Рішення № 6977301, 07.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.09                                                                                 Справа № 17/231

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРОФІС ЛІМІТЕД “, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства " Лисичанськвугілля ", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 1 890 399 грн. 96 коп.

Суддя Батюк Г.М.

За участюсекретар судового засідання Чорна І..М. від позивача-Б..Басова Г.А., довіреність № 10-10/09-004 від 10.10.09; від відповідача -не прибув( явка обов’язкова ). Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 250855 грн. 49 коп., інфляційні нарахування в сумі 1639 544 грн. 47 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 27.10.09 № б/н, здану до суду 05.11.09, в порядку ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1593 404 грн. 15 коп., інфляційні нарахування в сумі 317827 грн. 12 коп.

Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, здану до суду 05.11.09, вимог підтримав.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 22.10.09 № 238 позовні вимоги відхилив, на думку відповідача, останній вважає, що оскільки у позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем п. 2 ст. 625 ЦК України, що є не припустимим у зв’язку з тим, що між відповідачем та позивачем не були договірні відносини, тому між сторонами у справі не існує взаємовідносин які регулюються Цивільним кодексом України.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Заяви позивача щодо збільшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 593 404 грн. 15 коп., інфляційні нарахування в сумі 317 827 грн. 12 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.04.07 господарським судом Луганської області по справі № 1/44 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” було прийнято рішення про стягнення з відповідача заборгованості за договором продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 в сумі 12611 880 грн. 50 коп. При розгляді зазначеної справи судом було також встановлено, що відповідачем було порушені норми ст. 530 Цивільного кодексу України, після одержання вимоги позивача № 135 від 08.06.06 грошове зобов’язання в сумі 12611 880 грн. 50 коп. виконано не було.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Позивач зазначив, що 04.10.07 господарського суду Луганської області по справі № 13/583 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” було прийняте рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 1853946 грн. 43 коп., 3 % річних в сумі 408417 грн. 60 коп., державне мито в сумі 22623 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Також, 26.02.09 господарського суду Луганської області по справі № 4/215 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” було прийняте рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 3721 765 грн. 93 коп. за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р., 3 % річних в сумі 422 153 грн. 88 коп. за період з 20.08.07 по 01.11.08, державне мито в сумі 24721 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 40 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Позивач 22.09.09 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 1593 404 грн. 15 коп. за період з 02.11.08 по 26.10.09, інфляційні нарахування в сумі 317827 грн. 12 коп. за період з 02.11.08 по 26.10.09 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідач у відзиві на позовну заяву розмір позовних вимог відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Крім того, згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ “Інтерофіс лімітед” (позивачем) та ТОВ «Луганськвуглепереробка»було укладено договір купівлі-продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 за умовами якого ТОВ «Луганськвуглепереробка»продані, а позивачем придбані зобов’язання відповідача за відповідними, зазначеними у п. 1 договорами на суму 12621482 грн. 58 коп.

Листом від 08.06.06 № 135, одержаним відповідачем 13.06.06 позивач запропонував відповідачу погасити заборгованість в сумі 12621482 грн. 58 коп. протягом 10 днів з моменту одержання листа.

У встановлений строк грошове зобов’язання виконано відповідачем не було.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.07 по справі № 1/44 було встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 12 611 880 грн. 50 коп., яке виникло на підставі договору продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 та внаслідок невиконання вимоги позивача від 08 червня 2006р. № 135 про сплату боргу в 10-ти денний строк, одержаного відповідачем 13.06.06 .

Як свідчать матеріали справи, 21.08.07 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь інфляційні нарахування в сумі 1853946 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 408 417 грн. 60 коп. за період з 16.06.06 по 20.08.07, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.10.07 по справі № 13/583 за позовом ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” про стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 1853946 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 408 417 грн. 60 коп., позов було задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача вказані суми за позовною заявою, та було встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання - інфляційні нарахування в сумі 1853946 грн. 43 коп.,

3 % річних у сумі 408 417 грн. 60 коп. за період з 16.06.06 по 20.08.07, яке виникло на підставі договору продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 та внаслідок невиконання вимоги позивача від 08 червня 2006р. № 135.

Як вбачається з матеріалі справи, рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.09 по справі № 4/215 позовні вимоги ТОВ “Інтерофіс лімітед” до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в сумі 3721 765 грн. 93 коп. за період з вересня 2007р. по жовтень 2008р., 3 % річних в сумі 422 153 грн. 88 коп. за період з 20.08.07 по 01.11.08, державне мито в сумі 24721 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 40 коп. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями і відповідно доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом не приймаються до уваги.

Сума інфляційних нарахувань в сумі 317 827 грн. 12 коп. за період з 02.11.08 по 26.10.09, 3% річних в сумі 1593 404 грн. 15 коп. за період з 02.11.08 по 26.10.09 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), нараховані обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх розрахунком, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем надміру сплачене державне мито в сумі 473 грн. 69 коп. платіжним дорученням № 150 від 20.10.09, підлягає поверненню на підставі ст. 8 Декрету України “Про державне мито”.

У судовому засіданні 07.12.09 за згодою представника позивача оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 22, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ, Луганська область, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс лімітед”, м. Київ, провулок Киянівський, 3-7, код ЄДРПОУ 32962368, інфляційних нарахувань в сумі 317 827 грн. 12 коп. та 3% річних в сумі 1593 404 грн. 15 коп., державне мито в сумі 19 112 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс лімітед”, м. Київ, провулок Киянівський, 3-7, код ЄДРПОУ 32962368 надміру сплачене державне мито в сумі 473 грн. 69 коп. платіжним дорученням № 150 від 20.10.09 що знаходиться в матеріалах справи.

Дане рішення, завірене печаткою, є підставою для повернення державного мита.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 09.12.09.

Суддя                                                                                 Г.М.Батюк