Рішення № 69776101, 12.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017

Справа №910/15410/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/15410/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібторг"

про стягнення 43 427,68 грн.

Представники сторін: не з’явились.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (надалі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібторг" (надалі – відповідач) про стягнення 43 427,68 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 7605/15/ЛС від 29.12.2014р. у визначений строк не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 33 412,64 грн., за прострочення оплати якого позивачем нараховані 2150,31 грн. - 3% річних та інфляційні втрати у сумі 7864,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017р. порушено провадження у справі № 910/15410/17 та призначено її розгляд на 12.10.2017р.

Представник позивача в судове засідання 12.10.2017р. не з’явився, проте 05.10.2017р. на адресу суду від представника позивача надійшло пояснення з витребуваними доказами, в яких позивач підтримує заявлені позовні вимоги і просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.09.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 12.09.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір № 7605/15/ЛС купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг, відповідно до п.1.1. якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобілів покупця по паливних картках, протягом дії даного договору.

В умовах п.1.4 договору сторони домовилися про те, що права власності на паливо й ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до покупця з моменту одержання палива по паливній картці на АЗС.

У відповідності до п. 2.1 договору, ціна, асортимент й кількість палива визначається сторонами в моменту заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС. Загальною сумою договору є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних.

За умовами п.2.6 договору, остаточний розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений покупцем до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, на підставі накладної.

Згідно з п. 2.2. договору, по закінченні кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець готує для покупця накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць.

Термін дії даного договору з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за цим договором (п. 5.1. договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем за відповідними видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні, за період з січня 01.01.2015 р. по 31.05.2015р. поставив відповідачу паливо на суму 2 885 488,91 грн.

Матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем за отримане паливо у сумі 2 852 076,27 грн.

Однак, як зазначив позивач, відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого палива по договору не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 33 412,64 грн.

Отже, згідно позовної заяви, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отримане паливо становить 33 412,64 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання палива за представленим накладними та не надано доказів своєчасної оплати за отриманий товар на суму 33 412,64 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 33 412,64 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 2150,31 грн. - 3% річних та інфляційні втрати у сумі 7864,73 грн., які нараховані за період з 16.06.2015р. по 08.08.2017р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібторг" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 36887960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (69091, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок 71-А, к. 901; код ЄДРПОУ 24316073) 33 412 грн. 64 коп. – основного боргу, 3% річних у сумі 2150 грн. 31 коп., 7864 грн. 73 коп. – інфляційних втрат та 1600 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.10.2017р.

Суддя А.І. Привалов