Рішення № 6978124, 03.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2009 Справа № 11/157-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Половинки В.П. - директора

від відповідача: Бережної Л.І.- уповн. предст., дов. № 89-01 від 02.11.2009р.,

Макарчука О.М.- уповн. предст., дов. № 65 від 17.11.2008р.,

Канюки М.С.- гол. бухгл., дов. № 64 від 17.11.2008р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерзв'язок", м. Херсон

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Брилівське" Брилівської дослідницької станції Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук", с. Привітне, Цюрупинський район

про стягнення 18570грн. 45коп.

та за зустрічним позовом про визнання договору неукладеним

Обставини справи: провадження у справі здійснюється за позовом про стягнення боргу, втрат від інфляції, пені, відсотків річних у відносинах за договором комісії без номера від 15.10.2007р. та за зустрічним позовом про визнання цього договору неукладеним.

За первісним позовом зазначено, що відповідач отримав у позивача 20537кг озимої пшениці, мав оплатити її вартість в 14376грн. на користь позивача до 02.09.2008р., чого не зробив.

На запит суду щодо надання доказів транспортування до відповідача 20537кг озимої пшениці позивач навів письмові пояснення від 01.12.2009р. (вх. № 15772 від 02.12.2009р.), в яких зазначив, що заборгованість у вигляді 20537кг озимої пшениці виникла у попередніх відносинах. Між позивачем та Брилівською дослідною станцією Інституту землеробства південного регіону Української Академії аграрних наук 07.10.2003р. укладався договір про вирощування озимої пшениці "Одеська-267". Пшениця, зобов'язання Брилівської дослідної станції щодо передачі якої позивачеві виникли у відносинах за договором про її вирощування, знаходилась на зберіганні у цього суб'єкта за договорами схову від 26.12.2005р. (акт від 26.12.2005р. щодо 40747кг пшениці) та потім за договором схову від 11.09.2006р. (20537кг). У зв'язку з реорганізацією Брилівської дослідної станції і передачею боргів відповідачеві укладено договір комісії від 15.10.2007р. щодо комісії пшениці в кількості 20537кг, при цьому малась на увазі пшениця, що вже була на зберіганні у відповідача у відносинах, що виникли раніше.

В названих письмових поясненнях позивач також вказав, що за Брилівською дослідною станцією є заборгованість в сумі 989,45грн. за дизельне паливо та запчастини, що підтверджується актом звірення розрахунків від 01.12.2006р. За цими поясненнями позивач також просить стягнути з відповідача 989,45грн.

До процесуальних прав позивача віднесено збільшення розміру позовних вимог за позовом з певними предметом і підставами.

Навівши у письмових поясненнях поряд з існуючими вимогами про стягнення 18490,75грн. за комісією щодо пшениці ще й вимоги про стягнення 989,45грн. боргу за дизельне пальне та запчастини позивач фактично додає існуючий позов іншим - про стягнення іншої заборгованості у інших відносинах, підстави якого не наводить. Позивач не навів змісту позовної заяви щодо стягнення 989,45грн., не оплатив цієї вимоги держмитом, не навів обґрунтувань підстав, доцільності об'єднання цих вимог з позовом, що розглядається у справі № 11/157-09. У зв'язку з викладеним суд не приймає до розгляду у справі вимогу про стягнення названих 989,45грн., роз'ясняючи позивачеві право на позов за процесуальним змістом у загальному порядку.

Відповідач позов не визнав, заперечує проти позовних вимог, заявив зустрічний позов про визнання неукладеним договору комісії від 15.10.2007р. В обґрунтування зустрічного позову відповідач стверджує, що пшениця за договором комісії не передавалась, сторони не узгодили такої істотної умови цього договору як розмір та порядок вчинення оплати комітентом послуг комісіонера.

В запереченнях проти первісного позову відповідач зазначив таке.

Першим був укладений договір № 1 про спільне вирощування озимої пшениці від 22.09.2003р., згодом - договір на виконання сільськогосподарських робіт від 7.10.2003р. з додатковими угодами від 02.08.2004р., 01.12.2004р., 15.11.2005р.

За період 2003 - 2006 роки, згідно книг Брилівської дослідної станції "Розрахунки з організаціями" по рах. № 36-1, 63, 68-1, 68-5 від ТОВ "Інтерзв'язок" до Брилівської дослідної станції надійшли матеріальні цінності: дизельне паливо, запчастини, насіння озимої пшениці 16т ( 16000 кг), - всього на загальну суму - 16824,45 грн.

В свою чергу Брилівська дослідна станція передала ТОВ "Інтерзв'язок" пшеницю в кількості 34376кг ( в січні 2005р. - 29576кг, в жовтні 2005р. - 4800кг). Крім того, в листопаді 2004р. позивачу було перераховано 6000грн., що по вартості еквівалентно 12000 кг пшениці (із розрахунку 500грн. за 1 тонну, як вказувалось в додатках до договору від 07.10.2003р.) Також в листопаді 2005р. було перераховано 5000грн., що еквівалентно 10000кг пшениці. В січні 2006р. було передано насіння "конореєчник" на суму 3535 грн., що еквівалентно 7000 кг пшениці. Враховуючи це, Брилівська дослідна станція фактично передала ТОВ "Інтерзв'язок" 34376 кг пшениці і відшкодувала коштами та продукцією -29000 кг пшениці. Всього: 63376 кг пшениці.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 29.01.2007р. (протокол № 3 ) Брилівська дослідна станція Інституту гідротехніки і меліорації УААН (раніше Брилівська дослідна станція інституту землеробства південного регіону УААН) була реорганізована. На базі частини землі та майна Брилівської дослідної станції було створено Державне підприємство "Дослідне господарство "Брилівське" зі статусом юридичної особи.

Згідно пункту 1.4 статуту ДП "ДГ "Брилівське" господарство є правонаступником в частині переданих йому майна, землі, майнових прав і зобов'язань реорганізованої Брилівської дослідної станції. Відповідно розподільчого балансу, складеного між ДП "ДГ "Брилівське" та Брилївською дослідною станцією станом на 01.07.2007р., боргів Брилівська дослідна станція перед ТОВ "Інтерзв'язок" не мала і до дослідного господарства не передавала.

С у д в с т а н о в и в:

Між ТОВ "Інтерзв'язок" (позивач, комітент) та ДП "ДГ "Брилівське" Брилівської дослідної станції Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук (відповідач, комісіонер) укладено договір "комісії на продажу товарів" без номера, за яким комітент доручив комісіонеру реалізувати 20537кг озимої пшениці не дешевше, ніж по 700грн. за тонну. За п.1.3 цього договору комітент протягом 5 днів з моменту укладення договору зобов'язався передати комісіонеру 20537кг озимої пшениці. Комісіонер зобов'язався укласти від свого імені договір з покупцем щодо продажу пшениці комітента та перерахувати на поточний рахунок комітента грошові кошти, отримані за реалізований товар. Строк виконання зобов'язань комісіонером за договором не узгоджений, оскільки його відлік сторони визначили, розпочинаючи зі звітного місяця, при цьому не визначили терміну "звітний місяць". Сторони зазначили, що договір діє до 01.09.2008р.

В задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити у зв'язку з наступним.

Позовні вимоги в редакції викладення позовної заяви позивач пов'язує з передачею відповідачеві 20537кг пшениці за актом приймання-передачі від 15.10.2007р. та з ненадходженням позивачеві від відповідача 14376грн. вартості цієї пшениці у відносинах за договором комісії від 15.10.2007р.

Строк виконання відповідачем зобов'язань за договором не узгоджено, вимоги про виконання відповідачем зобов'язань позивач йому не направляв, відтак, відповідач не може бути таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань.

Зобов'язання щодо вчинення продажу 20537кг пшениці у відповідача не виникло (відповідно, не виникло зобов'язання з перерахування позивачеві 14376грн. вартості такої пшениці), оскільки відповідач не отримував у позивача цієї пшениці у зазначених відносинах за договором комісії. Формальне виготовлення та підписання сторонами акту про передачу комітентом комісіонерові 20537кг пшениці від 15.10.2007р. не є беззаперечним доказом передачі пшениці саме в цих відносинах і в цей час при таких, що співпадають в цій частині, поясненнях обох сторін про те, що безпосередньо за цим актом пшениця фактично не передавалась.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач на вимогу суду в ухвалі від 17.11.2009р. не надав доказів транспортування відповідачеві пшениці, щодо якої складено акт від 15.10.2007р., видаткову накладну щодо передачі пшениці, довіреність відповідача певному представникові щодо отримання пшениці 15.10.2007р., пояснивши про інше походження пшениці, про яку йде мова в договорі комісії, ніж як передача-отримання її за актом від 15.10.2007р.

Що ж до тверджень позивача про наявність у відповідача станом до 15.10.2007р. призначених, належних позивачеві 20537кг пшениці, які мали бути реалізованими відповідачем у відносинах комісії, суд зауважує наступне.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача у вигляді 20537кг озимої пшениці виникла у попередніх відносинах. Між позивачем та Брилівською дослідною станцією Інституту землеробства південного регіону Української Академії аграрних наук 07.10.2003р. укладався договір про вирощування озимої пшениці "Одеська-267". Пшениця, зобов'язання Брилівської дослідної станції щодо передачі якої позивачеві виникли у відносинах за договором про її вирощування, знаходилась на зберіганні у цього суб'єкта за договорами схову від 26.12.2005р. (акт від 26.12.2005р. щодо 40747кг пшениці), та потім за договором схову від 11.09.2006р. (20537кг). У зв'язку з реорганізацією Брилівської дослідної станції і передачею боргів відповідачеві укладено договір комісії від 15.10.2007р. щодо комісії пшениці в кількості 20537кг, при цьому малась на увазі пшениця, що вже була на зберіганні у відповідача у відносинах, що виникли раніше.

Зазначені договори про вирощування пшениці у 2003р., щодо схову від 26.12.2005р., 11.09.2006р. укладалися Брилівською дослідною станцією інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук (код ЄДР 00497271).

Державне підприємство "Дослідне господарство "Брилівське" Брилівської дослідної станції Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук (код ЄДР 35294080) створено за постановою президії Української Академії аграрних наук № 3 від 29.01.2007р.

Це державне підприємство відповідно до п.1.4 його статуту, затвердженого Українською Академією аграрних наук 22.03.2007р. та зареєстрованого держреєстратором 10.07.2007р. за № 14971360002000209, є правонаступником реорганізованої Брилівської дослідної станції лише в частині переданих йому майна, землі, майнових прав і зобов'язань.

За розподільчим балансом на 01.07.2007р. в числі отриманих від Брилівської дослідної станції зобов'язань відповідач не отримував, йому не передавалось зобов'язань, боргу на користь ТОВ "Інтерзв'язок" щодо передачі 20537кг озимої пшениці, сплати її вартості в сумі 14376грн.

Зазначення Брилівською дослідною станцією (код ЄДР 00497271) та ДП "ДГ "Брилівське" БДС ІГІМ УААН (код ЄДР 35294080) за листом на адресу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття без номера та дати прописом серед друкованого тексту твердження про те, що серед переданих боргів на загальнообов'язкове соціальне страхування станом на 01.07.2007р. є і "заборгованість ТОВ "Інтерзв'язок" оз.пш. в кі-сті - 20537кг..." не ґрунтується на даних названого розподільчого балансу, не є належним доказом, на підставі якого мав би бути задоволеним позов (копія листа на а.с.87, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Відповідно до ст.526 ЦК України належним чином мають виконуватись зобов'язання, а за відсутності таких у відповідача перед позивачем щодо сплати 14376грн., позов задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у первісному позові суд відносить на позивача судові витрати за ним.

За зустрічним позовом відповідач просить визнати неукладеним договір комісії від 15.10.2007р. за ознаками неузгодженості за ним серед істотних умов розміру плати комітента на користь комісіонера, порядку її вчинення, та непередачі товару комітентом комісіонеру 20537кг пшениці у відносинах комісії.

Згідно зі ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій, бездіяльності органів влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Такий спосіб захисту права як визнання договору неукладеним не передбачений ні договором, ні законом, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до глави 69 ЦК України (ст.1011-1028) укладеність договору не пов'язується з передачею за комісією майна, щодо якого комісіонер має вчинити від свого імені та за рахунок комітента правочин.

За ст.1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати майно, є умови про це майно та його ціну, а за ст.1013 ЦК України якщо договором комісії не визначений розмір плати, яку має виплатити комітент комісіонерові, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Таким чином, твердження про непередачу майна та неузгодження плати не приводить до висновку про неукладеність договору.

Відмовляючи у зустрічному позові суд відносить судові витрати на відповідача у справі (він же - позивач за зустрічним позовом - ДП "ДГ "Брилівське" Брилівської дослідної станції Інституту гідротехніки та меліорації Української Академії аграрних наук).

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні первісного позову.

2. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Суддя В.В. Чернявський

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

08.12.2009р.