Рішення № 6977158, 07.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.09                                                                                 Справа № 6/187пд

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»філія Сєвєродонецьке відділення 7854, м. Сєвєродонецьк луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Плюс», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 277595 грн. 51 коп. та розірвання кредитного договору

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Мартиненко К.О., дов. № 564 від 23.03.09;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявленіоід 17.уу відсотків -тним договором - 200 вимоги про стягнення з відповідача 277595 грн. 51 коп., в тому числі: заборгованість за кредитним договором –200000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками –1010 грн. 70 коп., пеня за несвоєчасну сплату заборгованості –76 200 грн. 00 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків –384 грн. 81 коп. та про розірвання договору про овердрафт №3 від 17.09.07.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є м. Рубіжне Луганської області, вул. Леніна, б.4, у зв’язку з чим, позовна заява процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України

за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд           

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії Луганського обласного управління (позивач у справі) (далі –Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Плюс» (відповідач у справі) (далі - Позичальник) був укладений договір про овердрафт №3 від 17.09.07.

Відповідно до положень та умов вказаного договору та додаткових угод до нього, «Кредитор»надає «Позичальнику»кредит на оплату платіжних документів останнього у сумі 200 000 грн. 00 коп. , строком до 16.09.08 зі сплатою 16%, а відповідно до додаткової угоди №13 від 16.09.08 –18%.

Овердрафт був наданий строком на один рік, тобто до 16.09.08, а згідно додаткової угоди №13 від 16.09.08 строк дії овердрафту було продовжено до 16.10.08.

Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, а саме: умови повернення кредиту та нарахованих процентів.

Оскільки відповідачем зобов’язання за договором своєчасно не виконувались, погашення кредиту та відсотків не здійснювалось, позивач звернувся до суду з даним позовом, за яким просить стягнути кошти у сумі 277595 грн. 51 коп. та розірвати договір про овердрафт №3 від 17.09.07.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати кредиту та процентів не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було вказано вище між сторонами у справі був укладений договір про овердрафт №3 від17.09.07.

Розділом 9 договору сторони узгодили, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором №3 від 17.09.07.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредит на загальну суму 200 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 договору відповідач зобов’язався систематично та безумовно спрямовувати всі грошові кошти, які надходять на його користь та забезпечувати таким чином погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач кредитні кошти у сумі 2000 000 грн. 00 коп. позивачу не повернув, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 1.8.1.1, 1.8.1.2, 1.8.1.3 кредитного договору, відповідач, за користування овердрафтом повинен сплачувати позивачу відсотки, що ТОВ «Апекс-Плюс»зроблено не було, у зв’язку з чим за період з 01.10.08 по 15.10.08 утворилась заборгованість по відсоткам у с умі 1010 грн. 70 коп.

Розділом 6 договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом, відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі цього, позивач за період з 16.10.08 по 31.10.08 нарахував пеню на суму неповернутого кредиту у розмірі 76200 грн. 00 коп., а також пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 384 грн. 81 коп.

Оскільки відповідачем встановлені договором строки повернення кредиту не дотримувалися, позивач направив відповідачу претензію № 5488 від 18.12.08 з вимогою погасити заборгованість за кредитом, нарахованими відсотками та неустойки, яка відповідачем отримана.

Відповідач відповідь на претензію не надав, оплату заборгованості за кредитним договором не здійснив. Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за договором кредиту не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати кредиту та процентів не надав.

Тобто, матеріалами справи та наведеними вище обставинами підтверджено, що відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором та не повернув позивачу кредитні кошти, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення коштів у сумі 277595 грн. 51 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання договору слід зазначити наступне.

Укладаючи договір № 3 від 17.09.2007 позивач розраховував на своєчасне повернення кредиту відповідачем та своєчасну сплату ним відсотків за користування кредитом. Відповідач не виконав свої зобов’язання, чим повністю позбавив позивача можливості отримання належного за договором.

Так, наведеними вище обставинами підтверджено, що відповідач не повернув позивачу кредитні кошти у сумі 200000 грн. 00 коп., а також відповідач має заборгованість по нарахованим відсоткам.

Як свідчать положення кредитного договору сторони визначили строк його дії –до повного виконання зобов’язань.

Відповідно до п. 1.8.1.2 договору позивач здійснює нарахування відсотків за користування кредитом на фактичну заборгованість по кредиту за термін фактичного користування кредитом, починаючи з першого дня видачі та до моменту повернення кредиту.

Тобто, виходячи з наведених обставин, позивач має право нараховував відсотки до повного погашення кредиту, а оскільки кредитні кошти відповідачем не повернуті то сума відсотків постійно збільшується, але не сплачується.

Відповідно до норм цивільного законодавства зобов’язання припиняється внаслідок його виконання.

Також, виходячи з положень кредитного договору можна зробити висновок, що він діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Згідно ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В той же час, згідно ч. 4 ст.188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          В даному випадку, позивач не отримав не тільки відсотки по кредиту але і власні грошові кошти, що є суттєвим порушенням умов договору з боку відповідача.

З метою погашення заборгованості за договором позивач, направляв відповідачу претензію № 5488 від 18.12.08, яка останнім отримана але залишена без задоволення.

Приймаючи до уваги наведені обставини, суд вважає позовні вимоги в частині розірвання договору обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи.

За вказаних обставин, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.

Датою розірвання договору слід вважати день набрання законної сили рішенням суду у справі № 6/187 пд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Плюс», м. Рубіжне Луганської області, вул. Леніна, б.4, код 31401530, на користь

- Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»філія Сєвєродонецьке відділення № 7854, код 02786453, заборгованість за кредитним договором у сумі 200000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у сумі 1010 грн. 70 коп., пеню за несвоєчасну сплату заборгованості у сумі 76200 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 384 грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2860 грн. 96 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

3. Розірвати договір про овердрафт № 3 від 17.09.07 укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії Луганського

обласного управління та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Плюс».

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 08.12.2009р.

Суддя                                                                                          Т.А. Василенко

Помічник судді                                                                      Т.В. Шкуть