Рішення № 6976841, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/43507.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-98»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Європа»

про стягнення 23516,52 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Олійник К.А. по довіреності б/н від 04.09.2009р.

Від відповідача          не з’явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-98»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Європа»20099,52 грн. основного боргу, 3417,00 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням умов договору про надання поліграфічних послуг від 03.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2009р. порушено провадження у справі № 36/435, розгляд справи призначено на 25.11.2009р.

Судове засідання 25.11.2009р. не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. розгляд справи призначено на 07.12.2009р.

В судовому засіданні 07.12.2009р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2009р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 05.11.2009р. та від 26.11.2009р., не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД, № 109033, наданому представником позивача, та 13.11.2009р. отримано відповідачем, що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 8697489.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Старт-98»(далі виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Європа»(далі відповідач, замовник) 03.12.2007р. укладено договір на надання поліграфічних послуг, за умовами якого виконавець зобов’язався за дорученням замовника виготовити друковану продукцію за заявкою замовника згідно з затвердженими замовником оригінал-макетами.

Загальна сума договору, згідно з п. 2.2 договору, визначається за специфікацією.

Згідно з специфікацією до договору загальна вартість продукції становить 56001,60 грн.

Сторони дійшли згоди (п. 2.5 договору), що замовник здійснює 30% передоплату за цим договором виходячи з вартості робіт, а решта 70% сплачується протягом 10 банківських днів з моменту видачі продукції.

Відповідно до п. 3.5 договору замовник гарантує своєчасне отримання виготовленої виконавцем продукції та проведення розрахунків в порядку, визначеному цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином, в строки, передбачені договором на надання поліграфічних послуг, виготовив друковану продукцію, а саме - журнал «Мен»в кількості 1 120 штук.

Позивач 03.11.2008р. виставив відповідачу рахунок-фактуру № Т-00003069 на загальну суму 20099,52 грн.

За видатковою накладною № Т-00003004 від 10.11.2008р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 20099,52 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та довіреністю серії ЯНТ, № 801382 від 10.11.2008р.

Відповідач свої зобов’язання за договором від 03.12.2007р. виконав неналежним чином, авансовий платіж в розмірі 30% вартості послуг позивачу не перерахував, і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 20099,52 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Матеріалами справи підтверджується, що виготовлену позивачем продукцію відповідач не оплатив.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору на надання поліграфічних послуг від 03.12.2007р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 20099,52 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 5.4 договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов’язання за договором замовник сплачує виконавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується така неустойка, від суми простроченого платежу.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями ч. 7 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв’язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм та пункту 5.4 договору, і складає :

Сума боргу, грн.Кількість днів простроченняСума пені за 1 день (0,05% від суми боргу)Пеня, грн. 20099,5218310,051 839,15 Таким чином, підлягає стягненню пеня у сумі 1839,15 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Європа»(04215, м. Київ, вул. Світлицького, 24-А, код ЄДРПОУ 34817823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-98»(03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 21-Б, код ЄДРПОУ 25640226) 20099 (двадцять тисяч дев’яносто дев’ять) грн. 52 коп. заборгованості, 1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев’ять) грн. 15 коп. пені, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 39 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.