Постанова № 69794661, 18.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 р. № 820/1955/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- прийнятирішення про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області № НОМЕР_1 від 04 травня 2017р. про збільшення ТОВ Котельні лікарняного комплексу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, 11021000, у сумі 88208,75 грн., у тому числі 85110 грн. за податковим зобов'язанням та 3098,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- прийнятирішення про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області № НОМЕР_2 від 04 травня 2017р. про збільшення ТОВ Котельні лікарняного комплексу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, 14060100, у сумі 315601,25 грн., у тому числі 252481 грн. за податковим зобов'язанням та 63120,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- прийняти рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області № НОМЕР_3 від 04 травня 2017р. про зменшення ТОВ Котельні лікарняного комплексу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 137721,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомленнярішення ґрунтуються на помилкових судженнях субєкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 2647/20-40-14-01-07/31555944 від 11.04.2017 року, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями відповідача на підставі направлень № 1052-1055 від 27.02.2017 року, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову перевірку ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатом чого складено акт від 11.04.2017 року № 2647/20-40-14-01-07/31555944.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено, зокрема, порушення:

- 5 П(с)БО 16, п.6 П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України І 1999 №318, п. 5 П(с)БО 9 «Запаси», п .44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 п.134, п. 135.1 ст. 135, п.138.2 ст. 138, п. 138.3.2 п. 138.3 ст.138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 85 110 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 72 715 грн., за І квартал 2016 року на суму 6 198 грн., за II квартал 2016 року на суму 6197 грн., занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2016 рік, в частині декларування значення, на суму 137 721 грн.;

- п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 252 481 грн., у тому числі: за грудень 2014 року у сумі 35 114 грн.; за січень 2015 року у сумі 22 285 грн.; за квітень 2015 року у сумі 7 960 грн.; за травень 2015 року на суму 28 984 грн.; за червень 2015 року на суму 27 270 грн.; за вересень 2015 року на суму 22 805 грн.; жовтень 2015 року на суму 38 864 грн.; за березень 2016 року на суму 69 199 грн.

Позивач, не погодившись із висновками вказаного акту перевірки, листом від 18.04.2017 року № 198, надав до ГУ ДФС України у Харківській області заперечення.

Листом ГУ ДФС України у Харківській області від 27.04.2017 року № 4543/10/20-40-01 податковий орган повідомив, що висновки акту перевірки залишено без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с. 159-168).

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобовязання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) та ТОВ «Схід-опт-торг» (продавець) 02.12.2015 року укладено договір поставки № 2-12-15, відповідно до предмету якого продавець продає покупцеві товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у специфікації, що складає невід'ємну частину договору (т.1 а.с. 169-171).

Реальність виконання умов вказаного договору підтверджується залученою позивачем до матеріалів справи специфікацією № 1 від 02.12.2015 року, накладними від 14.12.2015 року № 113, від 21.12.2015 року № 115, подорожнім листом від 14.12.2015 року № 0037997, податковими накладними № 18 від 14.12.20145 року, № 37 від 21.12.2015 року (з доказами направлення засобами електронного звязку до контролюючого органу), платіжними дорученнями № 1783 від 16.12.2015 року, № 2031 від 29.12.2015 року, № 3070 від 15.04.2016 року (т.1 а.с. 173,175-187).

На підтвердження якості придбаного товару, позивачем надано до суду сертифікат відповідності серії АА № 000248 (т.1 а.с. 188).

Згідно пояснень представника позивача, перевезення товару здійснювалось власним транспортом підприємства, наявність якого підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії АА № 0037997 від151434 (марки ТЗ-КАМАЗ) (т.1 а.с. 189).

У відповідності до додаткових пояснень представника позивача, товар, отриманий від ТОВ «СХІД-ОПТ-ТОРГ» по накладній №113 від 14.12.2015р., у подальшому був доукомплектований та перепроданий ТОВ «Дівайс» з економічною вигодою; товаром отриманим від ТОВ «СХІД-ОПТ-ТОРГ» по накладній №115 від 21.12.2015р. було доукомплектовано теплолічильники, які у подальшому передані по накладній № 10 від 25.12.2015р. ТОВ «Дівайс», економічний ефект від чого підтверджено калькуляцією за грудень 2015 року (т.4 а.с. 65, 76-85), доказів на спростування чого представником відповідача до суду не надано.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (замовник) та ТОВ «МПК Фенікс» (підрядник) укладено договір підряду № 14-1-15 від 14.01.2015 року, предметом якого є виконання підрядником ремонтних, будівельно-монтажних та інших робіт, перелік яких затверджено в додатку № 1 (п.п. 1.1-1.2 договору) (т. 1 а.с. 190-194).

Так, згідно пояснень представника позивача (т.4 а.с. 67-69) на виконання умов вказаного правочину, ТОВ «МПК Фенікс» виконано будівництво котельні КБ-К600 (тт.) за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. К. Лібкнехта, 24; встановлено твердопаливні котли та проведено ремонтні роботи на котельні за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вул. Жовтнева, 1б; здійснено ремонт на котельні «Житловий масив» за адресою: Харківська область, с. Стрелеча; встановлено блочну котельню КБК-300 на твердому паливі для будівлі РДА за адресою: Харківська область, м. Валки, пл.. 50 років Жовтня; проведено ремонтні роботи зі встановлення твердопаливних котлів в котельні «Лікарняний комплекс» за адресою: Харківська область, с. Стрелеча; проведено ремонт в приміщенні за адресою: вул. Культури, 15, м. Харків та ремонт покрівлі на котельні за адресою: Харківська область, м. Зміїв, Таранівське шосе, 1Д, що підтверджується платіжними дорученнями, актами передачі приміщень під ремонтні роботи, актами передачі будівельних майданчиків під монтаж, актами передачі будівельних майданчиків для виконання робіт, актами проектної документації, дефектними актами, договірними цінами, розрахунками ціни, актами прийому-передачі матеріалів замовника, актами прийому виконаних будівельних робіт, відомістю ресурсів, актами цільового використання матеріалів, переданих замовником, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними ( з доказами подання до податкового органу засобами електронного звязку) (т.1 а.с. 189-250, т.2 а.с. 1-194).

З приводу господарських взаємовідносин ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" з ТОВ «Констракшн лайн», то як вбачається з матеріалів справи, вказані відносини склались на підставі договору підряду від 15.09.2014 року (т. 2 а.с. 196-197), предметом якого є виконання підрядником (ТОВ «Констракшн лайн») за завданням замовника (ТОВ "Котельні лікарняного комплексу") ремонтних, будівельно-монтажних робіт, перелік обєктів визначений в додатку до вказаного договору (т. 2 а.с. 198).

Так, згідно пояснень представника позивача (т.4 а.с. 69-70) на виконання умов вказаного правочину, ТОВ «МПК Фенікс» виконано реконструкцію котельні ЦРЛ за адресою: вул. Радянська, 51 б (57), смт. Дворічна, Харківська область, виготовлено будівельну конструкцію під котельню КБК-200 (тт) з прив'язкою за адресою: вул. 1-го Травня, 39, м. Валки, Харківська область, монтаж теплотехнічного обладнання в блочної котельні КБК-400 за адресою: площ. Леніна, 4 "б", с. Лиман, Зміївський р-н, Харківська область, виконано теплозабезпечення будівлі Дворічанського професійного аграрного ліцею (1 корпус) за адресою: вул. 35-ї Гвардійської Дивізії, 15, смт Дворічна, Харківська область, здійснено ремонт тепломережі від котельні за адресою: вул. Балакірєва,3, м. Харків, встановлено твердопаливні котли в котельні за адресою: Пролетарське шосе, 27, м. Зміїв, Харківська обл. (ТМ, МО), здійснено ремонт тепломережі від котельні за адресою: вул. Чугуївська,74, с. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область, виконано теплозабезпечення будівлі РВВС за адресою: вул. Свердлова,5, смт. Зачепилівка, Харківська область, реальність виконання чого підтверджується платіжними дорученнями, актами передачі будівельного майданчика під монтаж, актами передачі дефектних актів, актами передачі проектної документації, договірними цінами, кошторисами, актами прийому - передачі матеріалів замовника, актами цільового використання матеріалів, переданих замовником, актами прийому виконаних робіт, актами вартості обладнання, відомістю ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат, податковими накладними (т.2 а.с. 202-250, т. 3 а.с. 1-88).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (замовник) та ТОВ «Абріс-Дизайн» (підрядник) укладено договір підряду № 27/10-14 від 27.10.2014 року, предметом якого є виконання підрядником ремонтних, будівельно-монтажних та інших робіт, перелік яких затверджено в додатку № 1 (п.п. 1.1-1.2 договору) (т. 3 а.с.89-93).

Так, згідно пояснень представника позивача (т.4 а.с. 71) на виконання умов вказаного правочину, ТОВ «Абріс-Дизайн» проведено реконструкцію котельні за адресою: вул. Комінтерна, 23, пгт. Великий Бурлук, Великобурлукцький р-н, Харківська область, виконано монтаж теплотехнічного обладнання у блочної котельні КБК-ЗОО(тт), газоходів та електромонтажні роботи у блочної котельні за адресою: вул. 1-го Травня, 39, м. Валки, Харківської області та теплотехнічного обладнання у блочної котельні КБК-ЗОО(тт) за адресою: вул. Стадіонна, 2б, с. Лиман, Зміївський р-н, Харківська область, реальність виконання чого підтверджується платіжними дорученнями, договірними цінами, кошторисами вартості обєкта будівництва, актами прийому передачі матеріалів замовника, актами цільового використання матеріалів, переданих замовником, актами прийому виконаних робіт, відомістю ресурсів, розрахунком загально виробничих витрат, актом вартості обладнання, довідкою про вартість виконаних робіт, податковими накладними (т. 3 а.с. 97-165).

Щодо договірних правовідносин ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" з ТОВ «РТП «Таргет», то вказані відносини виникли на підставі договору підряду № 1-10-15 від 01.10.2015 року, предметом якого є виконання за завданням замовника (ТОВ "Котельні лікарняного комплексу") підрядником (ТОВ «РТП «Таргет») ремонтних, будівельно-монтажних та інших робіт, перелік яких затверджено в додатку № 1 (п.п. 1.1-1.2 договору) (т. 3 а.с.166-171).

У відповідності до пояснень представника позивача та матеріалів справи, ТОВ «РТП «Таргет» на виконання умов вищезазначеного договору проведено монтажні роботи у блочній котельні КБК-300 для будівлі РДА за адресою: м. Валки, пл.. 50 років Жовтня, Харківська область, встановлено блочну котельню для теплопостачання за адресою: вул. К.Лібкнехта,7, м. Валки, Харківська область, проведено будівельні роботи та монтаж теплотехнічного обладнання котельні за адресою: вул. К.Лібкнехта, 24, м. Валки, Харківська область, ремонт в приміщенні за адресою: вул. Культури,15, м. Харків та ремонт тепломережі від котельні за адресою: вул. Чугуївська,74, смт. Кочеток, Чугуївський р-н, Харківська область, налагоджувальні роботи котла КБНГ-3,15 на котельні за адресою: вул. Балакірева, 3, Харків, реальність виконання чого підтверджується залученими позивачем до матеріалів справи платіжними дорученнями, актами передачі будівельного майданчика для виконання робіт, актами передачі приміщення під ремонтні роботи, актами передачі теплотраси під ремонтні роботи, актами передачі проектної документації, договірними цінами, зведеним кошторисом, актами прийому передачі матеріалів замовника, актами цільового використання матеріалів, актами прийому виконаних будівельних робіт, відомістю ресурсів, розрахунком загально виробничих витрат, довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними з доказами направлення на адресу податкового органу засобами електронного звязку (т. 3 а.с. 175-250, т.4 а.с. 1-27).

Також, між ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (замовник) та ТОВ «БК Акцент» (підрядник) укладено договір підряду № 104-15 від 01.04.2015 року, за умовами якого замовник передає, а підрядник приймає на себе зобовязання щодо виконання робіт по ремонту електродвигунів, у відповідності до заявки (п. 1.1. договору) (т.4 а.с. 28-29).

Факт реальності виконання умов вищезазначеного правочину підтверджується заявками на виконання робіт, актом виконаних робіт, платіжним дорученням, податковою накладною (т.4 а.с. 30-34).

Необхідність укладання вищезазначеного правочину зумовлена потребою в ремонті електродвигунів, які були пошкоджені в результаті аварій на електричних мережах в 2015 році, що підтверджується дефектними актами (т.5 а.с. 58-59).

З метою підтвердження реальності операцій ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" з контрагентами та їх своєчасне відображення у податковому та бухгалтерському обліку, позивачем залучено до матеріалів справи копії декларацій, квитанцій про їх прийняття, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних (т. 4 а.с. 191-241, т.5 а.с.с 1-47).

Таким чином, вищезазначені первинні документи свідчать про фактичне отримання ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" робіт від контрагентів, що спростовує твердження відповідача про відсутність актів передачі підряднику технічних завдань, актів передання підрядникам про готовність майданчика для виконання робіт.

Також позивачем залучено до матеріалів справи довідку по структурі та кадрах підприємства за період 2014-2015 років (т. 5 а.с. 60) на підтвердження наявності відповідного персоналу для забезпечення роботи підприємства.

На підтвердження введення в експлуатацію основних засобів по обєктах, на яких були виконані роботи підрядниками згідно актів виконаних робіт та щодо чого у податкового органу виникли сумніви (т. 1а.с. 83), представником позивача залучено до матеріалів справи акти введення в експлуатацію основних засобів за 2014-2015 роки (модульних котелень, нагрівальних елементів, твердопаливних котлів, ремонтів тепломереж, ремонтів котелень, інших видів котлів, будівельних конструкцій під топкові, ремонту приміщень, ремонту кровлі, встановлення котлів, реконструкції котельні), які містять інформацію про місце знаходження об'єктів, сервісну вартість, інвентарний номер, норму амортизаційних відрахувань та інші відомості (т.4 а.с. 86-115).

Також, представником позивача надано документи на підтвердження права власності або оренди на нерухоме майно - приміщення котелень та оренду земельних ділянок, а також копію «Реєстру договорів оренди», згідно яких ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" є орендарем з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.» приміщень котелень та топкових з обладнанням, які орендуються, та автотранспорт (т.4 а.с. 116-117, 145-149), зауваження щодо чого у відповідача не виникло.

Представник позивача зазначив, що потреба в ремонтних та налагоджувальних роботах на джерелах теплової енергії та тепломережах визначена, зокрема Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 р. за № 1310/16001; наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання» від 15.05.2015р., виконання чого підтверджується наказами ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» від 17.03.2014р. №10/14 «Про підготовку теплових господарств до опалювального періоду 2014-2015рр.», від 31.03.2015р. №03/15 «Про підготовку теплових господарств до опалювального періоду 2015-2016рр.» та копіями дефектних актів по об'єктам, що потребували ремонту, або заміни котлів, а також наказом ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» від 27.01.2014р. №02/14 «Про створення комісії» щодо своєчасного виявлення дефектів та організації ремонтно-відновлюваних робіт (т.4 а.с. 162-181).

Поряд з цим, як вбачається з пояснень представник позивача ( т.4 а.с. 67) для підприємств, що мають ліцензію на постачання та транспортування теплової енергії, обов'язковим є затвердження та виконання інвестиційної програми.

На підтвердження вищезазначених обставин, представником ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» залучено до матеріалів справи, витяг з Інвестиційної програми ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на 2015 рік: Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про схвалення Інвестиційної програми ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на 2015 рік» від 18.06.2015р. №1778, витяг з Інвестиційної програми ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на 2015 рік, рішення LХVІІІ сесії VI скликання Валківської міської ради Харківської області «Про погодження інвестиційної програми ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на 2015 рік» від 02.04.2015р. № 1568, пояснювальну записку щодо інвестиційної програми ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на 2015 рік, розрахунок економічного ефекту: модернізація котельні по вул. Жовтнева, 16, с. Ковяги, Валківського району, Харківської області, розрахунок економічного ефекту: модернізація системи теплопостачання від ТК1,1 котельної по вул. К.Лібкнехта, 10а, з встановленням модульної котельні потужністю 600 кВт для теплопостачання будівлі ліцею по вул. К.Лібкнехта, 24 в м. Валки Харківської області, розрахунок економічного ефекту: модернізація системи теплопостачання від ТК11 котельної по вул. К.Лібкнехта, 10а, з встановленням модульної котельні КБ-К 300 (ТТ) для теплопостачання будівлі РДА по адресу вул. 50 років Жовтня,2а, в м. Валки Харківської області, розрахунок економічного ефекту: модернізація системи теплопостачання від ТРС (УТЗ) котельної по вул. К.Лібкнехта, 10а, з встановленням модульної котельні КБ-К 300 (ТТ) для теплопостачання будівлі БЮТ по адресу вул. К. Лібкнехта, 7 в м. Валки Харківської області, що, в свою чергу, вказує на виконання позивачем обов'язків по дотриманню заходів щодо збереження власного та орендованого майна у належному стані та про виконання обов'язків згідно нормативних актів в сфері теплопостачання та інвестиційної програми, доказів на спростування чого представником відповідача до суду не надано (т. 4 а.с. 119-148, 150-158, 161).

Представник позивача пояснив, що в результаті укладення вищезазначених договорів ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" отримано економічний ефект у вигляді підтримання власного та орендованого майна у належному стані, у вигляді заходів по енергозбереженню, підготовки до опалювального сезону.

Також, представник позивача зазначив (т.1 а.с. 19), що основним предметом діяльності ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» згідно довідки АА № 591541 (види діяльності до КВЕД-2010), ліцензіями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, тобто теплопостачання, яке неможливо здійснювати без експлуатації котелень, топкових з обладнанням, теплових мереж, що підтверджується (т.4 а.с. 44-47).

Підтримання об'єктів теплопостачання в належному стані є щорічною потребою, з огляду на постійу потребу різного роду ремонтів та вдосконалень, що і було метою укладення з ТОВ «КОНСТРАКШН ЛАЙН», ТОВ «Абріс-Дизайн», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «Ремонтно - торгове підприємство «Таргет», ТОВ «БК Акцент»договорів на виконання робіт.

Окрім того, наявність права у контрагентів позивача - ТОВ «Констракшин Лайн», ТОВ «Абріс-Дизайн», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «РТП «Таргет» (які були зареєстровані належним чином, як платники ПДВ) на проведення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури підтверджується відповідними ліцензіями та витягами з реєстру платників ПДВ(т.1 а.с. 195-197, т.2 а.с. 199-201, т.3 а.с. 84-96, 172-174).

Також, представником позивача на спростування позиції відповідача щодо відсутності сертифікатів відповідності продукції (т. 1 а.с. 95), яка була вироблена ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» із придбаних у ТОВ «Схід-опт-торг» деталей, залучено до матеріалів справи сертифікати відповідності (т.4 а.с. 159-160).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючий орган вказує на неможливість визначення походження товарів, придбаного позивачем у контрагента ТОВ «Схід-опт-торг», однак суд звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить вимогу до покупця про надання інформації від продавця про походження товарів. Господарські операції позивача за цей період знайшли своє відображення у господарській діяльності позивача, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

З приводу посилань відповідача на дані баз даних АС «Податковий блок» щодо ТОВ «Абріс-Дизайн» (т. 1 а.с. 107-108), як на підставу визначення нереальності господарських операцій, то суд зазначає, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту й характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності товариства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій у контрагентів.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 28.01.2016 року по справі № К/800/64018/13.

Доводи відповідача про відсутність настання реальних правових за укладеним договорами підряду між позивачем та його контрагентами, судом не приймається до уваги до уваги, оскільки відсутність у підрядників позивача достатніх матеріальних та/чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності не має своїм наслідком недійсність укладених правочинів та не може слугувати доказом наявності у суб'єкта господарювання такої мети, як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 18.02.2016 року по справі № К/800/49474/13.

З приводу позиції відповідача щодо відсутності у позивача документів, які підтверджують переміщення на території підприємства робітників підрядних організацій, то суд зазначає, що на чинним законодавством України не передбачено встановлення обовязкового пропускного режиму на підприємствах за такими видами діяльності, яку здійснює ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під "господарською діяльністю" розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судом, сума податкового кредиту підтверджена відповідними первинними документами.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу чи звичаїв ділового обороту.

Факт здійснення господарської діяльності підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду

Відповідачем не надано належних доказів щодо визнання недійсними в установленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених другим відповідачем, за умови, що такий постачальник зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений ст. 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаного товару у контрагентів, які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні. Підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість встановлено не було.

Посилання контролюючого органу на участь позивача в операціях з контрагентами - суб'єктами господарювання, діяльність яких носила протиправний характер, також не мають правового значення для вирішення даного спору. Адже самі по собі правовідносини постачальника позивача з контрагентами не можуть впливати на податковий облік товариства.

Вказана правова позиція узгоджується також з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 04.06.2014 року по справі № К/800/55605/13.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного кодексу України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентом.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виконання правочинів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Отримані позивачем від контрагентів зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та звичаям ділового обороту.

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з контрагентами, судом встановлено наступне.

Підставами для встановлення порушення пп.134.1.1 п.134.1 п.134, п. 135.1 ст. 135, п.138.2 ст. 138, п. 138.3.2 п 138.3 ст.138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 85 110 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 72 715 грн., за І квартал 2016 року на суму 6 198 грн., за II квартал 2016 року на суму 6197 грн., в результаті чого позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2016 рік, в частині декларування значення, на суму 137 721 грн. відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «КОНСТРАКШН ЛАЙН», ТОВ «Абріс-Дизайн», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «Ремонтно-торгове підприємство «ТАРГЕТ», ТОВ «БК Акцент», однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з контрагентами доведено вище.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

В силу п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У відповідності до пп. 138.2-138.3.2 ст. 138 Податкового кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення ст.134, 135, 138 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток є необґрунтованим, приймаючи до уваги те, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" правомірно відображено у податковому обліку з податку на прибуток (включено до складу витрат) господарській операції з отримання товарів та послуг від контрагентів - ТОВ «Схід -опт-торг», ТОВ «КОНСТРАКШН ЛАЙН», ТОВ «Абріс-Дизайн», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «РТП «ТАРГЕТ», ТОВ «БК Акцент», внаслідок чого позивачем не було занижено податок на прибуток на загальну суму 85110 грн. в частині декларування від'ємного значення на суму 137721 грн.

Крім того, щодо посилань відповідача на нереальність господарських відносин, у зв'язку із порушенням контрагентами позивача вимог податкового законодавства, то суд зазначає наступне.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Схід -опт-торг», ТОВ «КОНСТРАКШН ЛАЙН», ТОВ «Абріс-Дизайн», ТОВ «МПК Фенікс», ТОВ «РТП «ТАРГЕТ», ТОВ «БК Акцент» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області №0000831401 від 04.05.2017 року, №0000841401 від 04.05.2017 року та № НОМЕР_3 від 04.05.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, код ЄДРПОУ 31555944) сплачену суму судового збору в розмірі 8122 (вісім тисяч сто двадцять дві) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код 39599198).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников