Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.09 Справа № 11/264
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Синапс-Плюс”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Малахіт”, м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 15745 грн. 53 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
в присутності представників сторін:
від позивача –Максимов Р.В., дов. б/н від 28.08.2009;
від відповідача –не прибув,
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договорами б/н від 01.06.2008 та № 3/0109 від 01.01.2009 в сумі 12880 грн. 00 коп., пені в сумі 1703 грн. 70 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 925 грн. 36 коп. та 3 % річних в сумі 236 грн. 47 коп.
Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.
В процесі судового розгляду справи письмовою заявою № 16/11-2 від 16.11.2009 (а.с. 63) позовні вимоги позивачем були збільшені та до стягнення з відповідача заявлено заборгованість з орендної плати у розмірі 12880 грн. 00 коп., пеню у розмірі 1746 грн. 22 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 1001 грн. 04 коп. та 3% річних у сумі 269 грн. 30 коп.
Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
01.06.2008 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди (а.с. 16-18, у відповідності з умовами якого відповідачеві (орендатору) було передане в строкове платне користування частину корпусу їдальні площею 159,4 кв. м, розташованої за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, вул. Дружби, буд. 37а.
Відповідно до умов пункту 4.1 вказаного договору оренди строк його дії сторонами був встановлений три місяці з моменту прийняття об’єкта, що орендується, за актом приймання –передачі. Розмір орендної плати відповідно до умов пункту 5.1 договору склав 1280 грн. 00 коп. на місяць, в тому числі ПДВ.
Додатковою угодою від 01.09.2008 до договору оренди від 01.06.2008 (а.с. 19) його сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2008 та встановили орендну плату у розмірі 1600 грн. 00 коп. на місяць.
01.01.2009 стотони у даній справі уклали договір оренди приміщення (а.с. 20-22), відповідно до умов розділу 1 якого позивач як орендодавець передав відповідачеві як орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 159,4 кв. м, розташоване за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, вул.. Дружби, буд. 37а.
Відповідно до умов пункту 3.1 договору від 01.09.2009 розмір орендної плати склав 1600 грн. 00 коп. на місяць.
Додатковою угодою від 01.04.2009 до договору оренди від 01.01.2009 (а.с. 23) його сторони продовжили строк дії договору до 30.06.2009.
Акт приймання - передачі орендованого за договорами приміщення від позивача відповідачеві під час судового розгляду справи суду наданий не був, проте позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт за червень –серпень 2008 року на суму 3840 грн. 00 коп., за вересень 2008 року на суму 1280 грн. 00 коп., за жовтень 2008 року на суму 1600 грн. 00 коп.. за листопад 2008 року на суму 1600 грн. 00 коп., за грудень 2008 року на суму 1600 грн. 00 коп., за січень 2009 року на суму 1600 грн. 00 коп., за лютий 2009 року на суму 1600 грн. 00 коп., за березень 2009 року на суму 1600 грн. 00 коп.. за квітень 2009 року на суму 1600 грн. 00 коп. (а.с. 24 –32).
Строк внесення орендної плати встановлено не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до умов договору від 01.06.2008 (пункт 5.2), та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до договору від 01.01.2009 (пункту 3.4).
Орендна плата за договорами відповідачем сплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим за період з червня 2008 року по червень 2009 року за ним утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 12880 грн. 00 коп.
У підтвердження факту повернення відповідачем орендованого за договорами майна позивачем надано Акт приймання –передачі нежитлового приміщення від 04.07.2009 (а.с. 15), в якому взагалі не зазначено реквізити договору, на підставі якого використовувалося приміщення, не зазначено, яке саме приміщення передане за цим актом (не зазначеного його місцезнаходження, площа об’єкта). З боку відповідача вказаний акт не підписаний, його печатка на акті відсутня.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаю задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за вказаний у позові період з червня 2008 року по червень 2009 року включно –12880 грн. 00 коп., підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами, а також наданим позивачем суду розрахунком та відповідачем у справі не спростований.
Як доказ фактичної передачі позивачем відповідачеві орендованого майна у користування судом приймаються акти виконаних робіт за період з червня 2008 року по квітень 2009 року, підписані повноважними представниками обох сторін договору.
Разом з цим з урахуванням приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суд доходить висновку про те, що акт від 04.07.2009 не може бути належним доказом повернення орендованого майна позивачеві, оскільки вказаний акт не підписаний відповідачем, відсутня його печатка, в акті відсутнє посилання на укладений сторонами у справі договір, а також взагалі відсутній опис майна, що передане за цим актом.
З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12880 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до умов пункту 9.14 договору від 01.06.2008, пункту 10.2 договору від 01.01.2009 та з урахуванням ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення строків сплати орендної плати у розмірі у розмірі 1746 грн. 22 коп.
Сума пені позивачем розрахована за прострочення строків сплати орендної плати за періоди з червня 2008 року по червень 2009 року. Обґрунтованість розрахунку суми пені підтверджена відповідним наданим суду письмовим розрахунком (а.с. 54-55).
З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 1746 грн. 22 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до стягнення з відповідача позивачем також заявлено 3% річних у розмірі 269 грн. 30 коп. та інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 1001 грн. 04 коп.
Розрахунок вказаних вище нарахувань здійснений позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, відповідає чинному законодавству та є обґрунтованим.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням їх збільшення позивачем з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Малахіт», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Хмельницького, буд. 22, код 21768828, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Синапс-Плюс», м. Луганськ, вул. Лутугинська, буд. 18, код 21800124, заборгованість з орендної плати у розмірі 12880 грн. 00 коп., пеню у розмірі 1746 грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 269 грн. 30 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 1001 грн. 04 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 158 грн. 97 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутнього у судовому засіданні представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення – 08.12.2009.
Суддя М.О. Москаленко
Судове рішення № 6977193, Господарський суд Луганської області було прийнято 03.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/264. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: