Постанова № 69767784, 25.10.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7021/17

Провадження № 2-а/750/1006/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,

з участю: секретаря судового засідання - Мачачі І. П., позивача, представника відповідача - Христенок Т. Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

24.07.2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача з приводу нарахування та виплати йому пенсії в період з 01.10.2011 року по 30.11.2016 року включно з розрахунку 70% грошового забезпечення з одночасним обмеженням розміру пенсії максимальним розміром в 10740 грн та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за вказаний вище період, виходячи з 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача позов не визнала, при цьому стверджує, що відповідач не здійснював обмеження розміру пенсії максимальним розміром 10740 грн. Крім того вважає, що порушене позивачем питання вже вирішено рішенням суду від 10.03.2016 року, що є підставою для закриття провадження в справі, і що позивачем пропущено строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач є полковником запасу Збройних сил України. З 28.12.2005 року він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ). Вказана пенсія була призначена і виплачувалася позивачеві Чернігівським обласним військовим комісаріатом у розмірі 90% грошового забезпечення. В подальшому обов'язок виплати позивачу пенсії законодавчими актами України було покладено на відповідача.

01.10.2011 року відповідач, керуючись нормами статті 13 Закону № 2262-ХІІ, здійснив перерахунок пенсії позивача зменшивши її розмір з 90% до 80% грошового забезпечення, з чим позивач не погодився та оскаржив такі дії відповідача до суду.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.03.2016 року, що набрала законної сили 31.05.2016 року, визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.10.2011 року раніше призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсії з 90% до 80 % грошового забезпечення та зобов'язано відповідача здійснити з 01.10.2011 року перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 80% до 90 % грошового забезпечення та виплатити йому заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку (а. с. 12-15).

В подальшому позивач ще звертався до суду з позовом з приводу перерахунку розміру його пенсії починаючи з 01.12.2016 року, який також було задоволено постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.06.2016 року, що набрала законної сили 08.08.2017 року (а. с. 41-47).

03.07.2017 року позивач надіслав відповідачу заяву про здійснення перерахунку розміру пенсії за період з 01.10.2011 року по 30.11.2016 року включно без обмеження її максимальним розміром. Листом від 12.07.2017 № 1221/03/Г-12 відповідач повідомив про відмову в задоволенні заяви посилаючись на її безпідставність (а. с. 7-11).

В процесі вирішення судом питання щодо можливого пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, позивач пояснив, що відповідач не повідомляв йому про застосування обмеження максимального розміру пенсії в період з 01.10.2011 року по 30.11.2016 року включно. Враховуючи те, що він тривалий час судився з відповідачем з приводу неправомірного зменшення розміру грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, за відсутності бухгалтерської освіти він не мав реальної можливості виявити факт зменшення максимального розміру пенсії відповідачем. Про це він дізнався лише після отримання листа відповідача від 12.07.2017 року. Суд погоджується з такими доводами позивача, оскільки навіть у судовому засіданні представник відповідача заперечувала вказаний факт, що в сукупності дає суду підстави для висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення його права позивачу стало достовірно відомо лише 12.07.2017 року.

Суд констатує, що підпунктом 8 пункту 6 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ і зменшено розмір пенсій військовослужбовців з 90% до 80% грошового забезпечення.

Водночас, пунктом 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, нормою пункту 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3668-VI заборонено обмеження максимального розміру пенсії як у відносному так і в абсолютному розмірі.

Дослідження судом рішень відповідача про перерахунок розміру пенсії позивача за період з 01.10.2011 року по 30.11.2016 року включно в сукупності з довідками про розмір його грошового забезпечення за вказаний період (а. с. 68-92) дозволило встановити, що в період з 01 жовтня по 31 грудня 2011 року включно відповідачем не застосовувалися обмеження максимального розміру пенсії абсолютним розміром - 10 прожитковими мінімумами, установленими законом для осіб, які втратили непрацездатність; таке обмеження було застосовано в період з 01.01.2012 року по 30.11.2016 року включно, що є незаконним. Також судом не встановлено обмеження відповідачем в спірний період максимального розміру пенсії 70% грошового забезпечення.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню лише за період з 01.01.2012 року по 30.11.2016 року включно.

Керуючись статтями 158 - 163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_2 в період з 01.01.2012 року по 30.11.2016 року включно 10 прожитковими мінімумами, установленими законом для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії за період з 01.01.2012 року по 30.11.2016 року включно виходячи з 90% його грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром - 10 прожитковими мінімумами, установленими законом для осіб, які втратили працездатність.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В. О. Коверзнев