Вирок № 69789078, 24.10.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/701/2017

Справа № 428/10959/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Джунь І.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370002958 від 29 вересня 2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту; не працюючого, який не є інвалідом; на обліку у лікаря психіатра не перебуває; розлученого, який має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1; не є депутатом, в порядку ст. 89 КК України не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2017 року близько о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись у нетверезому стані, перебуваючи на СТО розташованому за адресою: АДРЕСА_2 маючи раптово виниклий злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, незаконно, всупереч волі володільця, не маючи будь-якого дозволу на користування транспортним засобом, заволодів транспортним засобом марки Opel, модель Omega, сірого кольору, 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, середня ринкова ціна якого на час скоєння кримінального правопорушення, згідно висновку авто- товарознавчої експертизи №19/113/9-2/177е, може складати 92635,00 гривень, що належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом.

24.10.2017 року під час підготовчого судового розгляду кримінального провадження між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та остаточно примирився з потерпілим ОСОБА_1, майнова шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Майнову шкоду відшкодовано в повному обсязі, шляхом повернення майна. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілого добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з підозрюваним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, шляхом повернення майна, матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 він не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з'ясувавши у потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода відшкодована обвинуваченим у повному обсязі, шляхом повернення майна.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 24 жовтня 2017 року між потерпілим та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 289 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння у розкриті злочину, обставиною, що його обтяжує - скоєння злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки у відповідності зі ст. 76 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 24 жовтня 2017 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370002958 від 29 вересня 2017 року у відношенні ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням авто товарознавчої експертизи № 19/113/9-2/177е від 29.09.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/6-3/108-д від 29.09.2017 складає 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп.; дактилоскопічної експертизи №19/113/6-1/577е від 04.10.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/6-1/917 д від 04.10.2017 складає 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 22 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речовий доказ: автомобіль «Опель» сірого кольору, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно розписки переданий на зберігання потерпілому - залишити власнику ОСОБА_1

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова