Рішення № 6976816, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/33126.11.09

За позовом           «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Київ

До          Казенного підприємства «Кіровгеологія»в особі Пошуково-зйомочної

          експедиції № 60, м. Київ

Про          стягнення 10854,24 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Путієнко Є.В. - пред. по довір.

Від відповідача          Плакида С.Г. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 10854,24 грн. заборгованості, трьох відсотків річних та збитків від інфляції за надані позивачем послуги, згідно Договору № 23-58/8 від 01.01.2003р. за період з грудня 2005р. по серпень 2006 року.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивував тим, що між позивачем та Відповідачем у 2003 році було укладено договір про надання послуг зв’язку, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги зв’язку, а відповідач –приймати та оплачувати такі послуги.

Позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором, надаючи відповідачу відповідні послуги. Натомість, з боку відповідача мало місце несвоєчасне проведення розрахунків за надавані послуги. Станом на січень 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 10 854, 24 грн., включаючи інфляційні та 3% річних.

У зв’язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з урахуванням інфляційних та 3% річних, усього - 10 854, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 10/051-09/6 від 16.03.2009р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 16.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2009р. матеріали справи № 10/051-09/6 надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2009р. призначено судовий розгляд на 29.09.2009р. та присвоєно справі № 10/051-09/6 номер № 31/331

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2009р., розгляд справи було відкладено на 11.11.2009р.

В судовому засіданні 11.11.2009р. було оголошено перерву до 18.11.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 18.11.2009р. було оголошено перерву до 26.11.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував та відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву у формі письмових заперечень. У відзиві відповідач стверджував про те, що фактично послуги зв’язку за договором надавалися позивачем на користь відповідача лише у період до 01.01.2006 р., а після цього надання їх було припинено у зв’язку з несплатою цих послуг з боку відповідача. Починаючи з 01.01.2006 р. і по сьогоднішній день будь-яких послуг з боку позивача відповідачу не надавалося, і будь-які належні та допустимі докази з цього приводу відсутні. Тому відповідач вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надавані телекомунікаційні послуги прямого зв’язку такими, що є необґрунтованими, і не підлягають задоволенню. З огляду на це, відповідач просив суд у позові відмовити.

Крім того, 10.11.2009 р. представником відповідача було подано до суду заяву про застосування позовної давності до спірних правовідносин у порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Між позивачем та відповідачем 01.01.2003 р. було укладено Договір №23-58/8 на надання послуг для організації прямого зв’язку між кінцевими пунктами. Відповідно до умов п. 1.1. Договору позивача зобов’язувався надати відповідачу у тимчасове платне користування пару проводів для організації прямого зв’язку між кінцевими пунктами, як зазначено у додатку «А», а відповідач зобов’язався сплачувати вартість робіт з організації прямого зв’язку та щомісячну плату за надані послуги.

          Відповідно до п. 2.1. Договору Позивач прийняв на себе обов’язки щодо: організації та надання прямого зв’язку у строк, визначений у додатку А (пп. 2.1.1.); забезпечення визначеного режиму роботи прямого зв’язку згідно додатку А та дотримання діючих технічних норм (пп. 2.1.2.); при зверненні Відповідача щодо порушення нормальної роботи калану в контрольні строки усувати пошкодження (24 години) (пп. 2.1.3.); при проведенні планової профілактики прямого зв’язку повідомляти Відповідача не пізніше ніж за 3 дні до початку робіт (пп. 2.1.4.).

          Згідно з п. 2.2. Договору Відповідач прийняв на себе наступні зобов’язання: прийняти прямий зв’язок між двома кінцевими пунктами у визначений строк згідно додатку А, що має бути зафіксовано актом здачі-приймання (пп. 2.2.1.); додержуватися технічних умов експлуатації прямого зв’язку згідно з додатком А (пп. 2.2.2.); своєчасно та у повному обсязі вносити плату за Договором (пп. 2.2.3.).

          Згідно з п.п. 3.1.-3.5. Договору середньомісячна вартість послуги встановлюється згідно з діючими тарифами (додаток Б). При зміні тарифів на послуги зв’язку вартість послуги змінюється та вноситься до Додатку Б. Оплата послуг проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість по ставці, діючій на момент оплати. Оплата проводиться щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків Позивача за поточний місяць. Рахунки подаються не пізніше ніж за 10 діб до кінця терміну сплати. Включення прямого зв’язку в роботу здійснюється після проведення авансової плати у сумі середньомісячної вартості за користування прямим зв’язком, яка буде врахована при розрахунку за перший місяць роботи та одноразової –за його підготовку й включення.

          Розділом 6 Договору строк дії Договору було встановлено з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. (п. 6.1.). Після закінчення терміну дії Договору при відсутності заперечень з боку однієї з сторін договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кожна з сторін має право у будь-який час розірвати Договір, попередивши про це іншу сторону письмово заздалегідь за 1 місяць (п. 6.1.). Позивач та Відповідач зберігають за собою право розірвати Договір при невиконанні умов Договору іншою стороною, при відсутності потреби у каналах з боку Відповідача, при виникненні технічних ускладнень, при необхідності реконструкції лінійних та станційних споруд та інших обставин технічного характеру з боку Позивача, повідомивши про це іншу сторону письмово не пізніше ніж за 1 місяць (п. 6.3.).

          Додатком А до Договору сторонами було узгоджено та передбачено надання Позивачем на користь Відповідача прямого зв’язку між двома кінцевими пунктами (1 телефонною парою) –ЛАЦ-1 –ПЗЕ №60 КП «Кіровгеологія», №№7-Б, п. 6, та визначено початок роботи: з 01.02.2000 р.

          Додатком Б до Договору сторонами було встановлено вартість послуг з надання Позивачем каналів зв’язку у розмірі 90, 00 грн. з ПДВ.

          Надалі Позивачем та Відповідачем було складено та підписано Акт про введення в експлуатацію прямого зв’язку (копія є у матеріалах справи).

          01.09.2004 р. Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі –«Додаткова угода №1», копія якої є у матеріалах справи), якою сторонами було змінено п. 1.1. Договору, передбачивши у ньому, що Позивачем надається у тимчасове платне використання пара проводів згідно схеми проходження пар кабелю зв’язку для організації прямого зв’язку між кінцевими пунктами, як зазначено у додатку А1, а Відповідачем здійснюється сплата вартості робіт з організації прямого зв’язку та щомісячна оплата наданих послуг.

          Крім того, п. 2 Додаткової угоди №1 сторонами було замінено додатки А та Б до Договору новими додатками А1 та Б1, відповідно до яких сторонами було встановлено нові кінцеві пункти надання пар кабелю зв’язку: м. Київ, бульвар Шевченка, 18 ЛАЦ-1-ПЗЕ №60 КП «Кіровгеологія»м. Бровари (каб. ящик), та встановлено вартість послуг з надання Позивачем каналів зв’язку у розмірі 789, 84 грн. з ПДВ.

          Надалі Позивачем та Відповідачем було затверджено Схему проходження пар кабелю зв’язку, які надаються у користування споживачу, та Акт передачі-приймання пар кабелю зв’язку в експлуатацію (копії є у матеріалах справи).

          28.12.2005 р. Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору (надалі –«Додаткова угода №2», копія якої є у матеріалах справи), якою сторонами було замінено додатки А1 та Б1 до Договору новими додатками А2 та Б2, відповідно до яких сторонами було встановлено нові кінцеві пункти надання пар кабелю зв’язку: м. Київ, бульвар Шевченка, 18 ЛАЦ-1-ПЗЕ №60 КП «Кіровгеологія»м. Бровари (каб. ящик), та встановлено вартість послуг з надання Позивачем каналів зв’язку у розмірі 789, 84 грн. з ПДВ.

          Сторонами було затверджено Схему проходження пар кабелю зв’язку, які надаються у користування споживачу. Зазначена схема оглядалася у судовому засіданні .а копія її залучена до матеріалів справи і відповідно посвідчує технічні питання послуг.

          25.12.2008 р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію №6315/06 від 16.12.2008 р. (копія претензії з доказом направлення є у матеріалах справи), якою Позивач вимагав від Відповідача погашення заборгованості за надані послуги у сумі 10 565, 72 грн., інфляційні –3 627, 59 грн., 3% річних –492, 60 грн.

          Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правові наслідки порушення зобов‘язання передбачені главою 51 ЦК України.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Як вбачаєте з умов укладеного між сторонами Договору, зокрема, п. 1.1. Договору з урахуванням Додаткової угоди №1, Позивачем надавалося на користь Відповідача у тимчасове користування пара проводів для організації прямого зв’язку між двома кінцевими пунктами, визначеними додатком А (А1) до Договору. Відповідно, оплата Відповідачем здійснювалася саме за надання у користування зазначеної пари проводів для організації прямого зв’язку, а надання послуг зв’язку зазначеним Договором та Додатковою угодою №1 до нього та, відповідно, оплату за такі послуги зв’язку з боку Відповідача, не передбачалося.

          У матеріалах справи знаходяться відповідні акти введення в експлуатацію прямого зв’язку, відповідно до яких сторонами було підтверджено факт введення в експлуатацію відповідних каналів зв’язку. З вищезазначеного вбачається, що Позивачем було виконано свої зобов’язання за Договором щодо надання проводів та організації прямого зв’язку між кінцевими пунктами належним чином та у повному обсязі.

          Твердження Відповідача про те, що Позивачем відповідні послуги Відповідачу не надавалися, суд до уваги не приймає, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження такої позиції Відповідача. Відповідь на претензію від 04.09.2006 р. №4, яка була надана Відповідачем до суду, не приймається судом до уваги як така, що підтверджує факт нібито неналежного виконання зобов’язань за Договором з боку Позивача. Оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази вручення або направлення за допомогою поштового зв’язку зазначеної відповіді на претензію Відповідачем на адресу Позивача.

          Будь-які інші заперечення щодо якості наданих послуг Відповідачем на адресу Позивача не направлялися, останнім не отримувалися, і доказів зворотного сторонами до суду не надавалося.

З огляду на ці обставини , суд приходить до висновку, що Позивачем було належним чином та у повному обсязі виконано свої зобов’язання перед Відповідачем за умовами Договору та Додатковою угодою №1, Додатковою угодою №2 до нього.

          Будь-яких письмових повідомлень з боку Відповідача на адресу Позивача про наміри припинити (розірвати) дію Договору на наступний період Відповідачем на адресу Позивача не направлялося, останнім не отримувалося, а доказів зворотного сторонами до матеріалів справи не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

          Тому суд, відповідно до п. 6.2. та п. 6.3. Договору вирішує, що станом на момент розгляду справи Договір між сторонами є діючим, не припиненим, а тому створює відповідні правові наслідки для сторін, у тому числі, щодо виконання передбачених ним зобов’язань одна перед одною.

          Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що Відповідачем було здійснено оплату наданих Позивачем послуг за період з 08.12.2005 р. по 07.08.2006 р. у повному обсязі належним чином.

          З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що з боку Відповідача перед Позивачем існує заборгованість за Договором у сумі 10 565, 72 грн.

          Що стосується застосування до спірних правовідносин строків позовної давності згідно з ст. 267 ЦК України, то суд приходить до висновку про те, що, враховуючи подану Відповідачем відповідну заяву, такий строк позовної давності у 3 роки, передбачений ст. 257 ЦК України, підлягає застосуванню. Разом з тим, суд, враховуючи несприятливу економічну ситуацію, значні грошові затрати Позивача та наявність значної кількості контрагентів-боржників у Позивача, що унеможливлює вчасне звернення до суду за захистом порушеного права, суд визнає причини пропуску строку позовної давності поважними та визнає , що порушене право підлягає захисту, а незначно пропущений строк поновленню.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними, доведеними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити. Поновити строк позовної давності .

2.          Стягнути з Казенного підприємства «Кіровгеологія»в особі Пошуково-зйомочної експедиції №60 (07400, м. Бровари Київської області, вул. Горького, 1; ідентифікаційний код 20579284) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3; ідентифікаційний код 16479714), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основну заборгованість у сумі 6 445, 53 (шести тисяч чотирьохсот сорока п’яти грн. 53 коп.) гривень, інфляційні у розмірі 3 905, 91 (трьох тисяч дев’ятисот п’яти грн. 91 коп.) гривень та 3% річних у сумі 502, 80 (п’ятисот двох грн. 80 коп.) гривень, 108, 54 (сто вісім грн. 54 коп.) державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан