Ухвала суду № 69791282, 17.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4820/17 Головуючий 1 інст. Грищенко І.О.

Справа № 638/13219/15-ц

Категорія: земельні Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Котелевець А.В.,

суддів - Швецової Л.А., Кружиліної О.А.,

за участю секретаря Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_1, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2, про скасування рішення, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та правочинів за апеляційною скаргою прокурора Харківської області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року,

у с т а н о в и в:

В серпні 2015 року прокурор м. Харкова звернувся у суд в інтересах держави із позовами до Харківської міської ради, ОСОБА_1, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2, про скасування рішення, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та правочинів.

На обґрунтування вимог позивач вказав, що рішенням 45 сесії Харківської міської ради У скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення обєктів містобудування» від 25 червня 2010 року № 151/10 Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зелений квартал» (далі ОК «ЖБК «Зелений квартал») передано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 11,9188 га в межах, що визначені державним актом на право власності на земельну ділянку від 29 листопада 2010 року № 121070500113 (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046) для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе (табор «Лісова казка»).

На підставі цього рішення ОК «ЖБК «Зелений квартал» отримало Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 148262.

Зазначав, що рішення 45 сесії Харківської міської ради У скликання (підпункт 12.1 додатку 1) про передачу у власність вказаної земельної ділянки ОК «ЖБК «Зелений квартал» прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки ОК «ЖБК «Зелений квартал» за метою діяльності є обслуговуючим, а не житлово-будівельним кооперативом, його члени не мали права на поліпшення житлових умов, крім того 22 листопада 2013 року державним реєстратором прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи ОК «ЖБК «Зелений квартал».

19 лютого 2013 року спірна земельна ділянка була продана ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 360.

В цей же день право власності ОК «ЖБК «Зелений квартал» припинено.

22 березня 2013 року укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га, надану для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042), розташовану по Білгородському шосе (біля табора «Лісова казка») у місті Харкові. Договір нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 10421.

Про незаконність рішення 45 сесії Харківської міської ради У скликання прокурор дізнався в березні 2015 року в ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор міста Харкова просив визнати незаконним та скасувати підпункт 12.1 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради У скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення обєктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 11,19188 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046) Серії ЯЛ № 148262; визнати відсутність у ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої складає 57235269 грн. 00 коп.; витребувати у ОСОБА_1 та передати Харківській міській раді дану земельну ділянку.

Ухвалами Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року та 25 листопада 2016 року позови обєднані в одне провадження.

ОСОБА_4 представник Харківської міської ради та ОСОБА_5 представник ОСОБА_1 позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокуратура Харківської області, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що сама по собі обізнаність прокурора про передачу спірної земельної ділянки у 2010 році (факт присутності на пленарному засідання сесії Харківської міської ради від 23 червня 2010 року прокурора м. Харкова ОСОБА_6 та направлення рішення 45 сесії Харківської міської ради У скликання листом № 04/1996/2-10 від 19 липня 2010 року на адресу прокуратури м. Харкова) не є підставою для обізнаності щодо існуючих порушень та необхідності застосування положень статті 267 ЦК України; до спірних правовідносин судом безпідставно не застосована правова позиція, що міститься в постанові Верховного Суду України від 20 серпня 2013 року у справі № 3-18гс13.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 представник Харківської міської ради просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідачі, треті особи рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням 45 сесії Харківської міської ради У скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення обєктів містобудування» від 25 червня 2010 року № 151/10 ОК «ЖБК «Зелений квартал» передано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 11,9188 га в межах, що визначені державним актом на право власності на земельну ділянку від 29 листопада 2010 року № 121070500113 (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046) для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе (табор «Лісова казка»).

На підставі цього рішення ОК «ЖБК «Зелений квартал» отримало Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 148262.

19 лютого 2013 року спірна земельна ділянка була продана ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 360.

В цей же день право власності ОК «ЖБК «Зелений квартал» припинено.

22 березня 2013 року укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га, надану для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042), розташовану по Білгородському шосе (біля табора «Лісова казка») у місті Харкові. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 10421.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що про незаконність рішення 45 сесії Харківської міської ради У скликання прокурор дізнався в березні 2015 року в ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком предявлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими субєктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку предявлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі предявлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та частиною 2 статті 45 ЦПК України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини 2 статті 45 ЦПК України).

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у статті 46 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 46 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обовязки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який бере участь у справі, має обовязки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Саме така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-178цс15, яка відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Даний позов предявлено прокурором в інтересах держави.

Позивач, як юридична особа, набуває статусу та здійснює свої права і обовязки через свої органи, тому його обізнаність про порушення прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.

Під час прийняття рішення «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення обєктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10 на 45 сесії Харківської міської ради У скликання був присутнім ОСОБА_6 - прокурор міста Харкова.

Рішення, ухвалене на цій сесії, було направлено на адресу прокуратури міста Харкова листом № 04/1996/2-10 від 19 липня 2010 року.

Ці обставини визнані сторонами, а тому за правилами частини 1 статті 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Про застосування строку позовної давності зазначав ОСОБА_7 представник ОСОБА_1 в заяві від 07 грудня 2015 року.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові

прокурора міста Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_1, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2, про скасування рішення, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та правочинів у звязку з пропуском строку позовної давності.

Справа розглянута в межах заявлених вимог.

Посилання на правову позицію, що міститься в постанові Верховного Суду України від 20 серпня 2013 року у справі № 3-18гс13, є помилковим.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтею 309 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора Харківської області відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді О.А.Кружиліна

ОСОБА_8