Ухвала суду № 6977665, 24.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2009 р. Справа № 3/175

За позовом Приватного підприємства «Інтертрейд»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 25 760 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Розовик Н.В. (довіреність №123 від 21.09.2009 року.)

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Інтертрейд»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25250 грн. 00 коп. боргу. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5235512.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

Між Приватним підприємством «Інтертрейд»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було досягнуто домовленості щодо постави щебню (далі-продукція) 5х20 в кількості 550 тон по 55 грн. 00 коп. за тону на загальну суму 30250 грн. 00 коп. згідно рахунку №1 від 30.01.2007 року, таким чином сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: ФОП ОСОБА_2 з поставки товару, а ПП «Інтертрейд»з його оплати.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача товару за видатковими накладними не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Позивачем на рахунок відповідача перераховано 31.01.2007 року кошти в сумі 25250 грн. 00 коп. та 19.03.2007 року в сумі 15000 грн. 00 коп., загальною сума перерахованої попередньої оплати становить 40250 грн. 00 коп. (а.с.8).

23.03.2007 року відповідач поставив позивачу продукцію в кількості 207 тон згідно накладної №12 на суму 14490 грн. 00 коп.. В подальшому поставок з боку ФОП ОСОБА_2 не здійснювалось, залишок коштів в сумі 25760 грн. на момент розгляду справи відповідачем не повернуто позивачу.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин, які за своєю суттю є договором поставки товару.

Відповідно до сти.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

11.09.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію №127 з вимогою повернути кошти в розмірі 25760 грн. 00 коп., яку відповідачем залишено без задоволення.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 25760 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Інтертрейд» (43023, м.Луцьк, вул. Індустріальна, буд.6, р/р 26005012143980 в філії ПЗРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»в м.Рівне, МФО 333603, код ЄДРПОУ 32748030) заборгованість в розмірі 25760 грн. 00 коп.; 257 грн. 60 коп. витрат по оплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «27» листопада 2009 року