Постанова № 69793739, 26.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 р. Справа № 804/4326/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Шпота Я.С., розглянувши за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман-Агро» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспеції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман-Агро» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 16.08.2016 р.: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122201 від 09.02.2016 р. (форма «Р») за платежем податок на додану вартість у сумі 3695437,50 грн. (з яких 2463625,00 грн. - за основним платежем, 1231812,50 грн. - за штрафними санкціями) та №0000091530 від 06.05.2016 р. за штрафною санкцією з платежу податок на додану вартість у сумі 1829634 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків складених за результатом планової виїзної перевірки акту від 19.01.2016 р. за № 55/04-07-22-01/24444090 дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилається на те, що висновки акту перевірки щодо порушення вимог до підприємств зі спеціальним режимом оподаткування, встановлених статтею 209 Податкового кодексу України зменшення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів, є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Вказує, що ТОВ «Гетьман-Агро» протягом перевіряємого періоду здійснювало виробництво та збут сільськогосподарської продукції, а з липня 2013 року й виробництвом та реалізацією хлібобулочних виробів, для виготовлення яких використовувалось борошно власно вироблене борошно. Вказані види господарської діяльності зареєстровані за ТОВ «Гетьман-Агро».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акту перевірки від 19.01.2016 р. за № 55/04-07-22-01/24444090, вказав, що в ході проведення перевірки позивача встановлено заниження ПДВ, у звязку з віднесенням до складу податкових зобовязань по скороченій податковій декларації з ПДВ спеціального режиму оподаткування сум з реалізації випічки, яка не є хлібобулочними виробами і, відповідно, сільськогосподарською продукцією, отже має бути віднесена до складу податкових зобовязань по загальній податковій декларації з ПДВ із застосуванням ставки податку 20%. В ході проведення перевірки було перевірено питому вагу вартості сільськогосподарських товарів борошна, використаного на виробництві продукції, та встановлено, що питома вага продукції в розумінні ст. 209 Податкового кодексу України складає 0,95% - 5,83 %; у квітні 2014 року питома вага поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів складає 25,398 %.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гетьман-Агро зареєстроване 05.12.1996р. виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ Гетьман-Агро за КВЕД є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У період з 27.11.2015р. по 12.01.2016р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 13.11.2015 р. №901 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Гетьман-Агро" за період 01.10.2012 р. по 30.09.2015 р., на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки 19.01.2016 року складено акт 55/04-07-22-01/24444090, у висновку якої зазначено про встановлення наступних порушень:

1. ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.1, п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.16, п.209.17 та п.209.18 ст.209 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 2462677 грн., у тому числі: липень 2013 року 71705 грн., серпень 2013 року 93598 грн., вересень 2013 року 97608 грн., жовтень 2013 року 89402 грн., листопад 2013 року 77525 грн., грудень 2013 року 76371 грн., січень 2014 року 86127 грн., лютий 2014 року 72225 грн., липень 2014 року 622190 грн., вересень 2014 року 488946 грн., жовтень 2014 року 257536 грн., листопад 2014 року 352085 грн., грудень 2014 року (-) 1747 грн.;

2. ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.1, п.209.2, п.209.6, п.209.7, п.209.16, п.209.17 та п.209.18 ст.209 Податкового кодексу України, внаслідок чого не перераховано на спеціальний рахунок занижений по податковій декларації з ПДВ зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за червень 2013 року в сумі 948 грн.;

3. п.п. 4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, внаслідок чого з 01.01.2015 р. товариство є платником податку на прибуток і не має права бути платником єдиного податку четвертої групи (застосовувати спеціальний податковий режим).

28.01.2016 року за вих. №305 ТОВ Гетьман-Агро направлено до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 19.01.2016 року №55/04-07-22-01/24444050, у яких зазначено, що підприємство не погоджується із висновками податкової інспекції, зокрема, і через те, що всі документи були надані до контролюючого органу, про що свідчить пряме цитування в акті договорів, укладених між ТОВ Гетьман-Агро і його контрагентами.

На підставі акту перевірки від 19.01.2016 р. за № 55/04-07-22-01/24444090 Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122201 від 09.02.2016 р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2463625 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1231812,50 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Гетьман-Агро" в адміністративному порядку та рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 2298/10/04-36-10-01-09 від 19.04.2016 р. збільшено на 1829634 грн. (штрафні санкції) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні-рішенні №0000122201 від 09.02.2016 р., а скаргу платника без задоволення.

З урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 2298/10/04-36-10-01-09 від 19.04.2016 р., Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091530 від 06.05.2016 р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1829634 грн..

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 11.2 статті 11 Податкового кодексу України спеціальний податковий режим визначено як систему заходів, що визначає особливий порядок оподатковування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків і зборів (пункт 11.3 статті 11 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства на час спірних операцій було врегульовано статтею 209 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України).

Пунктом 209.16 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

У відповідності до пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД), овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (01.12.0 КВЕД), вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів (01.13.0 КВЕД), розведення великої рогатої худоби (01.21.0 КВЕД), обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД) тощо.

Згідно пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

У разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою суду від 13.10.2016 року призначено у справі № 804/4326/ судово-економічну експертизу, в рамках якої на вирішення експерта поставлено наступне питання: чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Гетьман-Агро" висновок акту перевірки від 19.01.2016 №55/04-07-22-01/24444050 щодо заниження ПДВ в сумі 2462677 грн.

На виконання ухвали суду 26.04.2017р. Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 5476/5477-16 від 19.04.2017 р., згідно якого в обємі наданих документів, а саме податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Гетьман-Агро" не підтверджується висновок акту перевірки від 19.01.2016 №55/04-07-22-01/24444050 щодо заниження ПДВ в сумі 2462677 грн. Згідно даного висновку, дослідження проведено методом документальної перевірки та зіставлення; при цьому: представлені документи перевірені по суті відображених в них господарських операцій, перевірено відповідність записів в документах вимогам нормативних актів, проводились арифметичні розрахунки, зіставлялись дані взаємоповязаних документів.

Судовом експертом викладено, що в акті за №55/04-07-22-01/24444090 від 19.01.2016 року, зазначено, що у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ТОВ "Гетьман-Агро" зазначені в тому числі наступні коди діяльності КВЕД: 10.61 за КВЕД 2010 (15.61.0 - КВЕД 2005) - Виробництво продуктів борошномельнокруп'яної промисловості та 10.71 за КВЕД 2010 (15.81.0 - КВЕД 2005) - виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво продукції за КВЕД 15.61.0 та 15.81.0 поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства (при умові, що підприємство виробляє дану продукцію). В наданому акті не заперечується, що хлібобулочні вироби ТОВ "Гетьман-Агро" відносяться до присвоєних підприємству КВЕД 15.61.0 або 15.81.0.

Судовим експертом встановлено, що на підставі наданих на дослідження документів, документально підтверджується, що ТОВ "Гетьман-Агро" в орендованих приміщеннях, на власних виробничих потужностях виготовляли хлібобулочні вироби за період з 2013 по 2015 роки, що не суперечить вимогам податкового кодексу України, щодо виробництва сільськогосподарської продукції підприємством що перебувають на фіксованому сільськогосподарському податку.

Судовим оглядом наданих перелічених первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлено, що вони в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість на суму 2462677 грн.; неперерахування на спеціальний рахунок занижений по податковій декларації з ПДВ зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільськогосподарського господарства за червень 2013 року в сумі 948 грн. та відсутності права перебування на обліку як платника єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки акту перевірки від 19.01.2016 №55/04-07-22-01/24444050 щодо заниження ПДВ в сумі 2462677 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, та враховуючи, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на формування податкового кредиту, відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гетьман-Агро щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122201 від 09.02.2016 р. (форма Р) за платежем податок на додану вартість у сумі 3695437,50 грн. (з яких 2463625,00 грн. - за основним платежем, 1231812,50 грн. - за штрафними санкціями) та №0000091530 від 06.05.2016 р. за штрафною санкцією з платежу податок на додану вартість у сумі 1829634 грн. - підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 82876,00 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 19808,00 грн.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122201 від 09.02.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000091530 від 06.05.2016 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман-Агро» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 82876,00 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 19808,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_3