Рішення № 6977497, 25.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" листопада 2009 р.Справа № 12/160/09

За позовом: Науково виробничого кооперативу “НАСКО”,

54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 2,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”,

юр. адреса:          54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1,

пошт. адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б,

про: стягнення 190693 грн. 93 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача, Цвеліков С.В., довіреність № б/н від 02.04.08;

Від відповідача, не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: НВК “НАСКО” звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ СП “Нібулон” основну заборгованість в сумі 190693, 93 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням зобов’язань за договором поставки сільгосппродукції №90/2008 від 01.07.2008 р. в частині оплати за поставлений товар.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, проте представником заявлено письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання (участь в іншому судовому процесі).

Представник позивача проти задоволення данного клопотання заперечує.

Заслухавши думку представника позивача, суд у задоволенні клопотання відмовляє, оскільки згідно ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені юридичної особи.

Отже, відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не позбавлений права направити в судове засідання для представлення своїх інтересів іншого свого представника.

У матеріалах справи міститься відзив (ас. 43), згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

Крім того, у матеріалах справи міститься клопотання відповідача (ас. 50-51) про призначення судово-бухгалтерської експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: «чи підтверджується документально заборгованість відповідача за договором поставки №90/2008 від 01.07.2008 р. в сумі 190693,93 грн.

          Представник позивача проти задоволення данного клопотання заперечує, мотивуючи тим, що в справі достатньо документів для підтвердження позовних вимог.

Так, листом №3673/1-4-2 від 05.05.2009 р. відповідач підтверджує факт затримки оплати товару в сумі 190693,93 грн., пітвердження заборгованості не потребує спеціальних знань.

Крім того, наявність заборгованості відповідача підтверджується актом перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ДПІ у Центральному районі від 29.05.2009 р.

Заслухавши думку представника позивача, суд у задоволенні клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи відмовляє, оскільки наявних в справі доказів достатньо для розгляду та вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.09 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд –

встановив:

01.07.2008р. між сторонами укладено договір поставки № 90/2008.

Відповідно до цього договору, позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача сільськогосподарську продукцію за ціною, якістю, кількістю та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти товар та здійснити його оплату.

На виконання вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу: соняшник у кількості 34.310 тони ( 14.980 + 19.330 ) на суму 45125.67 грн. (видаткова накладна № 23/12-1 від 23.12.2008р. на суму 20007.65 грн., видаткова накладна № 25/12-4 від 25.12.2008р. на суму 25118.02 грн.), пшеницю у кількості 26.260 тон на суму 18119.40 грн. (видаткова накладна № 25/12-3 від 25.12.2008р.), кукурудзу у кількості 212.880 тон (129.420 + 54.000 + 29.460 ) на суму 127448.86 грн. (видаткова накладна № 24/12-1 від 24.12.2008р. на суму 76771.43 грн., видаткова накладна № 25/12-1 від 25.12.2008р. на суму 34137.29 грн., видаткова накладна № 25/12-2 від 25.12.2008р. на суму 16540.14 грн.)

Таким чином, позивачем було поставлено та передано у власність відповідачу сільськогосподарської продукції на загальну суму 190693, 93 грн.

Зазначене також підтверджується товаро-траспортними накладними (т. 1, ас.27-36), податковими накладними (ас. 17-22), а також актом перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ДПІ у Центральному районі (т. 1, ас.143-145).

Відповідно до п. 6.1. договору, відповідач повинен протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем надання позивачем оригіналів належним чином оформлених товарно-транспортних, видаткових, та податкових накладних, сплатити за поставлений товар.

29.01.2009р. за вих. № 29/01-1 позивачем було направлено письмову вимогу щодо сплати заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію. Але, ця вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом відхиляються заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що за поставлену продукцію ТОВ «Нібулон»розрахувався повністю, оскільки підставою для сплати у наданих відповідачем платіжних дорученнях (т.1, ас. 52-82) значаться рахунки з 28.11.2008 р. по 21.12.2008 р., в той час як поставка товару відбувалася з 23 по 25 грудня 2008 року, у зв’язку з чим виставлялися рахунки з 23 по 25 грудня 2008 р. (ас. 37-42).

Крім того, в матеріалах справи (ас. 85-86) міститься лист ТОВ «Нібулон»№3673/1-4-2 від 05.05.2009 р., згідно якого відповідач підтверджує факт затримки оплати товару в сумі 190693,93 грн.

Заперечення проти позову з посиланням відповідача на те, що згідно п. 2 у додатках №150 від 23.12.2008 р., №151 від 24.12.2008 р. та 3152 від 25.12.2008 р. він не повинен оплачувати поставлений товар, оскільки НВК «Наско»не пройшов перевірки органами ДПС на предмет включення сум від продажу товару до своїх зобов’язань з ПДВ необґрунтовані, оскільки у матеріалах справи містяться акт перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ДПІ у Центральному районі за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р.(т. 1, ас.143-145).

Згідно ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Таким чином, стягненю з відповідача підлягає борг за поставле сільськогосподарську в сумі 190693,93 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” ( юр. адреса:          54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) на користь Науково виробничого кооперативу “НАСКО”, 54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 2, код ЄДРПОУ 13860193) основний борг в сумі 190693 грн. 93 коп., а також 1906 грн. 94 коп. держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя