Рішення № 6976912, 25.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/69 25.11.09

За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву до Державного підприємства національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія» про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного

резерву та стягнення штрафних санкцій у сумі 24423088,38 грн.

Суддя: Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Брега Т.М.

від відповідача - не з"явилися

У судовому засіданні 25.11.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85

Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного комітету України державного з матеріального резерву (далі - позивач) до Державного підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" (далівідповідач) про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплату штрафних санкцій на загальну суму 24 423 088,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 порушено провадження у справі № 45/69 (суддя Балац С.В.).

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва № 1/01-15 від 10.11.2008 справу № 45/69 передано на розгляд судді Хоменку М.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2008 справу № 45/69 прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г. та призначено розгляд справи у закритому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 продовжено строк розгляду спору у справі № 45/69.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після проведення перевірки наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходилися на відповідальному зберіганні у відповідача, встановлено факт незабезпечення відповідачем збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на загальну суму 13 795 465,15 грн.

Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (далі Закон) у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими і просить у позові відмовити.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, який підтримав позовні вимоги та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На відповідальному зберіганні відповідача знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні позивача, що підтверджується річними звітами по формі ф. 12 та номенклатурою накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (мають гриф "Таємно").

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв»державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Як визначено статтею 2 Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Статтею 4 Закону передбачено, що державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.

Управління державним матеріальним резервом здійснює Державний комітет України

здержавного матеріального резерву, який відповідно до Указу Президента України № 603/2001 від 07.08.2001 є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.

Згідно зі ст. 12 Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з адміністративних актів.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникнути, в тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, та з акту управління господарською діяльністю.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами. Отже, підприємства зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву (в даному випадку мобілізаційне завдання виступає адміністративним актом, на підставі якого виникають правовідносини, які хоч і містять цивільно-правовий характер але являються специфічними правовідносинами в силу специфіки мобілізаційного резерву) на основі мобілізаційного завдання, яке доводиться до підприємства.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 100-03 від 29.01.1998, якою затверджено "Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву", Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969 (має гриф "таємно") мобілізаційний резерв матеріальних цінностей створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань. Норми накопичення матеріальних цінностей встановлюється за номенклатурами та обсягами, визначеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідач відповідно до затвердженої номенклатури і норм накопичення отримав завдання про зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Згідно з Указом Президента України № 1039/95 від 14.11.1995 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" (має гриф "дск") визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

За наведених обставин відповідач зобов'язаний зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву до моменту зняття з нього в установленому порядку мобілізаційного завдання та видачі розпорядження Держкомрезерву про відпуск.

Представниками контрольно-ревізійного відділу КРУ Держкомрезерву України 23.09.2005 була проведена перевірка наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, встановлено факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву на загальну суму 13795465,15 грн. Факт незабезпечення збереження зафіксований в акті перевірки від 23.09.2005 та підтверджений в наступних актах перевірок від 22.03.2006 та 16.11.2007.

На момент винесення рішення матеріальні цінності, незабезпечення збереження яких встановлено в актах перевірок повернуті не були.

Відповідач не спростував відомостей згаданих актів перевірки. Таким чином, факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених ст.ст. 936, 942, 949 Цивільного кодексу України, Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 949, 954 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути до мобілізаційного резерву самовільно використані матеріальні цінності, а саме: труби обсадні 902,991т, труби бурильні 345т, труби насосно-компресорні 7,975т, канат сталевий (трос) 46,274т, сплави та суміші тверді 20кг, шини автомобільні 57шт, акумулятори 8шт, кабелі шлангові і врубові - 0,210км, долота шарошечні 288шт, запасні частини до автомобілів вартість, яких становить 25835,47 грн. та до тракторів 151,61 грн.

Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього обсягу за кожний день до повного їх повернення.

Факт самовільного використання матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом України "Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву. За неналежне виконання зобов'язань ст. 230 Господарського кодексу України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Оскільки відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України сплата неустойки регулюється законом, то відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають такі цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Вартість самовільно використаних матеріальних цінностей встановлена, виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки (23.09.2005), та становить 13795465,15 грн., а отже, 100% штраф відповідно становить 13795465,15 грн.

Відповідно до п. 16 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" розмір пені обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з вартості відсутнього обсягу матеріальних цінностей за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Згідно з розрахунком позивача розмір пені за період з 23.09.2005 по 07.02.2008 становить 5724501,52 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того під час перевірки на підприємстві виявлено порушення правил та умов зберігання матеріальних цінностей мобрезерву. Відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»у разі порушень правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 відсотків від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення. Таким чином з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 2759093,03 грн.

Кірм того в актах перевірок зафіксований факт невиконання наряду Держкомрезерву на відпуск розброньованих матеріальних цінностей мобрезерву, а саме № 421 від 23.09.02 на труби обсадні в кількості 70,0 тн, № 331 від 23.08.02 на труби обсадні в кількості 60,979 тн, № 821 від 22.04.04 труби обсадні в кількості 30,0тн., № 985/5 від 25.09.2006 на запасні частини до насосів на суму 29946,00 грн., запасні частини до бурових верстатів на суму 13222,00 грн, запасні частини до тракторів на суму 1676,00 грн., запасні частини до автомобілів на суму 16103,00 грн., долота шарошечні в кількості 534 шт., канат сталевий в кількості 0,486 шт. Одночасно, зазначаємо, що на підприємстві зафіксований відпуск по нарядах, які Позивач не видавав, і які не зареєстовані по його обліку. У відповідності до п. 9 ст. 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв” за несвоєчасне виконання розпорядження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, про відвантаження матеріальних цінностей державного резерву підприємства відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 100% вартості не відвантажених у строк матеріальних цінностей. Вартість труб обсадних в кількості 160,975 тн. становить 1174824,74 грн., вартість 534 шт долот шарошечних становить 1602000,00 грн, вартість 0,486 шт канату сталевого 2332,80 грн. Отже, вартість не відвантажених у строк матеріальних цінностей становить 2840104,54 грн., відповідно 100% штраф становить 2840104,54 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Таким чином, позовні вимоги в частині повернення матеріальних цінностей, які були використані з мобілізаційного резерву, та стягнення штрафних санкцій визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 3 079,09 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити повністю.

2. Зобовязати Державне підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія»(36014, м. Полтава, вул. М. Бірюзова,7, код ЄДРПОУ 01431630) повернути до державного резерву матеріальні цінності відносно яких був виявлений факт незабезпечення збереження, а саме:

Найменування матеріальних цінностей Одиниці виміру Кількість

труби обсадні тонн 902,991

труби бурильні тонн 345

труби насосно-компресорні тонн 7,975

канат сталевий (трос) тонн 46,274

сплави та суміші тверді кг 20

шини автомобільні шт 57

акумулятори шт 8

кабелі шлангові і врубові км 0,210

долота шарошечні шт 288

запасні частини до автомобілів грн 25 835,47

запасні частини до тракторів грн 151,61

3.Стягнути з Державного підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія»(36014, м. Полтава, вул. М. Бірюзова,7, код ЄДРПОУ 01431630) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, Шевченківське РВДК у м. Києві, р/р 31112075900011 "Адміністративні штрафи та санкції", Банк УДК м. Київ, МФО 820019, код ЗКПО 26077968) 13795 465 (тринадцять мільйонів сімсот девяносто пять тисяч чотириста шістдесят пять) грн. 15 коп. штрафу за самовільне використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, 2759093 (два мільйони сімсот пятдесят девять тисяч девяносто три) грн. 03 коп. штрафу за порушення правил та умов зберігання матеріальних цінностей, 2840104,54 (два мільйони вісімсот сорок тисяч сто чотири) грн. 54 коп. та 5724501(пять мільйонів сімсот двадцять чотири тисячі пятсот один) грн. 52 коп. пені.

4.Стягнути з Державного підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія»(36014, м. Полтава, вул. М. Бірюзова,7, код ЄДРПОУ 01431630) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 25500(двадцять п"ять тисяч) грн. 002 коп. державного мита.

4.Стягнути з Державного підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія»(36014, м. Полтава, вул. М. Бірюзова,7, код ЄДРПОУ 01431630) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання

Суддя М.Г. Хоменко

Дата підписання: 04.12.2009