Ухвала суду № 69783399, 18.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 451/180/17 Головуючий у 1 інстанції: Мулявка О.В.

Провадження № 22-ц/783/3398/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Л. Б.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.

секретаря: Симець В.І.

за участю: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до Товариства з Обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» (ЄДРПОУ 33176513) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов`язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,7938 га, що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ЛВ №061171, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:07:000:0057.

Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів», подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ вжиті заходи не повинні перешкодити господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача , а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. А таке втручання суду у господарську діяльність відповідача призведе до невідворотних наслідків.

Просить скасувати ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року та ухвалити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 з позовом до ТзОВ «Приват-Агро-Львів» про визнання недійсним Договору № 308 оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ТзОВ «Приват-Агро-Львів» 04.01.2012 року та зареєстрованого 11.08.2012 року в Управлінні Держкомзему у Радехівському районі Львівської області за № 462390004005939.

Крім цього, представником позивача подано заяву про забезпечення вказаного позову, у якій він просив заборонити ТзОВ "Приват-Агро-Львів" проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,7938 га, що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ЛВ № 061171, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:07:000:0057.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку незабезпечення позову позивач може бути позбавлений права не тільки розпоряджатися, а й користуватися земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності.

Перевіривши матеріали справи та враховуючи зміст позовних вимог, колегія суддів вважає, що ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню, з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд вважав що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала суду першої інстанції в частині заборони відповідачу проводити будь-які сільськогосподарські роботи фактично перешкоджає законній господарській діяльності відповідача, що передбачена його статутними документами та є предметом його діяльності, згідно таких.

Забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання.

Як вбачається з виділених матеріалів справи єдиною позовною вимогою є визнання недійсним договору оренди та виконання можливого рішення суду про задоволення позову жодним чином не стосуватиметься питання користування (використання ділянки, проведення на такій сільськогосподарських робіт, тощо) та таке користування ділянкою жодним чином не впливатиме на виконання рішення.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати підставними, а саму скаргу задовольнити, скасувавши ухвалу суду першої інстанції з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Львів» задовольнити.

Ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді