Постанова № 69765284, 25.10.2017, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2067/17

Провадження № 2-а/496/91/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Драніков С.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Біляївської райдержадміністрації щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік ОСОБА_1 до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - протиправною; стягнути з Управління соціального захисту населення Біляївської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 ЗУ «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум - 4730 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У березні 2017 року він отримав від відповідача відмову у виплаті разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з посиланням на постанову КМУ від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги», передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ЗУ «Про жертви нацистських переслідувань», позивач вважає такі дії неправомірні, в зв'язку з чим звернувся до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заперечення щодо позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України справа підлягає розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість позовних вимог суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як учасник бойових, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, має право на пільги, встановлені ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 року, щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Позивач отримав від відповідача у березні 2017 року відмову виплаті йому разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (1130x5) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до яких йому має бути нараховано разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі лише 920 гривень.

На час виникнення спірних відносин діяла редакція частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Так як, зміни внесені до ч.5 ст.12 викладені в Законі України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано такою, що не відповідає Конституції України і вона втратила чинність з дня ухвалення цього рішення.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (2014 рік), за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

Поряд з цим, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.22 Конституції України - конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи те, що позивач є ветеранам війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Наділивши ветераном війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є учасником бойових дій, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист ветеранів війни.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у 2016 році встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі 920 гривень. За таких обставин, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, що при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.12 Закону України «Про статус ветеран в війни, гарантії їх соціального захисту».

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як є доведеними, обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 99, 159-164 КАС України , Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Біляївської райдержадміністрації щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік ОСОБА_1 до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - протиправною.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Біляївської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 ЗУ «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум - 4730 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області Драніков С.М.