Ухвала суду № 69791875, 25.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс: 284-15-77; e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Цимбал І.К.

№22-ц/796/11545/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №753/15278/16-ц

У Х В А Л А

25 жовтня 2017року суддя Апеляційного суду міста Києва Українець Л.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання правочину недійсним відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Разом з тим, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом із таких підстав.

До апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

В апеляційній скарзі посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу несплати судового збору й просить звільнити його від сплати судового збору .

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті п'ятої Закону №3674-VI у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.

Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон №484-VIII).

Законом №484-VIII суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».

Так, Законом №484-VIII стаття п'ята викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання чинності Закону №484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Так, Закон №484-VIII є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п'ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

При цьому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав

З метою подолання такої змішаної колізії, на нашу думку, слід виходити з такого.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону №3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону №3674-VI, тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Як уже зазначалося вище, статті 3 і 4 Закону №3674-VI визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону №484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону №3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 вересня 2017 року в справі №6-185цс17.

Згідно із ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Із наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 як споживач не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року роз'яснено, що законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).

У пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви) передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за позовну заяву з вимогою немайнового характеру ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 1378 грн * 0,4 = 551,20 грн.

110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становить 551,20 грн * 110% / 100% = 606,32 грн

Таким чином, апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 606,32 грн на реквізити Апеляційного суду м. Києва (код ЄДРПОУ: 38050812, р/рахунок: №31210206780010, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, отримувач коштів: УДКУ у Солом'янському районі м. Києва, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд міста Києва).

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів.

Керуючись ст. ст. 121, 295, 297 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А

У задоволенні клопотання ОСОБА_1про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 рокузалишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору.

У разі невиконання вимог ухвали протягом п'яти днів з дня її отримання скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.Д.Українець