Ухвала суду № 69773003, 25.10.2017, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/943/17

№ пров. 1-кп/544/147/2017

Номер рядка звіту 4

У х в а л а

про застосування примусових заходів медичного характеру

25 жовтня 2017 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12017170290000238 від 09.06.2017, стосовно

ОСОБА_1, народження 26 січня 1982 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, такого, що не має судимостей,

який підозрюється в скоєнні суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення прокурора Ярмак М.С., із боку захисту адвоката ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3,

У С Т А Н О В И В:

До Пирятинського районного суду Полтавської області від прокурора надійшло кримінальне провадження з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 в зв`язку зі вчиненням ним суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки останній за станом здоров'я потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Установлено, що ОСОБА_1, 08 червня 2017 року близько 17 год 45 хв перебуваючи у стані алкогольного спяніння на подвірї свого будинку по вул. Поліська, 44 с. Нові Мартиновичі Пирятинського району Полтавської області, почув на прилеглій вулиці жіночий сміх, який його обурив. Знайшовши на території власного домогосподарства деревяний брус, на кінцівці якого вмонтовані залізні цвяхи, який взяв з собою, з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою безпричинного нанесення тілесних ушкоджень невизначеному колу осіб, які знаходилися у громадському місці на прилеглій вулиці пішов в напрямку місця зі сторони якого лунав сміх. Дійшовши до подвіря сусіднього будинку № 42 на вул. Поліській, цього ж населеного пункту, пройшов повз стоячих на вулиці ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направився до знайомого ОСОБА_7, який сидів осторонь від усіх на лаві поряд із парканом сусіднього домоволодіння. Після чого, знаючи що ОСОБА_7 є інвалідом із дитинства, знаходиться у безпорадному стані та не може чинити опір, тримаючи в руках деревяний брус з вмонтованими цвяхами підійшов до останнього та безпідставно наніс йому брусом один удар у ділянку лівого ліктьового суглобу та один удар по тулубу. Побачивши це, присутні на вулиці сестра ОСОБА_7 ОСОБА_3 почала кричати на ОСОБА_1 та вимагати від нього негайного припинення хуліганських дій. Однак останній не реагував та наніс вищевказаним брусом ОСОБА_7 ще не менше двох ударів у ділянку голови зліва. З метою захисту ОСОБА_7 ОСОБА_5 вихопив із рук ОСОБА_1 брус та викинув його в сторону. Після чого поваливши ОСОБА_1 на землю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повязали його і затримали до приїзду працівників поліції.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_7 отримав згідно з висновком експерта тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносно живої особи відповідають тяжкому ступеню тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення.

08.06.2017 ОСОБА_7 було доставлено до Пирятинської центральної районної лікарні де він не приходячи до тями в 16 год 10.06.2017 помер від отриманих тілесних ушкоджень.

Скоєння ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні дала показання про те, що дійсно 08 червня 2017 року близько 17 год 45 хв ОСОБА_1 пройшовши повз неї з деревяним брусом на кінцівці якого були вмонтовані залізні цвяхи у напрямку до її брата ОСОБА_8, який сидів осторонь від усіх на лаві, підійшовши ближче наніс йому брусом два-три удари по тулубу. Побачивши це потерпіла почала кричати щоб негайно припинив хуліганські дії, проте ОСОБА_1 не зважав на зауваження та наніс ще не менше двох ударів ОСОБА_7 у ділянку голови зліва. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підбігли до ОСОБА_1 вихопили у нього брус та повязали затримавши до приїзду працівників поліції, а потерпіла почала надавати допомогу брату.

Відповідно до висновку судовомедичної експертизи № 064 від 12.06.2017 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносно живої особи відповідають тяжкому ступеню тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення. Таким чином, причиною смерті ОСОБА_7 явились крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку.

Скоєння саме ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь підтверджується також протоколом огляду місця події, згідно якому на газоні біля подвіря № 42 вул. Поліська с. Нові Мартиновичі Пирятинського району було виявлено деревяний брус з цвяхами та плямою бурого кольору.

Доказами в кримінальному провадженні також є протокол огляду трупа ОСОБА_7, протокол проведення слідчого експерименту та інші досліджені в судовому засіданні письмові докази.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, таке що спричинило смерть потерпілого, ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням іншого предмета, пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Проведеною в кримінальному провадженні стаціонарної судово-психіатричною експертизою № 185 від 21.09.2017 установлено, що ОСОБА_1 в теперішній час виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Потребує лікування з приводу алкогольної залежності. У період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння, виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності інтоксикаційного ґенезу у формі психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, стан відміни з делірією. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1, захисника, який підтримав застосування примусових заходів медичного характеру, потерпілу, яка наполягає на застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру.

Приписами ч. 2 ст. 19 КК України встановлено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Приписами ч. 5 ст. 94 КК України установлено, що госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Згідно позиції Верховного Суду України, яка викладена у Постанові Пленуму ВСУ від 3.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які мають бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 19 та ч. 1 та ч. 5 ст. 94 КК України, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно до вимог ст. ст. 512, 513 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) судовий розгляд кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється у судовому засіданні за участю прокурора, захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу. Під час розгляду та постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд повинен з'ясувати: чи мало місце суспільно небезпечне діяння (кримінальне правопорушення), чи вчинено воно особою, щодо якої направлено клопотання, у тому числі чи вчинено воно цією особою у стані неосудності, а також чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

На час розгляду клопотання не встановлені обставини, що ОСОБА_1 видужав або внаслідок змін у стані його здоровя відпала потреба у застосуванні заходів медичного характеру.

Таким чином, суд уважає доведеним учинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння в стані неосудності, та уважає необхідним застосувати до нього примусові заходи медичного характеру.

На досудовому розслідуванні ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 червня 2017 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який 03.08.2017 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави продовжено на 60 діб, а 28.09.2017 слідчим суддею цього ж суду запобіжний захід тримання під вартою змінено на поміщення до психіатричного закладу з суворим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строк дії якого до 10 год. 21 хв. 06.10.2017 року. 05.10.2017 ухвалою судді Пирятинського районного суду Полтавської області продовжено строк поміщення ОСОБА_1, до психіатричного закладу з суворим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку на 60 діб до 10 год. 21 хв. 05 грудня 2017 року.

Суд уважає, що даний запобіжний захід необхідно продовжити до набрання ухвалою законної сили.

Долю речових доказів у справі суд вирішує відповідно приписів ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 19 КК України, ст. 513 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9, затверджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування злочинів проти життя та здоровя особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області радником юстиції ОСОБА_10 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати наявність в діях ОСОБА_1 ознак суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України.

Застосувати до ОСОБА_1, народження 26 січня 1982 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Запобіжний захід, застосований стосовно ОСОБА_1 у виді поміщення до психіатричного закладу з суворим наглядом в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, залишити до набрання ухвалою законної сили.

Речові докази у справі: деревяна рейка та ниточки стерильної марлі з нанесеними на них витяжками, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області знищити; оптичний диск ДВД-диск «Кактус», на якому зафіксовані хід слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_3 залишити при матеріалах справи.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом семи діб з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: