Рішення № 6978058, 30.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2009 р.Справа № 8/75-1842

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув матеріали справи:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "ТерА", вул. Пирогова, 11, м. Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15, м. Тернопіль

про: cтягнення заборгованості в сумі 32 487 грн. 90 коп.

За участю представників:

Позивача: Гевко Ц. О. –юрисконсульта, довіреність № 2 від 09.06.2009 р.

Відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "ТерА" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Продекспорт" заборгованості в сумі 32 487 грн. 90 коп. (з врахуванням заяви від 26.10.2009р.)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за поставлений товар, внаслідок чого його борг перед позивачем становить 32 487, 90 грн. В підтвердження викладеного додає: накладні, згідно яких відповідачу поставлено товар, податкові накладні, карточку клієнта за 3 квартал 2009 р., вимогу від 14.09.2009 р., акт звірки проведених розрахунків, станом на 06.10.2009р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:40 год. 26.10.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 12:15 год. 09.11.2009 р. у зв'язку із неподанням представником позивача усіх витребуваних документів, неявкою в судове засідання представника відповідача, а також необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою від 03.11.2009 р., у відповідності до вимог п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України за № 1152 від 30.10.2009 р. „Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань серед населення” засідання суду по даній справі було перенесено з 12:15 год. 09.11.2009 р. на 10:30 год. 30.11.2009 р.

Представник відповідача в судові засідання 26.10.2009 р. та 30.11.2009 р. не з’явився, витребуваних судом документів не представив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення йому поштових відправлень (ухвал суду від 07.10.2009 р. та від 03.11.2009 р.) за № 2548322 від 12.10.2009 р. та № 2590493 від 12.11.2009р., які знаходяться в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Присутній в судових засіданнях представник позивача позовні вимоги (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "ТерА" поставило, а ПП "Продекспорт" отримало товар (кондитерські вироби) на загальну суму 35195, 46 грн. на підставі наказів –накладних:

- № ГП-0006912 від 02.07.2009 р. на суму 4600, 39 грн.;

- № ГП-0006913 від 02.07.2009 р. на суму 143, 18 грн.;

- № ГП-0006915 від 02.07.2009 р. на суму 1233, 72 грн.;

- № ГП-0006967 від 07.07.2009 р. на суму 1688, 89 грн.;

- № ГП-0006968 від 07.07.2009 р. на суму 2496, 52 грн.;

- № ГП-0007011 від 10.07.2009 р. на суму 2033, 80 грн.;

- № ГП-0007035 від 14.07.2009 р. на суму 3417, 65 грн.;

- № ГП-0007036 від 14.07.2009 р. на суму 1529, 94 грн.;

- № ГП-0007122 від 22.07.2009 р. на суму 1112, 95 грн.;

- № ГП-0007134 від 23.07.2009 р. на суму 2699, 44 грн.;

- № ГП-0007136 від 23.07.2009 р. на суму 3292, 22 грн.;

- № ГП-0007210 від 30.07.2009 р. на суму 1428, 95 грн.;

- № ГП-0007231 від 31.07.2009 р. на суму 1970, 88 грн.;

- № ГП-0007233 від 31.07.2009 р. на суму 3052, 66 грн.;

- № ГП-0007288 від 06.08.2009 р. на суму 1322, 96 грн.;

- № ГП-0007323 від 10.08.2009 р. на суму 3171, 31 грн.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Як стверджує представник позивача оплата за отриманий товар відповідачем проведена частково і станом на день звернення з позовом до суду за ним рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 32 517 грн. 60 коп.

Разом з тим, після порушення провадження у даній справі та проведення між сторонами на вимогу суду звірки розрахунків, відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 32487 грн. 90 коп., про що свідчить наявний в матеріалах справи акт звірки проведених розрахунків, станом на 06.10.2009 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін. В зв’язку з наведеним, позивач погодився з відповідачем щодо існування заборгованості за поставлений товар в сумі 32 487,90 грн. та в порядку статті 22 ГПК України зменшив суму позовних вимог на 29,70 грн. (заява від 26. 10.2009р.)

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі і в частині оплати за отриманий товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати вартості переданого товару сторонами встановлений не був, в порядку ст. 530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача 14.09.2009 р. була надіслана вимога про сплату боргу, проте останнім залишена без належного реагування та задоволення (докази направлення в матеріалах справи).

Станом на дату розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості в добровільному порядку та підтвердив факт існування боргу перед позивачем за отриманий товар (кондитерські вироби) станом на 06.10.2009р. на загальну суму 32 487 грн. 90 коп.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б засвідчували належне виконання ним взятих на себе зобов’язань, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар на загальну суму 32 487 грн. 90 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 324,88 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 30047671) на користь Відкритого акціонерного товариства "ТерА", вул. Пирогова, 11, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 00375697), 32487 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 90 коп. заборгованості та 560 (п`ятсот шістдесят) грн. 88 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя