ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.09 Справа № 17/276
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ТАЙЛ», м. Київ
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 21058 грн. 57 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача - Курішин Ю.І., довіреність № б/н від 11.11.2009;
від відповідача - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 16053,29 грн., пені у сумі 1931,67 грн., 3% річних у сумі 509,31 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2407,99 грн., згідно договору поставки №19-сЛу від 01.11.2007 (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 22.10.2009).
Представником позивача у судовому засіданні 03.12.2009 було подано заяву про збільшення позовних вимог згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 16053,29 грн., пеню у сумі 1929,08 грн., інфляційні нарахування у сумі 2568,53 грн. та 3% річних у сумі 507,67 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, збільшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 20.11.2009, 03.12.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ТАЙЛ»(позивач у справі), як Постачальником, та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), як Покупцем було укладено договір поставки від 01.11.2007 № 19-сЛу (далі Договір)
Згідно п. 1.1 Договору постачальник (позивач) зобовязується передати плитку керамічну і вироби сувенірно-художньої кераміки (далі Товар) у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити зазначений Товар на умовах даного Договору.
Згідно п. 2.1. Договору, Постачальник здійснює поставку Товару в найменуваннях, погоджених Сторонами і зазначених у Специфікаціях, які додаються до даного Договору і є його невідємною частиною. Кількість Товару визначається шляхом його вказівки Покупцем у заявці й акцептування такої заявки Постачальником.
У пункті 3.1 Договору встановлено, що ціна за одиницю Товару визначається в гривні України і вказується в Специфікаціях, що є невідємною частиною Договору.
Покупець зобовязаний сплатити ціну Товару протягом 14 робочих днів від дня передачі Постачальником Товару Покупцеві. День (календарна дата) передачі Товару Покупцеві відображається в документах, зазначених у п. 6.2 Договору (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 9.2 Договору, передбачено, що у випадку порушення строків оплати, Покупець сплачує Постачальникові неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення.
Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що поставив відповідачу згідно накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей № ЛуДЦ-1141 від 12.09.2008 товар на суму 32883,26 грн. Однак, погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише часткове на суму 16829,97 грн., заборгованість у сумі 16053,29 грн. існує на час розгляду справи, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 1929,08 грн. за період з 03.10.2008 по 03.04.2009, 3% річних у сумі 507,67 грн. за період з 03.10.2008 по 22.10.2009 та інфляційних нарахувань у сумі 2568,53 грн. за аналогічний період.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32883,26 грн., що підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей № ЛуДЦ-1141 від 12.09.2008, скріпленою печатками сторін та підписаною повноважними представниками. (а.с.12).
Сторони в Договорі встановили, що Покупець зобовязаний сплатити ціну Товару протягом 14 робочих днів від дня передачі Постачальником Товару Покупцеві. (п. 4.1 Договору).
Однак, відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 16829,97 грн., тому на час розгляду справи заборгованість склала 16053,29 грн.
Факт наявності боргу в сумі 16053,29 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Позивач також просить стягнути пеню у сумі 1929,08 грн. за період з 03.10.2008 по 03.04.2009.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачена сторонами у п. 9.2 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. У звязку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 507,67 грн. за період з 03.10.2008 по 22.10.2009 та інфляційні нарахування у сумі 2568,53 грн. за аналогічний період.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 16053,29 грн., пені у сумі 1929,08 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2568,53 грн. та 3% річних у сумі 507,67 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ціна позову складає 21058,57 грн., отже державне мито складатиме 210,59 грн., тоді як позивачем сплачено 211,00 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 0,41 грн. підлягає поверненню позивачу.
Крім того, позивачем за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачено 315 грн. однак, відповідно до Постанови КМУ № 825 від 05.08.2009 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.12.2005 № 1258», плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236 грн. Таким чином, зайве сплачені 79 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ТАЙЛ», м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 50, ідентифікаційний код 33735953, борг у сумі 16053,29 грн., пеню у сумі 1929,08 грн., інфляційні нарахування у сумі 2568,53 грн. та 3% річних у сумі 507,67 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 210,59 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,90 грн., видати наказ.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ТАЙЛ», м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 50, ідентифікаційний код 33735953 , зайве сплачене державне мито у сумі 0,41 грн. та зайве сплачені 79 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Підставою для повернення державного мита та зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 08.12.2009.
Суддя О.С. Фонова
Судове рішення № 6977139, Господарський суд Луганської області було прийнято 03.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/276. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: