Ухвала суду № 69768191, 25.10.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/77/15-ц Провадження № 22-ц/795/1323/2017 Суддя у I інстанції: Литвиненко І. В.Категорія - цивільна Доповідач-суддя Кузюра Л. В.

У Х В А Л А

25 жовтня 2017 року м. Чернігів

Суддя Апеляційного суду Чернігівської області Кузюра Л.В., вивчивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за відсотками за користування кредитом, що виникла за період з 22.01.2010 року по 19.03.2015 року у сумі 961 950 грн. 48 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з указаним заочним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою.

У зв'язку з неналежним оформленням апеляційної скарги та несплатою судового збору в сумі 4019 грн., ухвалою судді Апеляційного суду Чернігівської області від 16 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Копію зазначеної ухвали судді апеляційного суду неодноразово направлялось подавачеві апеляційної скарги ОСОБА_2, а саме 19.06.2017 року та 24.07.2017 року, за адресами його зареєстрованого та фактичного місця проживання (АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2). Втім, рекомендовані відправлення повернулись до суду не врученими з відмітками поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

04.07.2017 року ОСОБА_2 було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру на підставі ч. 3 ст. 82 ЦПК України, однак ухвалою судді Апеляційного суду Чернігівської області від 16 червня 2017 року у задоволенні клопотання було відмовлено та було надано останньому додатковий строк для виправлення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору.

Копія зазначеної ухвали судді апеляційного суду була двічі надіслана судом ОСОБА_2 16.08.2017 року, 19.09.2017 року за адресами його зареєстрованого та фактичного місця проживання, однак рекомендовані відправлення повернулись до суду не врученими з відмітками поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

21.09.2017 року судовим розпорядником Апеляційного суду Чернігівської області було здійснено виїзд за вказаними адресами для вручення ухвали судді Апеляційного суду Чернігівської області від 15 серпня 2017 року.

Втім, намагання працівника апарату суду вручити ОСОБА_2 ухвалу судді безпосередньо за адресою зареєстрованого та фактичного місця проживання не видались можливими.

Згідно актів, складених судовим розпорядником, за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) ухвалу судді від 15 серпня 2017 року вручено останньому не було через його непроживання за вказаною адресою, про що розпорядникові було повідомлено батьком подавача апеляційної скарги ОСОБА_4. За адресою АДРЕСА_2, зазначеною ОСОБА_2 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, вручення ухвали судді не видалось можливим через відсутність заявника.

Положеннями ч. 3 ст. 27 ЦПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, за приписами ст. 77 ЦПК України, вони зобов'язані повідомити суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності такого повідомлення судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Оскільки ОСОБА_2 не було належно виконано свій процесуальний обов'язок з інформування суду про місце його знаходження, численні заходи, що вживались судом для вручення копій ухвал судді апеляційного суду Чернігівської області не призвели до належного результату.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не повідомив суд про зміну свого місця проживання, не з'явився за отриманням поштової кореспонденції з апеляційного суду, не поцікавився в суді, в якій стадії знаходиться власна апеляційна скарга, не усунув її недоліків та не сплатив судовий збір, видається, що обрана ОСОБА_2 модель поведінки свідчить про використання ним своїх процесуальних прав недозволеними способами, що виходять за межі наданих законом прав, оскільки в ч. 3 ст. 27 ЦПК України прописано обов'язок осіб, які беруть участь у справі, здійснювати добросовісно свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Використовуючи власне цивільне процесуальне право на апеляційне оскарження рішення суду не відповідно до його призначення, а як засіб зволікання у набранні чинності та виконанні рішення суду у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що по суті є зловживанням наданими законом процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, зважаючи на те, що починаючи з 16.06.2017 року ОСОБА_2 не виявив жодної зацікавленості до процесуального руху апеляційної скарги, свідомо не отримує копій ухвал судді апеляційного суду від 16.06.2017 року та 15.08.2017 року, а також не виконує вимоги щодо виправлення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, попри всі заходи, що вживались апеляційним судом, відповідно до ч.8 ст. 8, ст.121, ч. 2, 5 ст. 297 ЦПК України, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути її подавачеві.

Керуючись ч.8 ст.8, ч.2 ст. 121, ч. 2, 5 ст. 297 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2015 року визнати неподаною та повернути подавачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Суддя Л. В. Кузюра