Ухвала суду № 69791045, 20.09.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8070/14-ц

Провадження 2/635/908/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В., за участю секретаря - Ус Ю.В.,

представника відповідачів - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області про визнання незаконними дій, визнання недійсним державного акту про право власності на землю, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області про визнання незаконними дій, визнання недійсним державного акту про право власності на землю, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі. На обгрунтування клопотання адвокат зазначив, що позовні вимоги про визнання незаконними дій щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку та про скасування запису про державну реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_3 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Окрім того, з аналогічних підстав підлягає закриттю провадження у справі за позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_7 ХМНО про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку та про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_8 ХМНО про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_5 на неї ж.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, про день і час його проведення повідомлена належним чином, через канцелярію суду надала заяву про розгляд цивільної справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 на обгрунтування змінених позовних вимог зазначила, що дії відповідача ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області Державного комітету України із земельних ресурсів (правонаступником якого на час внесення змін до позову було Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області) при видачі державного акту на імя відповідача ОСОБА_3 були незаконними, оскільки були відсутні правові підстави для видачі державного акту.

Додатково позивачка вказала, що державний акт на імя ОСОБА_3 був виданий на підставі ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року по справі № 2-355/2011, яка ніяким чином не визнавала за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку. Крім того, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2012 року ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року по справі № 2-355/2011 частково скасовано, а ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року по тій справі встановлено, що ОСОБА_3 не набула право власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-Ш, статті 19 Закону № 1952-ГУ (до внесення змін згідно із Законом України від 7 липня 2011 року № 3613-УГ "Про Державний земельний кадастр") державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, є підставою для державної реєстрації цих прав. Ці акти видаються спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади у галузі земельних ресурсів - Державним агентством земельних ресурсів України.

Видача державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку здійснювалася за єдиною визначеною процедурою, встановленою Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 3 липня 2013 року № 404).

Таким чином, ознаками цих державних актів є: видача органом виконавчої влади; видача в межах процедури державної реєстрації права власності, користування, що виникло на підставі правовстановлюючого документу; єдиний порядок оформлення; фіксування факту державної реєстрації права власності на землю або користування землею.

Розгляд заяви відповідача ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_6 управлінням Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області в особі уповноваженого державного службовця про видачу державного акту, власне видача самого державного акту, його відповідна реєстрація та реєстрація права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, не повязано з укладенням правочину, спрямованого на виникнення, зміну та припинення прав і обовязків.

Вчинення з боку державного службовця владних управлінських функцій по прийняттю заяви, ухваленню рішення про видачу державного акту, здійсненню запису в поземельній книзі про виникнення права власності ОСОБА_3 без достатніх правових підстав (при встановленні невідповідності заявлених прав правовстановлюючим документам) не випливає із цивільних правовідносин, не повязано з набуттям, переходом чи припиненням права власності.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 р. № 8 (в редакції від 22.05.2015 р. № 6): «Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цьогоЗаконудержавний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цимЗаконом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цьогоЗаконудії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У п. 9 вказаної постанови вказано, що: « За змістом статті 126Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, статті 19Закону № 1952-IV(до внесення змін згідно ізЗаконом України від 7 липня 2011 року № 3613-VI"Про Державний земельний кадастр") державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, є підставою для державної реєстрації цих прав. Ці акти видаються спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади у галузі земельних ресурсів - Державним агентством земельних ресурсів України.

Видача державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку здійснювалася за єдиною визначеною процедурою, встановленоюІнструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 3 липня 2013 року№ 404).

Таким чином, ознаками цих державних актів є:

видача органом виконавчої влади;

видача в межах процедури державної реєстрації права власності, користування, що виникло на підставі правовстановлювального документа;

єдиний порядок оформлення;

фіксування факту державної реєстрації права власності на землю або користування землею.

Оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами.

Так як порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі, також підлягають розгляду адміністративними судами.

Окрім того, позовні вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_7 ХМНО про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку та про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_8 ХМНО про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку також не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_2 на обгрунтування змінених позовних вимог з цього приводу зазначила, що при укладенні спірних договорів купівлі-продажу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ввели в оману приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7 і приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 стосовно того, що земельна ділянка вільна від забудов, приховали наявність речових прав позивачки на неї, внаслідок чого приватними нотаріусами з порушенням процедури було здійснено державну реєстрацію заявлених прав відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Разом з тим, спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2 з 2010 року, вона має відповідний державний акт на неї з кадастровим номером 6325158200:01:005:0060, який був виданий 25 січня 2010 року. За цей час позивач побудувала на земельній ділянці два садові будинки і споруди, які належать їй на праві власності, що також підтверджується технічним паспортом.

Отже, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення приватними нотаріусами порядку державної реєстрації заявлених прав, оскільки нотаріуси не перевірили чи забудовано земельну ділянку, яка була предметом договорів купівлі-продажу, не встановили належність на праві власності земельної ділянки і споруд на ній позивачці та не отримавши відповідні відомості, не перевіривши відсутність суперечностей, здійснили державну реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_4 і відповідача ОСОБА_5

За змістом п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року із змінами та доповненнями Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів № 8 згідно п. 8 та відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

За змістом пункту другого частини першої та пунктів першого, другого частини третьої статті 10 Закону України № 1952-ГУ нотаріус є державним реєстратором.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

-відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

-відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

-відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

-наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

-наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Таким чином, за обставинами (підстав) позову суд встановив, що приватні нотаріуси здійснювали державну реєстрацію переходу права власності, яке не стосувалася виконання умов оспорюваних договорів купівлі-продажу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із здійсненням нотаріусами владних управлінських функцій, пов'язаних із прийняттям управлінських рішень без дотримання процедури їх прийняття, і вони не стосуються виконанням умов цивільно-правових угод, даний спір є публічно-правовим. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 2) ч. 1ст. 205 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області в частині заявленої позовної вимоги про визнання незаконними дій ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку № 121/122 у садівничому товаристві Нива, Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, площею 0,1152 га., кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, серія ЯМ № 932712, виданого на імя ОСОБА_3 від 05 листопада 2012 року та зареєстрованого 27 листопада 2012 року.

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області в частині заявленої позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку № 121/122 у садівничому товаристві Нива, Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, площею 0,1152 га., кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, серія ЯМ № 932712, від 05 листопада 2012 року та зареєстрованого 27 листопада 2012 року.

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області в частині заявленої позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_7 ХМНО про державну реєстрацію прав за ОСОБА_4 на земельну ділянку № 121/122 у садівничому товаристві Нива, Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, номер запису про право власності 3357834, рестр. № обєкта нерухомого майна 210779763251.

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області в частині заявленої позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_8 ХМНО про державну реєстрацію прав за ОСОБА_5 на земельну ділянку № 121/122 у садівничому товаристві Нива, Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, номер запису про право власності 4621604, рестр. № обєкта нерухомого майна 210779763251.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В.Караченцев