Рішення № 69776271, 19.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2017 р.Справа № 916/2575/16

За позовом: Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво „ЧОРНОМОРЯ

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління обласної ради з майнових відносин

До відповідача: Одеської митниці Державної фіскальної служби України

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення

Суддя Рога Н. В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 н підставі довіреності № 331 від 13.09.2017 р.;

Від третьої особи: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_2- на підставі довіреності №739/5/15-70-10 від 22.06.2017р. , ОСОБА_3- на підставі довіреності №1274/5/15-70-10 від 09.10.2017р. , ОСОБА_4 на підставі довіреності №791/5/15-70-10 від 03.07.2017р.

Від третьої особи: не зявився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 н підставі довіреності № 331 від 13.09.2017 р.;

Від третьої особи: не зявився.

Від відповідача: ОСОБА_4 на підставі довіреності №791/5/15-70-10 від 03.07.2017р.

Від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Одеське обласне комунальне підприємство (далі- ООКП) "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" , звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі Одеська митниця ДФС України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Управління обласної ради з майнових відносин, про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 55 019 грн. 44 коп., пені у розмірі 13 925 грн. 50 коп. , 3% річних у розмірі 2 010 грн. 73 коп.

Ухвалою суду від 10.10.2016р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 листопада 2016 року по справі №916/2575/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Одеської митниці ДФС України на користь ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" основну суму боргу у розмірі 55 019 грн. 44 коп., пеню у розмірі 13 925 грн. 50 коп., три відсотки річних у сумі 2 010 грн. 73 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. зазначене рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені та викладено резолютивну частину в іншій редакції, за якою стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 55 019 грн. 44 коп., пеню в сумі 13 107 грн. 35 коп. та 3% річних в сумі 2 010 грн.73 коп.., а в решті позову відмовлено. В решті судове рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. та рішення господарського суду Одеської області від 14 листопада 2016 року по справі №916/2575/16 скасовано, справу №916/2575/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Згідно розпорядження керівника суду від 22.08.2017р. „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/2575/16 передано на розгляд судді Рога Н.В., яка прийняла її до свого провадження ухвалою від 23.08.2017р.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

При новому розгляді справи представники третіх осіб в судові засідання не зявлялися, про поважність причин незявлення суд не повідомляли. Згідно наявних у матеріалах справи пояснень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Управління обласної ради з майнових відносин, позов ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" підтримує у повному обсязі. Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області просить врахувати її пояснення при розгляді справи.

Розглянув матеріали справи та заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:

21 жовтня 2014 року між ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" (Орендодавець) та Південною митницею Міндоходів (ОСОБА_5) було укладено Договір оренди майна, відповідно до якого Орендодавець передає, а ОСОБА_5 приймає в строкове платне користування не житлове приміщення третього поверху виробничого корпусу літ.В №3-144, загальною площею 109,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Деревянка, 1, з метою розміщення складу.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2014р. включно, при цьому, керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України , сторони домовились , що умови Договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладання з 01.01.2014р.

Відповідно до п.2.3 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) майна.

За умовами п. 3.1. Договору орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2013 року 3317,65 грн. ОСОБА_5 плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. ОСОБА_5 плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Сторони також домовились , що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики, зміни централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України . У разі зміни орендної плати укладається додаткова угода. (п.3.2. Договору).

Згідно п. 3.7 Договору загальна сума договору без ПДВ складає 52392, 05 грн., в т.ч. орендна плата 44451, 77 грн., відшкодування: податок на землю 3235,44 грн., експлуатаційні витрати 4392,72 грн., водопостачання 102 грн., електропостачання 18 грн., вивіз сміття 120 грн., стоки 72,12 грн.

За умовами п.4.1 Договору ОСОБА_5 зобовязався , зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані в п.3.5 Договору.

Згідно положень п.9.6 та 9.7 Договору зміни, доповнення або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін, зміни та доповнення до Договору підлягають оформленню відповідною додатковою угодою за підписом сторін і повинні бути погоджені з Власником майна. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

01 грудня 2014 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору від 21.10.2014 №525 „Договір оренди майна та п. 3.7 Договору виклали у наступній редакції:Загальна сума Договору з ПДВ складає 59223,36 грн., в т.ч. орендна плата 50342,12 грн., відшкодування: податок на землю 3235,44 грн., експлуатаційні витрати 5271, 26 грн., водопостачання 122,40 грн., електропостачання 21,60 грн., вивіз сміття 144 грн, стоки 86,54 грн..

Сторони також домовилися, що кошторис витрат на 2014 рік для Південної митниці Міндоходів до договору оренди не житлового приміщення від 21.10.2014р. , загальною площею 109,6 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, площа ОСОБА_6, 1, який відповідно до п.10.4 додається до договору від 21.10.2014р. №525 , викласти у редакції, що додається до додаткової угоди. Інші умови вищевказаного Договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обовязковість для себе.

29 квітня 2015 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до договору оренди майна від 21.10.2014 №525, згідно якої , зокрема, викладено у новій редакції п. 9.1 Договору : „Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками , та у частині користування ОСОБА_5 майном діє до 31.05.2015р. включно, а у частині виконання сторонами інших зобовязань , які виникли між ними протягом строку його дії, зокрема, з оплати ОСОБА_5 орендної плати та інших, передбачених договором платежів до повного виконання сторонами своїх зобовязань. При цьому, керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України , сторони домовились , що умови Договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладання з 01.01.2014р.. Сторони також домовилися, що всі інші умови договору залишаються без змін і вважаються дійсними і сторони підтверджують за ними свої зобовязання . Усі правовідносини, що виникають за цією Угодою або повязані з нею, у тому числі , повязані із дійсністю , укладанням, виконанням , зміною та припиненням цієї угоди, тлумаченням її умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Угоди , регулюються цією Угодою та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту , які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності , розумності та справедливості.

Позивач у справі зазначає, що станом на 05.09.2016р. заборгованість ОСОБА_5 Одеської митниці ДФС України по орендній платі складає 55 019 грн. 44 коп. Невиконання ОСОБА_5 прийнятих на себе зобовязань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за користування обєктом оренди позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 55 019 грн. 44 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. З урахуванням зазначеного пункту договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 925 грн. 50 коп., нараховану , виходячи з 182 днів прострочення платежу.

Позивач також зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 2 010 грн. 73 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

В обгрунтування позову позивач посилається на положення ст.629 та ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України, відповідно до яких договір є обовязковим для виконання сторонами , а сплив договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , що мало місце під час його дії, а також на положення ст.193 Госоподарського кодексу України , відповідно до якої субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтерси другої сторони.

Позивач також зазначає, що своїм листом від 02.03.2015р. Одеська митниця ДФС України підтвердила наявність заборгованості у розмірі 53 992 грн. 25 коп. станом на 01.01.2015р. Листом №205 від 28.04.2015 року позивач просив відповідача якнайшвидше зареєструвати додаткову угоду №2 у казначействі та повідомити дату реєстрації. Але, листом від 21.05.2015р. Одеська митниця ДФС України повідомила про відсутність підстав для оплати орендної плати за Договором оренди від 21.10.2014р. у звязку із відсутністю у додатковій угоді №2 до цього Договору визначення суми орендної плати таку позицію ОСОБА_5 позивач вважає хибною, адже, відповідно до тексту додаткової угоди №2 від 29.04.2015р. сторони також домовилися, що всі інші умови договору залишаються без змін і вважаються дійсними і сторони підтверджують за ними свої зобовязання .

Крім того, позивач зазначив, що обєкт оренди було повернуто Одеською митницею ДФС України лише 16.10.2015р. , що підтверджується актом приймання передачі не житлового приміщення , підписаним повноваженими представниками сторін за Договором оренди .

Відповідач- Одеська митниця ДФС України проти позову заперечує, посилаючись на те, що виходячи з умов Додаткової угоду №2 до Договору оренди майна від 21.10.2014 №52529 , що була укладена сторонам и 29 квітня 2015 р., строк дії Договору закінчився 31.05.2015р. , у звязку з чим починаючи з цієї дати у Одеської митниці ДФС України відсутні зобовязання щодо сплати заборгованості за Договором оренди.

Відповідач також зазначає, що Одеська митниця є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, які відповідно до положень ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України беруть бюджетні зобовязання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Згідно ч.1 ст.49 цього Кодексу розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Відповідно до п.23 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів визнається порушенням бюджетного законодавства.

У додатковій угоді №2 до Договору оренди майна від 21.10.2014 №52529 , що була укладена сторонам и 29 квітня 2015 р. не убло визначено суми орендної плати , у звязку з чим вона не була зареєстрована в органах Державної казаеначейської служби України , і Одеська митниця ДФС України не могла здійснювати платежі за рахунок бюджетних коштів щодо сплати орендної плати за цією угодою.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення з Одеської митниці заборгованості з орендної плати за відсутності угоди та її реєстрації в органах Державної казаначейської служби України, суперечать положенням Бюджетного кодексу України , а тому задоволенню не підлягають.

Урім того, відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надсилання на адресу Одеської митниці рахунків на опалту орендної плати, у звязку з чим відсутня можливість перевірки та встановлення конкретної дати виникнення у відповідача зобовязання по сплаті заборгованості , та правильності нарахування пені та 3% річних.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області , згідно пояснень, що надійшли до суду 03.11.2016р., зазначила, що птання виконання взятих бюджетних зобовязань (укладеного договору) повинно вирішуватися в рамках спору між боржником та стягувачем. Органи Державної казначейської служби України здійснюють облік бюджетних асигнувань за кошторисами бюджетних установ в розрізі кодів економічної класифікації видатків та не уповноважені вимагати від розпорядників бюджетних коштів додаткових даних щодо планування проведення видатків за окремими угодами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право власності на нежилі будівлі, серія САА №273046, виданого Одеською обласною державною адміністрацією 16.09.2008р., нежилі будівлі ( в цілому) , розташовані за адресою: м.Одеса, майдан „незалежності ( майдан ОСОБА_7) , 1 , належать територіальній громаді сіл, селищ, міст Одеської облсті в особі Одеської обласної ради на праві комунальної власності. Право власності зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я", згідно Статуту, є обєктом права спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада , має відокремлене майно на праві господарського відання, зокрема, укладає від свого імені угоди, які узгоджує з власником майна .

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) для здійснення господарської діяльності. Згідно з частиною 6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За матеріалами справи, 21 жовтня 2014 року між ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" (Орендодавець) та Південною митницею Міндоходів (ОСОБА_5) було укладено Договір оренди майна, відповідно до якого Орендодавець передає, а ОСОБА_5 приймає в строкове платне користування не житлове приміщення третього поверху виробничого корпусу літ.В №3-144, загальною площею 109,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Деревянка, 1, з метою розміщення складу.

Договір погоджено начальником управління обласної ради з майнових відносин.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2014р. включно, при цьому, керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України , сторони домовились , що умови Договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладання з 01.01.2014р.

За умовами п. 3.1. Договору орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2013 року 3317,65 грн. ОСОБА_5 плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. ОСОБА_5 плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Сторони також домовились , що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики, зміни централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України . У разі зміни орендної плати укладається додаткова угода. (п.3.2. Договору).

Згідно п. 3.7 Договору загальна сума договору без ПДВ складає 52392, 05 грн., в т.ч. орендна плата 44451, 77 грн., відшкодування: податок на землю 3235,44 грн., експлуатаційні витрати 4392,72 грн., водопостачання 102 грн., електропостачання 18 грн., вивіз сміття 120 грн., стоки 72,12 грн.

За умовами п.4.1 Договору ОСОБА_5 зобовязався , зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані в п.3.5 Договору.

Згідно положень п.9.6 та 9.7 Договору зміни, доповнення або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін, зміни та доповнення до Договору підлягають оформленню відповідною додатковою угодою за підписом сторін і повинні бути погоджені з Власником майна. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

01 грудня 2014 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору від 21.10.2014 №525 , якою п.. 3.7 Договору сторони виклали у наступній редакції:Загальна сума Договору з ПДВ складає 59223,36 грн., в т.ч. орендна плата 50342,12 грн., відшкодування: податок на землю 3235,44 грн., експлуатаційні витрати 5271, 26 грн., водопостачання 122,40 грн., електропостачання 21,60 грн., вивіз сміття 144 грн, стоки 86,54 грн.. Сторони також домовилися, що кошторис витрат на 2014 рік для Південної митниці Міндоходів до договору оренди не житлового приміщення від 21.10.2014р. , загальною площею 109,6 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, площа ОСОБА_6, 1, який відповідно до п.10.4 додається до договору від 21.10.2014р. №525 , викласти у редакції, що додається до додаткової угоди. Інші умови вищевказаного Договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обовязковість для себе.

29 квітня 2015 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору оренди майна від 21.10.2014 №525, згідно якої , зокрема, викладено у новій редакції п. 9.1 Договору : „Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками , та у частині користування ОСОБА_5 майном діє до 31.05.2015р. включно, а у частині виконання сторонами інших зобовязань , які виникли між ними протягом строку його дії, зокрема, з оплати ОСОБА_5 орендної плати та інших, передбачених договором платежів до повного виконання сторонами своїх зобовязань. При цьому, керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України , сторони домовились , що умови Договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладання з 01.01.2014р.. Сторони також домовилися, що всі інші умови договору залишаються без змін і вважаються дійсними і сторони підтверджують за ними свої зобовязання . Усі правовідносини, що виникають за цією Угодою або повязані з нею, у тому числі , повязані із дійсністю , укладанням, виконанням , зміною та припиненням цієї угоди, тлумаченням її умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Угоди , регулюються цією Угодою та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту , які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності , розумності та справедливості.

Отже, підписавши вказану додаткову угоду, сторони дійшли взаємної згоди про те, що : 1). сума орендної плати залишається незмінною тобто такою, яку було погоджено в додатковій угоді від 01.12.2014 р. до Договору; 2). Договір діє до 31.05.2015р. включно, а у частині виконання сторонами інших зобовязань , які виникли між ними протягом строку його дії, зокрема, з оплати ОСОБА_5 орендної плати та інших, передбачених договором платежів до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

За таких обставин, на думку суду безспірним є те, що у період до 31.05.2015р. у Одеської митниці існували зобовязання перед ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" щодо сплати орендної плати за користування обєктом оренди на умовах Договору оренди майна від 21.10.2014 №525, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01 грудня 2014 р. щодо розміру орендної плати.

При цьому, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань суд вважає безпідставним, оскільки при укладенні договору відповідач діє як самостійна юридична особа, яка на власний ризик бере на себе зобовязання, зокрема, і щодо оплати орендної плати. Згідно зі ст.617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобовязання.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, де вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання.

Крім того, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошових зобовязань.

Що стосується посилання відповідача у справі у якості заперечень на позовну заяву на закінчення строку Договору оренди 31.05.2015р., та відсутність у звязку з цим правових підстав для оплати орендної плати за користування обєктом оренди, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке:

Дійсно, у відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господаорського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Але, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріали справи не містять доказів наявності заяв сторін за Договором оренди майна від 21.10.2014 №525 про припинення Договору після 31.05.2015р. Навпаки, наявне листування сторін , яке підтверджує користування ОСОБА_5 обєктом оренди після 31.05.2015р.

Крім того, статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За матеріалами справи, обєкт оренди було повернуто Одеською митницею ДФС України лише 16.10.2015р., що підтверджується актом приймання передачі не житлового приміщення , підписаним повноваженими представниками сторін за Договором оренди .

За таких обставин, враховуючи те, що користування майном комунальної власності є платним, суд вважає, правомірним нарахуванням позивачем ОСОБА_5 орендної плати за користування обєктом комунальною власністю за весь час користування, до моменту повернення обєкта оренди за актом приймання-передачі.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтерси другої сторони. Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає правомірною та такою , що підлягає задоволенню вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати у розмірі 55 019 грн. 44 коп.

Доводи відповідача про відсутність доказів надіслання позивачем та отримання відповідачем рахунків на оплату орендної плати, суд відхиляє, оскільки в пункті 3.1. укладеного Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Отже, для перерахування орендної плати рахунок не потрібний, і ОСОБА_5 здійснює розрахунок самостійно та перераховує орендний платіж у встановлений договором строк.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено , що розрахунок позивача містить арифметичні помилки, а саме - не співпадає встановлений позивачем період із кількістю днів, вказаною у таблиці, наприклад, період з 25.09.2015 по 08.11.2015 складає 44 дні, однак у таблиці позивача вказано 106 днів (графа 15), тощо. За розрахунком суду розмір пені складає не 13 925 грн. 50 коп. , а 13 107 грн.35 коп.

Згідно ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням матеріалів справи, на підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 2 010 грн. 73 коп., у звязку з чим ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовна заява ООКП "Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України у розмірі, пропорційному сумі стягнення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України м. Одеса, вул.Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" (м. Одеса, площа ОСОБА_7 , 1 , код ЄЛРПОУ 05905705, р/р 26007443611100, Банк АТ „УкрСиббанк, м.Харків, МФО 351005, ІПН 059057015529) заборгованість по орендній платі у сумі 55 019 грн. 44 коп., пеню у розмірі 13 107 грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 2 010 грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 грн. 01 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили протягом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 жовтня 2017 р.

Суддя Н.В. Рога