Ухвала суду № 69795679, 24.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 748/2090/17 Головуючий у 1-й інстанції: Криворученко Д.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.08.17р. у справі №748/2090/17 за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.08.17р. адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведені перерахунку та виплати пенсії Позивачу зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату Позивачу пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років, але не вище 85% заробітку, починаючи з 09 лютого 2017 року.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01.02.17р. до 08.02.17р. - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що пенсія Позивачу призначена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році третьої категорії, що підтверджується посвідченням від 30.03.93р. серії НОМЕР_1; перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Загальний страховий стаж Позивача складає 26 років 10 місяців 8 днів.

Позивач звернувся до відповідача із заявами про перерахунок пенсії відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону 796-XII із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років.

Листами від 23.02.17р. № 10/03-03/Н-1 та від 07.06.17р. №39/03/03/Н-2 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, з тих підстав, що пенсія виплачується у порядку та у розмірі, визначених Законом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія Позивачу має бути обчислена з дотриманням норм спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (надалі - Закон №796-XII).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України від 09.07.03р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-XII.

Як установлено судом першої інстанції, Позивачем обрано умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом №796-XII.

Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону №796-XII.

Аналіз цієї норми спеціального Закону свідчить про те, що вона визначає особливі умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Колегією суддів установлено, що загальний страховий стаж Позивача складає понад 26 років, що є достатнім в силу частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, а тому Позивач набув право на виплату пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, але не вище 85% заробітку.

Аналогічна висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду України від 10 червня 2008 року у справі № 21-1748во07), від 7 липня 2015 року у справі справа № 21-727а15, від 20 вересня 2016 року у справі №1601/12900/12.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції дійшов також і вірного висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині заявлених вимог за період з 01.02.17р. по 08.02.17р., у зв'язку з пропуском звернення до суду встановленого ч.2 ст. 99 КАС України.

Разом з тим, не врахував, що відповідно до ч.1 ст.100, п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, питання про залишення позову без розгляду вирішується судом шляхом постановлення ухвали, а не у постанові суду.

Однак, вказане процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення питання у частині вимог щодо вищевказаного періоду, а тому - відсутні підстави для скасування правильної по суті вирішених питань постанови суду.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.08.17р. у справі №748/2090/17 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30.08.17р. у справі №748/2090/17 - без змін.

Дана ухвала, відповідно до ч. 10 ст. 1832, ст. 254 КАС України, є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.