прокуратурі Рівненської області; про результати перевірки стану виконання наказу Генерального прокурора України №2гн-2014 «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» у прокуратурі Рівненської області; про результати перевірки стану організації виконання вимог наказу Генерального прокурора України №9гр-2014 «Про організацію особистого прийому та розгляду звернень в органах прокуратури України» в прокуратурі Рівненської області; про результати перевірки стану додержання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та галузевих наказів Генерального прокурора України з цих питань.

Крім того, на виконання розпорядження Генерального прокурора від 27 лютого 2015 року №72 щодо перевірки прокуратури Рівненської області складені доповідні записки.

Наказом Генерального прокурора України від 6 березня 2015 року №175к позивача тимчасово відсторонено від виконання службових обов'язків прокурора Рівненської області, а з 6 березня 2015 року по 27 квітня 2015 року позивач перебував на лікарняному.

Наказом Генерального прокурора України від 29 квітня 2015 року №17дк на підставі частини першої статті 8, пункту 5 статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України ОСОБА_5 звільнено із займаної посади за неналежне виконання службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації роботи на більшості напрямків прокурорсько-слідчої діяльності, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та трудова книжка отримані позивачем 20 травня 2015 року.

Задовольняючи позов та визнаючи звільнення ОСОБА_5 незаконним, окружний суд виходив з того, що в порушення вимог чинного законодавства Генеральною прокуратурою України не проведено службове розслідування стосовно позивача та не відібрано від нього пояснень з приводу виявлених порушень. Перевірка діяльності прокуратури Рівненської області проведена безпідставно, оскільки вона не була запланована в плані роботи Генеральної прокуратури України на перше півріччя 2015 року. Крім того, питання, що стосуються перевірки прокуратури області, наслідком яких є, зокрема, вирішення кадрових питань, мають розглядатися на колегії Генеральної прокуратури України, а не вирішуватися на оперативній нараді, що мало місце у даному випадку. Висновки Генеральної прокуратури України щодо підстав звільнення позивача є необґрунтованими та необ'єктивними, оскільки не підкріплені належними документальними доказами, а ґрунтуються на статистичних показниках роботи позивача як прокурора області за 1 рік 2 місяці. Суд вважав, що відповідачем не з'ясовано причин встановлених перевіркою недоліків у роботі позивача, не надано конкретних пропозицій щодо їх усунення, не враховано особистий внесок позивача у підвищенні ефективності прокурорсько-слідчої діяльності, не враховано кількість справ, які перейшли до нього із минулих періодів, реальність їх виконання за незначний час перебування позивача на службі.

Приймаючи протилежне рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача, зважаючи на те, що у відповідача були законні підстави для призначення і проведення перевірки, ним дотримано процедуру звільнення.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року №1796-XII (далі - Дисциплінарний статут), дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

В силу статті 9 Дисциплінарного статуту дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

За правилами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку.

Вирішуючи спір, апеляційний суд вважав обґрунтованим звільнення ОСОБА_5 з посади прокурора Рівненської області, виходячи з того, що відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача.

При цьому, переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що надавши оцінку документам щодо результатів перевірки, кількості проведених позивачем оперативних нарад, кількості притягнутих ним до дисциплінарної відповідальності підлеглих, кількості порушених кримінальних справ, тощо, окружний суд перебрав на себе повноваження Генерального прокурора України, які визначені положеннями Закону України «Про прокуратуру» та Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Разом з тим, в оскаржуваному наказі відповідача від 29 квітня 2015 року №17дк про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади йдеться про неналежне виконання ним службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації роботи прокурорсько-слідчої діяльності, послаблення контролю за роботою підлеглих працівників.

У зв'язку з цим апеляційний суд мав перевірити та надати оцінку обставинам, з якими відповідач пов'язував звільнення позивача з посади, з огляду на обставини, викладені в оскаржуваному наказі та у довідках, складених за результатами перевірки діяльності прокуратури Рівненської області, і з урахуванням доводів позивача в цій частині, тоді як суд обмежився лише питанням дотримання відповідачем процедури звільнення.

Апеляційний суд повинен був надати юридичну оцінку доказам, на які послався суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення, навести мотиви їх неврахування та докази на спростування висновків цього суду.

Таким чином, апеляційний суд не у повному обсязі здійснив перегляд справи в апеляційному порядку.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За правилами статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Враховуючи викладене, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Загородній А.Ф. Стародуб О.П.