Ухвала суду № 69791753, 19.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №641/1573/17 Головуючий суддя І інстанції Боговський Д.Є.

Провадження № 22-ц/790/4947/17 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: інші

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 липня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, заінтересовані особи ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», ОСОБА_4, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В обґрунтування скарги посилався на те, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_3 Аваль» до нього та ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 11255606,80 грн., та судових витрат задоволено. На сьогодні, заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року скасоване ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова та справу призначено до розгляду. Виконавчий документ, що знаходився на виконанні в органі ДВС було повернуто до суду та виконавче провадження закінчено. Проте наявна постанова державного виконавця про накладення арешту на майно боржника. При закритті виконавчого провадження державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було скасовано арешт майна боржника за першим виконавчим провадженням №42217512.Крім того, з метою добровільного виконання рішення щодо стягнення на предмет іпотеки та з метою погашення заборгованості за кредитним договором, сторонами вирішено укласти договір про задоволення вимог іпотеко держателя, а наявність арешту майна, накладеного постановою державного виконавця, унеможливлює посвідчення вказаного договору.

У звязку з цим, просив суд зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії по виконавчому провадженню №42217512, а саме: зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25.03.2015 року.

Представник ПАТ «ОСОБА_3 банк Аваль» підтримав доводи скарги, просив її задовольнити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проти скарги заперечувала, просила в задоволенні скарги відмовити.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 липня 2017 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість ухвали, постановленої з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження №42217512 закінчено, тому у державного виконавця відсутні підстави здійснювати будь-які дії щодо зняття арешту.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Згідно статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року по зазначеній цивільній справі позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції AT «ОСОБА_3 Аваль» задоволено, стягнуто солідарно на користь АТ «ОСОБА_3 Аваль» з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07- 01-88-08 від 08.05.2008 року та кредитним договором №010/42-1/0438 від 29.06.2011 року у розмірі 11 255 606,80 гривень. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у дольовому порядку на користь АТ «ОСОБА_3 Аваль» суму судового збору за подачу позовної заяви у розмірі по 1 720,50 гривень з кожного.

Постановою від 26.02.2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрите виконавче провадження №42217512 за виконавчим листом Комінтернівського районного суду м. Харкова №641/9949/13-ц, виданим 15.01.2014 року.

25.03.2015року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі статей 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» (уредакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

11.08.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавче провадження закінчено через визнання боржника банкрутом.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2015 р. №1404-VIII (набув чинності 05.10.2016 р.) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а відтак оскільки виконавче провадження було відкрито 26 лютого 2014 року, то до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про виконавче провадження», що діяв в попередній редакції.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) не передбачено зняття арешту з майна боржника в разі повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п.7 ч.1 ст. 47 вказаного закону та в разі, якщо виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій не стягнуті.

Матеріали справи свідчать, що постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.09.2016 було відкрите виконавче провадження №52147501 за заявою стягувача на підставі виконавчого листа Комінтернівського районного суду м. Харкова №641/9949/13-ц, виданого 15.01.2014 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.12.2016 було задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року скасовано. Справу призначено до розгляду та наразі справа перебуває у провадженні суду.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.01.2017 закінчено виконавче провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.02.2016 набув чинності з 05.10.2016. Згідно з ч. 7 розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі дії, розпочаті до набрання чинності цим законом, вирішуються у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано до висновку, що у державного виконавця при поверненні виконавчого документу стягувачу 11.08.2016 не було обовязку скасовувати арешт майна боржника.

При відкритті виконавчого провадження №42217512 та здійснюючи виконавчі дії державний виконавець керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 ( у редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій). Нормами вказаного закону не було передбачено скасування арешту в разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконавче провадження №42217512 закінчено, у державного виконавця відсутні підстави здійснювати будь-які дії щодо зняття арешту в іншому виконавчому провадженні №52147501.

Доводи апелянта стосовно того, що оскільки на даний час виконавче провадження закінчено, то необхідно зняти арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження № 42217512 від 25.03.2015 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України без визнання дій або бездіяльності державного виконавця незаконними колегією суддів не приймаються, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.2 ст.307, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді