Вирок № 69777420, 25.10.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1111/17

ЄУН 226/1111/17

Провадження 1-КП/226/175/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017року Димитровський міський суд Донецької області у складі головуючого - судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря Тіссен О.В.,

прокурорів Ніколаєнко О.С., Савельєва В.В.,

представника потерпілої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирноград Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Димитров, Донецької області, громадянина України, має загальну середню освіту, неповнолітніх дітей не має, судимий 07.04.2017 року Димитровським міським судом Донецької області за ст.190 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку терміном 2 роки, не працює, проживає в АДРЕСА_1, за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2017 року приблизно о 04 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будівлі Державного відкритого акціонерного товариства «Інформаційно-обчислюваний центр», розташованого по вулиці Соборній,18 в місті Мирноград Донецької області, і діючи з раптово виниклим злочинним наміром, направленим на повторне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, заліз спочатку на дерево, з якого перемістився на металеву драбину, за допомогою якої проник на горище вказаної будівлі, а потім через відкритий люк спустився на другий поверх, де, оглянувши кабінети, побачив дев'ять алюмінієвих карнизів вартістю 70,50грн. за кожен загальною вартістю 634,50 гривень, які належать Державному відкритому акціонерному товариству «Інформаційно-обчислювальний центр», та алюмінієву вішалку, яка матеріальної цінності для підприємства не становить, і виніс зазначене майно в коридор, приготувавши його для подальшого виносу з приміщення, проте свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як заснув і не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки його протиправні дії були припинені працівниками поліції, які прибули на місце вчинення злочину за викликом робітників підприємства.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і суду пояснив, що в ніч на 5 червня 2017року, вживши велику кількість спиртних напоїв, він повертався додому через центральну частину міста. Проходячи по вулиці Соборній біля будівлі Інформаційно-обчислювального центру, він вирішив з метою викрадення чужого майна проникнути всередину приміщення і зайшов у двір, де на стіні будівлі побачив металеву драбину. Так як драбина висіла високо від землі, він спочатку залізти на дерево, гілки якого схилялися до стіни, а потім по драбині проник на горище, звідки через люк в стелі потрапив на другий поверх, де на підлозі побачив алюмінієві карнизи і зламану металеву вішалку. Зрозумівши, що охорони в приміщенні немає, він став обходити кабінети і зірвав з вікон ще два карнизи, які поклав в коридорі на підлогу, маючи намір здати їх в металолом. Після цього він спустився на перший поверх, щоб знайти вихід, але так як виходу він не знайшов і вибратись з приміщення не зміг, то знову піднявся на другий поверх і там заснув. Потім його розбудили співробітники поліції, які, як він потім зрозумів, були кимось викликані. Зазначає на те, що не розумів своїх дій, так як перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння і у вчиненому щиро розкаюється.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, окрім його особистих пояснень, в правдивості яких у суду сумнівів не виникає, підтверджується також поясненнями представника потерпілої особи та дослідженими судом матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події, матеріалами слідчого експерименту, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.

Так, представник потерпілої особи ОСОБА_1 суду пояснив, що 5 червня 2017року він прибув до приміщення Інформаціно-обчислювального центру, щоб відремонтувати пошкоджені вікна. Коли він піднявся на другий поверх, то в коридорі на підлозі помітив алюмінієві карнизи і пошкоджену металеву вішалку. Це його здивувало і насторожило, так як до цього карнизи висіли на вікнах в кабінетах. Підійшовши до кабінету, в якому раніше знаходилась бухгалтерія, він побачив обвинуваченого, який спав на підлозі і знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Відкривши очі, він не зрозумів, що відбувається, і знову заснув, а він викликав співробітників поліції, які розбудили обвинуваченого і забрали з собою. В ході слідчого експерименту, який проходив за його участю, обвинувачений поясняв, що спочатку заліз на дерево, гілки якого розташовані близько до стіни, а потім забрався на пожарну драбину, по якій проник на горище, а потім через люк в стелі - в саме приміщення. Після цього з метою уникнення повторних крадіжок він спиляв гілки дерева. Вартість майна, яке намагався викрасти обвинувачений, з урахуванням 9 алюмінієвих карнизів складає 634,50грн.

Обставини вчинення правопорушення підтверджуються протоколом огляду місця події від 05.06.2017року та долученою до нього фототаблицею, згідно якого в коридорі другого поверху будівлі Інформаційно-обчислювального центру за адресою м.Мирноград, вул.Соборна,18 було виявлено 9 металевих карнизів та розібрана металева вішалка.

Належність зазначеного майна Державному відкритому акціонерному товариству «Інформаційно-обчислювальний центр» підтверджується інвентарізаційним описом від 06.06.2017року.

Згідно висновку судової товарної експертизи вартість викраденого майна складає 9 алюмінієвих карнизів станом на 05.06.2017року могла складати 634,50грн.

За результатами слідчого експерименту від 26.06.2017 року, проведеного за добровільною згодою обвинуваченого, також встановлено, що 05.06.2017року він намагався викрасти з приміщення Інформаційно-обчислювального центру 9 алюмінієвих карнизів, які склав у коридорі другого поверху, проте не зміг вибратися з приміщення і заснув.

В ході пред'явлення представнику потерпілої особи ОСОБА_1 для впізнання по фотознімкам особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, він вказав на ОСОБА_2 як особу, яка була виявлена ним в приміщенні Інформаційно-обчислювального центру 5 червня 2017року.

Аналіз зазначених доказів, як кожного окремо, так і у їх сукупності, дає суду об'єктивні підстави для висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у інкримінованому йому злочині.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 15 ч.3 185 ч.3 КК України органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, так як він скоїв незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням в приміщення, вчинене повторно, і з причин, які не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує як характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, так і особисті дані обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Щире каяття обвинуваченого у вчиненні злочину суд враховує як пом'якшуючу покарання обставину, а стан алкогольного сп'яніння, в якому вчинено злочин, в якості обтяжуючої.

Судом встановлено, що обвинувачений не працює, на обліках у лікаря-нарколога чи психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, злочин, за який він засуджується в теперішній час, вчинений ним в період іспитового строку, встановленого йому вироком Димитровського міського суду від 07 квітня 2017року, яким його засуджено за ч.2 ст.190 КК України до двох років обмеження волі зі звільненням від покарання та встановленням іспитового строку терміном два роки.

З урахуванням цих обставин суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання в виді позбавлення волі, визначеного з урахуванням обставин кримінального провадження, цінності і вартості майна та ступеню здійснення злочинного наміру в мінімальних межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК та з урахуванням правил ч.3 ст.68 КК України, яке він має відбувати реально, а остаточне покарання обвинуваченому підлягає визначенню в порядку ст.71 ч.1,ч.2 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного обвинуваченому за вироком Димитровського міського суду від 07.04.2017року.

Суд вважає, що таке покарання з урахуванням щирого каяття обвинуваченого, принесення ним вибачення представнику потерпілої особи в судовому засіданні та відсутності з її сторони матеріальних претензій до обвинуваченого буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження інших злочинів.

Вирішуючи питання щодо речових доказів у справі, суд вважає за необхідне 9 алюмінієвих карнизів, які на підставі зберігальної розписки знаходяться у ОСОБА_1, повернути Державному відкритому акціонерному товариству «Інформаційно-обчислювальний центр».

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 Кримінального процесуального Кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185КК України покарання в виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч. 1, ч. 2, ст.72 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, не відбутої частини покарання, призначеного йому за вироком Димитровського міського суду від 07 квітня 2017року, визначити в виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази - 9 алюмінієвих карнизів повернути Державному відкритому акціонерному товариству «Інформаційно-обчислювальний центр».

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя