Ухвала суду № 69795792, 24.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2025/17 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року Управління пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області (далі - УПФ) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» (далі - ТОВ «ВКФ «Аді») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтвом про реєстрацію.

Відповідач, як платник страхових внесків перебуває на обліку у позивача, що підтверджується картою особового рахунку відповідача та довідкою позивача від 11.01.2013 № 23/02, а отже, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Позивачем було сформовано розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пенсій на загальну суму 13765 грн. 67 коп. за період березень - квітень 2017 року.

Вказані розрахунки були направлені на адресу відповідача та отримані представником останнього.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у добровільному порядку, позивачем було подано даний позов до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що чинним законодавством України передбачений обов'язок відповідача відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій..

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність перейти до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.2 Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 було врегульовано Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абз. 4 п. 1 статті 2, абз. 3 п. 1 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100% підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, зазначеними нормами прямо передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день роботах із з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

Згідно з розрахунками пенсійного органу загальна сума фактичних витрат за Списком № 1 за період березень - квітень 2017 року становить 13765 грн. 67 коп. Доказів невірного обрахування пенсійним органом сум належних до відшкодування та сплати зазначеної заборгованості апелянтом не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді»- залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма