Постанова № 69775332, 24.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Справа № 924/114/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Вовк І.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ПРОСТІР ПОДІЛЛЯ" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 та рішення господарського суду Хмельницької області від 24.04.2017 у справі № 924/114/17 господарського суду Хмельницької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ПРОСТІР ПОДІЛЛЯ" простягнення коштів,за участю представників

позивача: Цимбровської Ю.О.,

відповідача: Олійника В.П.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ПРОСТІР ПОДІЛЛЯ" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 57 673,98 грн. пені, 6 196,30 грн. 3% річних та 250 248,37 грн. курсової різниці за договором поставки № 11/11-2016/ЗП від 11.11.2016.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.04.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57 673, 98 грн. пені, 6 181,30 грн. 3% річних та 250 248,37 грн. курсової різниці. В частині стягнення 15,21 грн. 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів в частині задоволення позову, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНИЙ ПРОСТІР ПОДІЛЛЯ" (покупцем) 07.05.2014 укладено договір поставки № 11/11-2016/ЗП, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця кукурудзу 3-го класу, урожаю 2016 року, в загальній кількості 3000,000 тон +/-5%, (товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 1.3 договору загальна вартість товару складає 12 300 000,00 грн. +/-5 %, в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.7, 1.8 договору перехід прав власності підтверджується видатковою накладною, оформленою датою передачі товару. Постачальник зобов'язується строком до 25.11.2016 року провести передачу права власності покупцю на товар. Разом з товаром постачальник передає покупцеві такі документи: рахунок фактура, видаткова накладна на товар, посвідчення про якість зерна (форма 47), товарно-транспортна накладна.

В п. 2.1 договору сторони погодили, що покупець сплачує 100 % вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати надання покупцю документів вказаних в п.1.8 договору.

Згідно з п. 2.3 договору датою проведення оплати вважається дата зарахування банком грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.5 договору покупець зобов'язаний: отримати товар, здійснити оплату за товар в розмірах та порядку, визначених чинним договором.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що при ненаданні в зазначений строк документів, вказаних в п. 9.9. договору, покупець має право притримати оплату за товар, зазначену в п. 2.1 договору, в повному обсязі до моменту надання зазначених документів. В разі здійснення постачальником поставки усієї партії товару або його частини покупець має притримати повернення постачальнику товару та /або його частини до моменту надання зазначених документів покупцю.

Відповідно до п. 8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли у період дії договору та відповідальності за порушення цих зобов'язань.

В п. 8.3 договору сторони передбачили, що даний договір укладений за допомогою засобів факсимільного та/або електронного зв'язку є обов'язковим до виконання в повному обсязі, і є прирівняний до оригіналу, до моменту обміну оригіналами примірників даного договору.

Крім того в п. 9.9 договору сторони визначили перелік документів, відповідно до якого при укладенні договору постачальник зобов'язувався передати покупцю засвідчені печаткою підприємства та підписом керівника з поміткою "копія вірна": копію свідоцтва про державну реєстрацію/ виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; копію розширеного витягу з єдиного державного реєстру підприємств України, виданого не раніше одного місяця до дати підписання цього договору; копію довідки з єдиного державного реєстру підприємств України (видану управлінням статистики); копію останньої зареєстрованої редакції статуту або витягу із статуту підприємства (сторінки із підписами, засвідчувальними та реєстраційними написами, загальними положеннями, видами діяльності, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію Довіреності, або іншого документа, що дозволяє підписання необхідних документів; копію протоколу/наказу чи іншого документу про призначення на посаду осіб, уповноважених підписати договір; копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (виданого до 01.01.2014р.); копію витягу з реєстру платників ПДВ про реєстрацію платника ПДВ/ реєстрацію суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ; копію довідки про набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи; копію довідки від постачальника про площі земельних ділянок, що перебувають у власності або в користуванні (оренді, суборенді), завірені підписом керівника та печаткою продавця та форму 4-сг, затверджену Наказом Держстату України від 17.07.2012 за № 301 про Посівні площі сільськогосподарських культур, якщо культури, поставка яких є предметом даного договору, підлягають поставці до 02.12 поточного року, що завірені підписом керівника та печаткою продавця - для виробників с\г продукції.

В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода від 17.11.2016, якою сторони внесли зміни до розділу 2 договору поставки з викладенням цього розділу в такій редакції:

"2.1. Покупець сплачує 100% вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати надання покупцю документів вказаних в п. 1.8. договору.

2.2. Сторонами визначено, що мінімальна партія до оплати становить не менше 500 тонн.

2.3. Датою проведення оплати вважається дата зарахування банком грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

2.4. Валюта платежу за договором - національна валюта України.

2.5. Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання покупця по оплаті товару в іноземній валюті доларах США.

2.6. Ціна товару визначається в національній валюті гривні, еквівалентно до курсу долару США, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття в день, що передує дню підписання договору. При визначенні ціни в національній валюті зазначається курс долару США, на підставі якого визначається ціна в національній валюті.

2.7. У випадку зміни розміру грошових зобов'язань покупця в зв'язку зі зміною курсу долару США до гривні, що складається на міжбанківському валютному ринку, ціна товару та сума договору в національній валюті коригується на відповідні суми.

2.8. Сума коштів в національній валюті, що підлягає сплаті покупцем постачальнику при оплаті товару, визначається на підставі курсу купівлі долару США на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що складається на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківській день до дати перерахування коштів від покупця на рахунок постачальника. У випадку виникнення необхідності у постачальника визначити розмір грошового зобов'язання покупця при нездійсненні ним оплати, в тому числі при підготовці вимоги, претензії, позову, розмір грошового зобов'язання покупця в національній валюті визначається на підставі курсу купівлі долару США на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що складається на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківській день до дати визначення зобов'язання (підготовки вимоги, претензії, позову, тощо).

2.9. Сторони домовились, що курс купівлі долару США на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що складається на міжбанківському валютному ринку України підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua, а в разі неможливості вільного використання ресурсу (в наступній черговості): даними сайту http://finmonitor.com.ua, даними будь-якої банківської установи на вибір постачальника."

Також додатковою угодою № 1 від 21.11.2016 до договору поставки сторони внесли зміни до п. 1.7, згідно з яким постачальник зобов'язується передати товар покупцеві не пізніше 27.11.2016, та зміни до п. 2.1, яким передбачено обов'язок покупця оплатити товар у термін до 08.12.2016.

В свою чергу, додатковою угодою № 2 від 22.11.2016 до договору поставки сторони внесли зміни до п.п. 1.1-1.3 договору, виклавши їх в новій редакції. Так, згідно з цими змінами постачальник зобов'язується передати у власність покупця кукурудзу 3-го класу, урожаю 2016 року, в загальній кількості 2 889,380 тон +/-5%, (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Ціна однієї тонни товару становить 4050,00 грн., в тому числі ПДВ. Загальна вартість товару складає 11 701 989,00 грн. +/-5%, в тому числі ПДВ.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 701 989 грн. відповідно до видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи, № 71 від 12.11.2016, № 75 від 15.11.2016, №77 від 16.11.2016, № 79 від 17.11.2016, № 81 від 18.11.2016, № 83 від 19.11.2016, № 85 від 20.11.2016, № 87 від 21.11.2016, № 90 від 22.11.2016 та № 92 від 25.11.2016.

Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 11 701 989 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 21 від 08.12.2016 на суму 3 760 887,78 грн., № 25 від 09.12.2016 на суму 239 112,22 грн., № 33 від 12.12.2016 на суму 4 701 989,00 грн., № 129 від 15.12.2016 на суму 1 300 000,22 грн., № 47 від 21.12.2016 на суму 200 000,00 грн., № 66 від 26.12.2016 на суму 500 000,00 грн., № 78 від 29.12.2016 року на суму 300 000,00 грн., № 12 від 10.01 2017 на суму 700 000,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач оплатив поставлений товар з порушенням строків, зазначених в п. 2 додаткової угоди № 1 від 21.11.2016, та не оплатив курсову різницю на ціну поставленого товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги (за винятком 15,21 грн. 3% річних, в задоволенні яких відмовлено у зв'язку з помилковим розрахунком), місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення зазначеної статті кореспондуються з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Згідно зі ст. 549 цього ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність у вигляді сплати пені за несвоєчасне виконання покупцем грошових зобов'язань встановлена п. 4.3 укладеного між сторонами договору поставки.

Враховуючи встановлений судами факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про стягнення з відповідача на користь позивача 57 673,98 грн. пені, у зв'язку з чим правомірними є також висновки про стягнення 6 181,30 грн. 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Що стосується вимоги про стягнення курсової різниці, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. При цьому курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 та ст. 629 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п.п. 2.7, 2.8 договору поставки в редакції додаткової угоди від 17.11.2016 у випадку зміни розміру грошових зобов'язань покупця в зв'язку зі зміною курсу долару США до гривні, що складається на міжбанківському валютному ринку, ціна товару та сума договору в національній валюті коригується на відповідні суми. Сума коштів в національній валюті, що підлягає сплаті покупцем постачальнику при оплаті товару, визначається на підставі курсу купівлі долару США на час закриття торгів (графа "закриття/АSК"), що складається на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківській день до дати перерахування коштів від покупця на рахунок постачальника.

Доказів зміни чи визнання недійсними вказаних пунктів договору матеріали справи не містять та судами не встановлено.

Перевіривши розрахунок курсової різниці, заявленої до стягнення, приймаючи до уваги при цьому курс гривні по відношенню до долара США відповідно до даних веб-сайта http://minfin.com.ua на час закриття торгів на банківський день, що передує дню укладення договору (11.11.2016) та курс долара США, визначений на цьому ж сайті на час закриття торгів на банківський день, що передує дню перерахування коштів покупцем на рахунок постачальника, суди обох інстанцій дійшли висновку про правильність такого розрахунку в сумі 250 248,37 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та/або процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Грек Б.М.

Вовк І.В.