Рішення № 6976589, 13.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/44113.11.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/441

за позовом Дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон"

простягнення 785719,18 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Бутвін Д.В. від відповідача- Кириченко Н.С. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" (надалі –ДП "Металінвест" ТОВ "ДонМеталЗбут") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (надалі –ТОВ ВБК "Легіон") (колишня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівна компанія Максімус") про стягнення 725664,40 грн. основного боргу, 34705,33 грн. пені, 4338,18 грн. відсотків річних, 35291,87 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування пред’явлених вимог ДП "Металінвест" ТОВ "ДонМеталЗбут" посилається на неналежне виконання ТОВ ВБК "Легіон" договору поставки № 03/09 від 03.09.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 655664,40 грн. основного боргу, 34705,33 грн. пені, 4338,18 грн. відсотків річних, 35291,87 грн. інфляційних нарахувань.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, проте відзиву на позовну заяву суду не подав.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2008 р. між ДП "Металінвест" ТОВ "ДонМеталЗбут" (постачальник) та ТОВ ВБК "Легіон" (покупець) укладено договір поставки № 03/09 (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати покупцю металопродукцію (товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 2.3. Договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на протязі 7 банківських днів з моменту отримання заявки від покупця шляхом доставки товару залізницею, автотранспортом або самовивозом зі складу постачальника згідно з умовами поставки, узгодженими сторонами.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1474411,90 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000380 від 04.09.2008 р., № РН-0000379 від 04.09.2008 р., № РН-0000413 від 17.09.2008 р., № РН-0000420 від 18.09.2008 р., № РН-0000423 від 19.09.2008 р., № РН-0000431 від 24.09.2008 р., № РН-0000444 від 26.09.2008 р., № РН-0000446 від 26.09.2008 р., № РН-0000451 від 03.10.2008 р., № РН-0000511 від 11.11.2008 р., № РН-0000523 від 14.11.2008 р.

Відповідач отриманий товар оплатив частково у сумі 818747,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, заборгувавши позивачу 655664,40 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору оплата товару здійснюється шляхом 100 % оплати вартості на протязі 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 655664,40 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути 34705,33 грн. пені, 4338,18 грн. відсотків річних, 35291,87 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 5.2. Договору за прострочення оплати фактично поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що пеня підлягає стягненню за перевіреним судом розрахунком у розмірі 34705,33 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за розрахунком суду стягненню підлягають 4338,18 грн. відсотків річних, 20892,52 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, код 33194914) на користь Дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, код 33320270) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 655664,40 грн. основного боргу, 34705,33 грн. пені, 4338,18 грн. відсотків річних, 20892,52 грн. інфляційних нарахувань, 8000 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 30.11.2009 р.