Ухвала суду № 69790788, 19.10.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13294/14-ц

Провадження № 2-во/638/528/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шестака О.І.

при секретарі Гармаш К.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про виправлення описок в рішенні Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.09.2017 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Десятої Харківської державної нотаріальної контори про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Десятої Харківської державної нотаріальної контори про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобовязання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано незаконною і скасовано постанову Десятої Харківської державної нотаріальної контори №2335/02-31 від 26.07.2014 р. про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно, що належало його двоюрідному брату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

10.10.2017 р. представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описок в зазначеному рішенні суду від 28.09.2017 р., а саме просив: викласти сьомий абзац першої сторінки рішення в такій редакції: «При цьому, вказує позивач, посилаючись на зроблений ОСОБА_3 і підписаний ОСОБА_4 заповіт, відповідач замовчує, що за вказаним заповітом ОСОБА_5 двічі (04.06.2010 р. і 04.06.2011 р.) було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3, та що з прийнятими рішеннями ОСОБА_5 погодився і не оскаржив у відповідності до ЗУ «Про нотаріат» до суду жодної з постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії»; викласти сьомий абзац третьої сторінки рішення в такій редакції: «В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі»; викласти четвертий абзац пятої сторінки рішення в такій редакції: «На підставі викладеного суд вважає необґрунтованим твердження позивача про нікчемність складеного ОСОБА_3 і підписаного ОСОБА_4 заповіту, оскільки наведені ним підстави вважати заповіт нікчемним, насправді, відповідно до законодавства України, не тягнуть за собою його нікчемність».

В обґрунтування вказаних вимог представник позивача вказав, що ОСОБА_1 участі в усіх судових засіданнях не брав і при проголошенні 28.09.2017 р. вступної і резолютивної частини рішення по даній справі присутній не був.

Обгрунтовуючи вимоги щодо зазначення в сьомому абзаці першої сторінки і четвертому абзаці пятої сторінки рішення в контексті складеного спадкодавцем заповіту «… ОСОБА_3 і підписаний ОСОБА_4 …», представник позивача посилається на рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2017 р., яким було відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 у цивільній справі №638/6327/14-ц, і встановлено: «Позивач просить визнати за ним право на спадкування після смерті ОСОБА_2 за заповітом від 06.06.2000 року №1-873 складеним від імені ОСОБА_3 Між тим, фактично спір між сторонами виник з приводу того, що позивач ОСОБА_5 бажає успадкувати майно після смерті ОСОБА_2 за заповітом від 06.06.2000 року №1-873 складеним від імені ОСОБА_3Н, підписаним від імені ОСОБА_4 Проте, вимог про встановлення факту, що заповіт складений від імені ОСОБА_3 та підписаний від імені ОСОБА_4 був складений та підписаний ОСОБА_2 позивач не заявляв. Оскільки юридичний факт належності заповіту у передбаченому законом порядку не встановлено, позовні вимоги про право на спадкування за заповітом від 06.06.2000 року №1-873, складеним від імені ОСОБА_3 є передчасними, у їх задоволенні належить відмовити із наведених підстав».

Дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне задовольнити заявлені представником позивача вимоги про виправлення описки частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

З заповіту від 06.06.2000 р., посвідченого державним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №1-873, вбачається, що він був зроблений «ОСОБА_3Н».

Таким чином, в рішенні суду, в реченнях, які описують зазначений заповіт, прізвище спадкодавця слід вказати як «Махлин», замість помилково вказаного «Махлін», а саме зазначені виправлення слід внести в рядок перший сьомого абзацу першої сторінки, рядок другий четвертого абзацу пятої сторінки, рядки другий і четвертий шостого абзацу пятої сторінки рішення.

При цьому, суд відмовляє в задоволенні вимоги представника позивача щодо доповнення сьомого абзацу першої сторінки і четвертого абзацу пятої сторінки рішення словами «… і підписаний ОСОБА_4 …», що відносяться до складеного ОСОБА_3 заповіту, з наступних підстав.

Як вбачається зі ст. 219 ЦПК України, виправленню судом підлягають допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Доповнення ж при виправленні описки тексту рішення будь-яким текстом, якого не було в первинному документі, є внесенням змін до ухваленого судом рішення і суперечить законодавству України щодо порядку виправлення описок.

Крім того, в абзаці сьомому першої сторінки рішення суд описує позовну заяву ОСОБА_1, викладаючи при цьому пояснення позивача так, як вони були викладені в позові. З тексту ж позовної заяви вбачається, що абзац щодо «замовчування» відповідачем певних обставин не містить жодної вказівки на те, ким був підписаний зазначений заповіт.

На підставі викладеного суд відмовляє у внесенні в сьомий абзац першої сторінки і четвертий абзац пятої сторінки слів «… і підписаний ОСОБА_4 …» щодо заповіту від 06.06.2000 р.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 не брав участі в судових засіданнях по цій справі; при оголошенні вступної і резолютивної частин рішення 28.09.2017 р. в судовому засіданні був присутній представник позивача.

Отже, підлягає виправленню описка, допущена судом в першому рядку сьомого абзацу третьої сторінки рішення, а саме після слів «В судовому засіданні» слід вказати «представник ОСОБА_1А.», замість помилково вказаного «ОСОБА_1А.»

Також підлягає виправленню описка, допущена в останній частині шостого абзацу пятої сторінки рішення, а саме з тексту рішення слід виключити словосполучення «тому в цій частині позовних вимог слід відмовити», оскільки воно дублює той самий висновок, зроблений судом раніше в цьому ж реченні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 219, 293 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 про виправлення описок задовольнити частково.

Виправити описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Десятої Харківської державної нотаріальної контори про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобовязання вчинити певні дії наступним чином :

- в рядку першому сьомого абзацу першої сторінки рішення вказати прізвище «Махлин» замість вказаного «Махлін»;

- в рядку першому сьомого абзацу третьої сторінки рішення після слів «В судовому засіданні» вказати «представник ОСОБА_1А.» замість «ОСОБА_1А.»;

- в рядку другому четвертого абзацу пятої сторінки рішення вказати прізвище «Махлин» замість вказаного «Махлін»

в рядку другому і четвертому четвертого абзацу пятої сторінки рішення вказати прізвище «ОСОБА_3Н.» замість «ОСОБА_2Н.», словосполучення «тому в цій частині позовних вимог слід відмовити» з тексту рішення виключити.

В іншій частині заяву представника ОСОБА_1 про виправлення описок залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції.

Головуючий