Вирок № 69772736, 06.10.2017, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2203/15-к

Провадження № 1-кп/545/6/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2017 Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Лабовкіної Г.Г.,

прокурора Лук»янченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава кримінальне провадження № 12014170300001420 від 28.12.2014 рокупо обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 23, кв. 13, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

Громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, 28 грудня 2014 року близько 08 год. 30 хв. керуючи автомобілем «BYD S6», д.н.з. АН 5617 ІЄ по автодорозі Київ-Харків в напрямку м. Харків, поблизу с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області допустив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 237-С/15 від 03.03.2015 року від дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 150 від 20.04.2015 року причиною ДТП та виниклих наслідків у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є невідповідності дій з боку водія автомобіля автомобілем «BYD S6», д.н.з. АН 5617 ІЄ - ОСОБА_1 вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху згідно з якими:

п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Також обвинувачений вказав, що правильно розуміє фактичні обставини по справі та не заперечує обмежити судовий розгляд його допитом.

Суд переконавшись в тому, що всі учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності їх позицій, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежує дослідження доказів допитом обвинуваченого щодо фактичних обставин по справі та дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого відповідно до положень ст. 349 КПК України.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю та підтвердив обставини скоєного, щиро розкаявся та надав до суду письмове клопотання про застосування до нього положень Закону України «Про амністію у 2016 році» так як він має на утриманні малолітню дитину.

В судове засідання потерпілий та його представник не зявилися попередньо надавши заяву про розгляд справи без їх участі, просять цивільний позов задовольнити.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху п. 12.1 ПДР України, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи покарання обвинуваченому суд виходить із положень ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та помякшують його покарання.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи конкретні обставини скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді арешту.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стаття 85 КК України визначає, що на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Частини 1 та 2 статті 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" передбачають, що амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII набрав чинності - 07.09.2016 року. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

За пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», необхідно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно достатті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:

в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно свідоцтва про народження серія 1-НО № 242374 вбачається, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, якій на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» не виповнилось 18 років, та відносно неї обвинувачений не позбавлений батьківських прав.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії тих осіб, до яких згідно ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» або ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не застосовується.

За таких обставин суд вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання на підставі акту про амністію.

Обвинувачений здоровий , працездатний , примусового лікування не потребує.

Суд також вважає, що цивільний позов необхідно залишити без розгляду, так як позивач не є власником автомобіля, на день скоєння кримінального правопорушення, відповідно до штампу в паспорті був розведений, тому невідомо чи є автомобіль його власністю, дружини чи спільним майном.

цивільний позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі , так як він є обґрунтований, доведений в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 285, 286, 373-376 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 місяців.

До набрання вироком чинності, заходи забезпечення кримінального провадження щодо засудженого не застосовувати.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 06.10.2017р. за ч.1 ст. 286 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в межах кримінального провадження № 12014170300001420 залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради до ОСОБА_1, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави в особі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги імені ОСОБА_5, 61003, м. Харків, пл.. Конституції, 7, МФО 851011, код 37999649 на р/р 31412544700002 УДКСУ в м. Харків Харківської облаті код призначенн платежу 240603 кошти у розмірі 2 516.80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави за проведену авто-технічну експертизу в розмірі 1964.16 грн.

Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк