Ухвала суду № 69766515, 12.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5999/17

Номер справи місцевого суду: 520/16005/15-ц

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

24.11.2015 публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Південний» (далі-Банк) звернулось із позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що між Банком і відповідачкою 07.12.2006 року укладено кредитний договір за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 45 000 доларів США на строк до 06.12.2013 року зі сплатою 14% річних за користування кредитним коштами. У подальшому, 26.12.2008 року, 14.04.2009 року, 10.02.2010 року, 01.06.2010 року, 30.09.2010 року, 01.02.2011 року, 03.08.2011 року, 31.08.2012 року та 30.11.2012 року між Банком і відповідачкою укладались додаткові угоди до кредитного договору від 07.12.2006 року (далі-все разом кредитний договір).

У якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, за іпотечним договором від 14.12.2006 року відповідачка передала в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.

Оскільки відповідачка порушувала умови кредитного договору і допустила заборгованість з повернення кредиту та відсотків, на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року, в рахунок частково погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Банком права власності на предмет іпотеки.

Після звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим заборгованість погашено частково, має місце заборгованість за кредитом у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень, з яких: 15 963,86 доларів США заборгованість по кредиту; 127,71 доларів США нараховані проценти по 22.11.2015 року включно і прострочені проценти у розмірі 159,64 доларів США, а також 767,85 гривень прострочена комісія за РКО.

Посилаючись на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, відповідачка допустила заборгованість з повернення кредиту, процентів та комісії, Банк просив позов задовольнити.

Представник Банка і відповідачка не приймали участі у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.03.2016 року позов

задоволено: суд стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень, з яких: 15 963,86 доларів США заборгованість по кредиту; 127,71 доларів США нараховані проценти по 22.11.2015 року включно і прострочені проценти у розмірі 159,64 доларів США, а також 767,85 гривень прострочена комісія за РКО, крім того, суд стягнув судові витрати у вигляді судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2016 року ОСОБА_2. відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду від 21.03.2016 року (а.с.148).

В апеляційній скарзі відповідачка просить заочне рішення суду від 21.03.2016 року скасувати і постанови нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Представник Банка у засіданні колегії суддів заперечувала проти скарги.

Відповідачка не з'явилась у засідання колегії суддів, сповіщалась про розгляд справи 12.10.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення апеляційного суду від 12.07.2017 року (а.с.169).

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

За змістом ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Банк просив стягнути з відповідачки заборгованость за кредитним договором у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень з тих підстав, що між сторонами існують зобов'язання, які випливають із кредитного договору, а відповідачка порушила умови договору і допустила заборгованість з повернення кредиту, процентів та комісії (а.с.204).

Суд, задовольняючи позов виходив з того, що вимоги доведені і відповідачка не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язань, які належним чином не виконувала (а.с.117.118).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині зважаючи на наступне.

Між сторонами виникли правовідносини із зобов'язань, які регулюються нормами ЦК України - ст.ст. 526 ч.1, 610 ч.1, 625 ч.1, 1049 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч.1 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.ст. 526 ч.1, 610 ч.1, 625 ч.1, 1049 ч.1 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що між Банком і відповідачкою 07.12.2006 року укладено кредитний договір за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 45 000 доларів США на строк до 06.12.2013 року зі сплатою 14% річних за користування кредитним коштами. У подальшому, 26.12.2008 року, 14.04.2009 року, 10.02.2010 року, 01.06.2010 року, 30.09.2010 року, 01.02.2011 року, 03.08.2011 року, 31.08.2012 року та 30.11.2012 року між Банком і відповідачкою укладались додаткові угоди до кредитного договору від 07.12.2006 року (а.с.20-86).

У якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором, за іпотечним договором від 14.12.2006 року відповідачка передала в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 (а.с.11-19).

На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.12.2016 року, в рахунок часткового погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Банком права власності на предмет іпотеки (а.с.91-94).

Станом на 23.11.2015 року, після звернення стягнення на предмет іпотеки і часткове погашення заборгованості, має місце заборгованість за кредитом у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень, з яких: 15 963,86 доларів США заборгованість по кредиту; 127,71 доларів США нараховані проценти по 22.11.2015 року включно і прострочені проценти у розмірі 159,64 доларів США, а також 767,85 гривень прострочена комісія за РКО (а.с.8).

У засіданні колегії суддів представник Банка надала докази того, що за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 301 755,88 гривень (на погашення кредиту у валюті Банк придбав 14 133,76 доларів США) заборгованість за кредитним договором погашено частково, а саме: 8 941,25 доларів США по тілу кредиту; 4 943,76 доларів США по простроченим процентам і 249,05 доларів США нараховані відсотки.

Зважаючи на те, що за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося часткове погашення заборгованості у розмірі 14 133,76 доларів США, а саме: 8 941,25 доларів США по тілу кредиту; 4 943,76 доларів США по простроченим процентам і 249,05 доларів США по нарахованим відсоткам, станом на 23.11.2015 року має місце заборгованість за кредитним договором від 07.12.2006 року з повернення кредиту і процентів у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень комісії за РКО, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи відповідачки у скарзі про те, що: суд не взяв до уваги рішення суду від 21.05.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення; суд не з'ясував питання виконання рішення суду від 21.05.2014 року і не надав оцінки доказам про придбання Банком предмета іпотеки у власність - не заслуговують на увагу з таких підстав.

Встановлено і підтверджується доказами, які надані у засідання колегії суддів, що на підставі рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 21.05.2014 року, яке набрало чинності 13.12.2016 року, в рахунок часткового погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором від 07.12.2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Банком права власності на предмет іпотеки.

При цьому, за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося часткове погашення заборгованості у розмірі 14 133,76 доларів США.

Станом на 23.11.2015 року має місце заборгованість за кредитним договором від 07.12.2006 року з повернення кредиту, процентів у розмірі 16 251,21 доларів США та 767,85 гривень комісії за РКО, з врахуванням часткового погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі заочного рішення суду від 21.05.2014 року.

Розрахунок заборгованості станом на 23.11.2015 року, відповідачка, всупереч ст.ст. 57-60 ЦПК України, належними та допустимими доказами не спростувала.

Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін з підстав, які викладені у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков