Ухвала суду № 69795850, 23.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9080/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Затолочного В.С., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання:Бедрій Х.П.,

з участю представників позивача:ОСОБА_1,

відповідача:ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі № 813/2229/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008381407 від 31.05.2017р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0008381407 від 31.05.2017р.

Не погодившись з даною постановою суду Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечила, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області №1840 від 16.05.2017р. та направлень № 3169 від 16.05.2017р. та № 3170 від 16.05.2017р. службовими особами ГУ ДФС у Львівській області 19.05.2017р. проведено фактичну перевірку магазину-бару у с. Ясниська Яворівського району Львівської області, який орендує позивач, щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №0729/13/33/РРО/НОМЕР_1 від 19.05.2017р.

Перевіркою встановлено порушення позивачемвимог п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 р.№637 (із змінами та доповненнями), а саме, факти неоприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій №3000293506 р/1 за робочі дні з 01.05.2017р. по 18.05.2017р..

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0008381407 від 31.05.2017р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 113 924,00 грн. за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колеія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням Про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 із змінами і доповненнями (далі - Положення №637).

Так, відповідно до п. 2.6. Положенням Про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 вказаного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 1.2 Положення №637, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 N 417 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що з аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. В свою чергу, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідно до акта перевірки у п.2.2.14 зазначено, що перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в книгу обліку розрахункових операцій №3000293506 р/1, зареєстровану Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за робочі дні, а саме з 01.05.2017 р. по 18.05.2017р., чим порушено п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р.№637 (із змінами та доповненнями).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що записи в книзі обліку розрахункових операцій №3000293506 р/1 щодо обсягу готівкових операцій за період з 01.05.2017 р. до 10.05.2017 р. включно внесені, проте позивач допустив описку щодо місяця, а саме замість цифри 5- місяць травень, проставлено цифру 6- місяць червень. Вказана описка виправлена позивачем самостійно, про що зазначено у відповідній книзі. Факт здійснення операцій підтверджується Х-звітами за 01.05.2017 по 10.05.2017, які повністю відповідають сумам, відображеним в книзі обліку розрахункових операцій.

Відтак підстав для притягнення позивача до відповідальності за неоприбуткування готівки за період з 01.05.2017р. по 10.05.2017р. немає.

Крім того, як вбачається з книги обліку розрахункових операцій з 11.05.2017 по день проведення перевірки - 19.05.2017 позивач неоприбутковував готівкові кошти, що є порушенням Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України.

Проте колегія суддів зазначає, що надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни підстав застосування штрафної (фінансової) санкції та визначення її розміру.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у випадку встановлення невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

Відтак суд першої інстанції зробив вірний висновок, що частину оскарженого податкового повідомлення-рішення, яку суд вважає протиправною, виокремити неможливо, тому таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнив позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, у звязку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови Львівського окружного адміністративного суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволенння, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі № 813/2229/17- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали складено 25.10.2017р.