Рішення № 6977755, 01.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2009 р. Справа № 20/183

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Комунального автотранспортного підприємства 1728

до відповідача Житлово-комунального підприємства «Сонячне»

про стягнення в сумі 67 602 грн. 69 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Гуріна А.О. (дор. № 780 від 16.09.2009р.);

відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне автотранспортне підприємство 1728 (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Житлово-комунального підприємства «Сонячне»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за надані послуги по вивезенню та захороненню ТВП в сумі 58 004 (п’ятдесят вісім тисяч чотири) грн. 20 коп., інфляційні в розмірі 2115 (дві тисячі сот п'ятнадцять) грн. 85 коп., річні в розмірі 731 (сімсот тридцять одна) грн. 99 коп., а також пеню за прострочення терміну платежів за надані послуги в розмірі 6750 (шість тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 65 коп..

30 листопада 2009 року в господарський суд надійшло клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, річних та інфляційних (а.с. 35). У відповідності до даного клопотання Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість в сумі 58 004 (п’ятдесят вісім тисяч чотири) грн. 20 коп., інфляційні в розмірі 1740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 13 коп., річні в розмірі 872 (вісімсот сімдесят два) грн. 45 коп., а також пеню за прострочення терміну платежів за надані послуги в розмірі 6347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 88 коп.. Представник Позивача підтримав позовні вимоги в судовому засіданні, з урахуванням клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, річних та інфляційних (а.с. 35).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 30), та представник Відповідача в судовому засіданні від 3 листопада 2009 року визнали позовні вимоги в частині основного боргу, та заперечили проти позову в частині стягнення пені, інфляційних та річних, з підстав, вказаних у даному відзиві.

Представник Відповідача в судове засідання від 1 грудня 2009 року не з’явився. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33). Відповідач не подав суду витребувані ухвалою від 3 листопада 2009 року (а.с. 32) обґрунтування (в тому числі нормативне) заперечень в частині стягнення пені та не повідомив суд про причину неявки свого повноважного представника.

Враховуючи вищевказане, та те, що в матеріалах справи наявний відзив Відповідача на позов (а.с. 30), суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що на основі договорів, укладених між Позивачем та Відповідачем (а.с. 6-9, 36-37), Відповідач доручив, а Позивач взяв на себе обов’язок надавати Відповідачу послуги із збирання, вивезення та захоронення ТПВ, накопичених у Відповідача, на умовах цих Договорів (пункт 1.1 даних договорів).

В розділі другому даних договорів сторонами визначено: обсяг вивезення та захоронення ТВП на місяць; вартість вивезення та захоронення 1 метра кубічного ТВП; загальну суму оплати за послуги в місяць; та інші умови…

Згідно пункту 3.1 даних договорів: розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць; плата за послуги із збирання, вивезення та захоронення ТВП проводиться до третього числа наступного місяця.

Останній укладений між сторонами договір № 1033 від 1 березня 2009 року (а.с. 8-9) розірваний 1 квітня 2009 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 30), та представник Відповідача в судовому засіданні від 3 листопада 2009 року визнали позовні вимоги в частині основного боргу.

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані послуги зі збирання, вивезення та захоронення ТПВ станом на 1 грудня 2009 року становить 58 004 (п’ятдесят вісім тисяч чотири) грн. 20 коп..

Доказів погашення даної заборгованості Відповідач суду не надав.

З урахуванням вищезазначеного, визнання Відповідачем боргу перед Позивачем не суперечить законодавству та/або не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Відповідно, підстав для застосування частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України у господарського суду Рівненської області немає.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 58 004 (п’ятдесят вісім тисяч чотири) грн. 20 коп. боргу ґрунтуються на Договорі та законі, і підлягають до задоволення.

Згідно пункту 6.1 договорів, Відповідач несе відповідальність за прострочення терміну платежів за надані послуги шляхом сплати пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Відповідач не подав суду витребувані ухвалою від 3 листопада 2009 року (а.с. 32) обґрунтування (в тому числі нормативне) заперечень в частині стягнення пені.

Як встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 551 Цивільного кодексу України: предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

В силу дії абзаців 1, 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України: штрафні санкції (в силу статті 230 Господарського кодексу України – неустойка, штраф пеня) за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено статтею 3 Цивільного кодексу України, однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.

Водночас, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що: у відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ж дії статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з пункту 6.1 договорів, сторони погодили розмір пені за прострочення терміну платежів за надані по договорах послуги, а саме: з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочки.

У відповідності до розрахунку суми пені за період з 1 травня 2009 року по 31 жовтня 2009 року (а.с. 38), сума пені за даний період складає 6347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 88 коп..

Згідно пункту 6.1 Договору, статті 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з 6347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 88 коп. пені..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до розрахунку суми інфляційних (а.с. 39), сума інфляційних за період з травня 2009 року по жовтень 2009 року складає 1 740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 13 коп..

Згідно до розрахунку суми трьох процентів річних (а.с. 40), за період з 1 травня 2009 року по 31 жовтня 2009 року включно, сума річних складає 872 (вісімсот сімдесят два) грн. 45 коп..

Відповідач у відзиві (а.с. 30), заперечуючи проти нарахування річних та інфляційних вказує на те, що предметом договору між Позивачем та відповідачем є надання послуг по перевезенню твердих побутових відходів а не користування чужими грошовими коштами (договір позики), що на думку Відповідача скасовує нарахування індексу інфляції…

Така позиція Відповідача є хибною і надумаю (та містить підміну понять), адже: згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник несе відповідальність за порушення «грошового зобов’язання»(а не за «користування чужими грошовими коштами», як вказує Відповідач), тобто це відповідальність боржника за невиконання (не вчасне виконання) свого обов’язку оплатити заборгованість за отриманий товар, надані послуги, тощо…

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в сумі 1 740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 13 коп., та три проценти річних від простроченої суми в сумі 872 (вісімсот сімдесят два) грн. 45 коп..

Витрати по сплаті державного мита, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони –пропорційно розміру задоволених позовних вимог (один процент від суми, задоволеної господарським судом).

Витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Сонячне», 33028, м. Рівне, вул. Вербова, 20, р/р 26007730260321 в Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код 31479214 на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728, 33027, м. Рівне, вул. Курчатова, 22, р/р 260003012486 в ОПЕРУ Ощадбанку, МФО 333368, код 03361833 –58 004 (п’ятдесят вісім тисяч чотири) грн. 20 коп. заборгованості, 6 347 (шість тисяч триста сорок сім) грн. 88 коп. пені, 1740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 13 коп. інфляційних, 872 (вісімсот сімдесят два) грн. 45 коп. річних, 669 (шістсот шістдесят дев’ять) грн. 65 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 07.12.2009р.

Суддя