Ухвала суду № 69783011, 23.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 жовтня 2017 року Справа № 904/11317/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017у справі№ 904/11317/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомзаступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидотовариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" про стягнення 3 100 736,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 904/11317/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду якщо до скарги не додано належних доказів сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 2.21 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Міністерством оборони України до касаційної скарги додано платіжне доручення № 286/3/468 від 16.08.2017 про сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн.

При цьому, Заявником, в якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення № 286/3/468 від 16.08.2017, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: *;101;00034022;2101020,2800, опл.с/зб. за под. кас.ск. до Вищ.г/с на пост. Дніпр.ап.г.с., спр.№904/1339/17 від 31.07.17 заявка-до 298/5/2218-14.08.17(Приватбанк).

Однак, постанову суду Дніпропетровським апеляційним господарським судом у справі № 904/11317/16 прийнято 01.08.2017 року.

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить правильних

відомостей про номер справи та дати оскаржуваної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, платіжне доручення № 286/3/468 від 16.08.2017 надана скаржником, не може вважатися належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Крім того, Вищий господарський суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат).

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", які набрали чинності 01.09.2015), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про поновлення процесуального строку.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 107, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 904/11317/16 повернути скаржнику.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко