Вирок № 69764750, 03.10.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Дело № 490/5668/17

Производство № 1-кп/490/746/2017

Ухвала

03 жовтня 2017 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - Алєйнікова В.О.,

при секретарі - Шаповалової О.І.

за участі прокурора - Кирпотенка О.В.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 42016150000000305 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився 04 вересня 1980 року у м. Добропілля Донецької області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: Одеська область, Овідіопільський район, село Молодіжне, вул. Місячна, 18

та

ОСОБА_2, який народився 05 липня 1974 року у м. Херсоні, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального Кодексу України,

встановив:

30 червня 2017 року в провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального Кодексу України.

Після вивчення змісту обвинувального акту, доданих до його матеріалів, вислуховування прокурора, обвинувачених та їх захисників суд дійшов такого.

І. Стосовно обставин, повязаних із вирішенням питання про призначення справи до судового розгляду.

1.В межах цього кримінального провадження будь-яких угод не укладено, через що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України є відсутніми.

2. Підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України на цей час також відсутні.

3. Наданий суду обвинувальний акт в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, про його невідповідність вимогам діючого законодавства сторони не посилаються.

Отже, підстави для його повернення, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України, наразі також є відсутніми.

4. Це кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Миколаєва, заперечень проти такого сторонами не наведено.

Отже, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктом 4 частини 3 статті 314 КПК України, в цьому випадку також є відсутніми.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 314, частини 1 статті 315 КПК України за такого справу необхідно призначити до судового розгляду, провівши задля цього підготовчі дії, що передбачені частиною 2 цієї статті.

ІІ. Стосовно питань, пов'язаних із підготовкою справи до судового розгляду.

1. Відповідно до частини 1 статті 31 КПК України розгляд цього кримінального провадження має здійснюватись професійним суддею одноособово.

2. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 315 КПК України за такого суд має визначити дату та місце проведення судового засідання.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне призначити судове засідання на 23 листопада 2017 року на 10-00 годину та проводити його у приміщенні Центрального районного суду міста Миколаєва.

3. При цьому враховуючи, що в цьому випадку про проведення закритого судового засідання сторони не просять, та передбачені законом підстави для такого є відсутніми, розгляд справи слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4. Судове засідання у цьому кримінальному провадженні слід здійснювати за участі обвинуваченого, його захисника, його законного представника, потерпілих та прокурора.

ІІІ. Щодо запобіжного заходу, який слід застосовувати відносно обвинуваченого.

Під час підготовчого судового засідання захист просив про повернення внесеної обвинуваченими застави, спираючись про те, що строк дії ухвали про застосування цього запобіжного заходу наразі сплив, а необхідність в його застосуванні є відсутньою.

Після вислуховування сторін суд дійшов такого.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. від 22 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді: "Тримання під вартою на строк до 17 лютого 2017 року включно".

Цією ж ухвалою постановлено: "Звільнити ОСОБА_2 з-під варти у разі внесення застави у розмірі 2.400.000 (два мільйони чотириста тисяч) гривень", у разі звільнення покласти на нього певні обов'язки.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14 квітня 2017 року постановлено: "Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 20 квітня 2017 року включно, з правом внесення застави в розмірі 1.000.000 грн. (один мільйон) гривень, у разі звільнення покласти на нього певні обов'язки.

Отже, посилання захисту, ніби ухвалами слідчих суддів визначався строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, є хибною.

Далі, захист посилається про те, що строк дії обов'язків, які покладаються на підозрюваного (обвинуваченого) в зв'язку із обранням запобіжного заходу, не може перевищувати двох місяців, наразі цей строк вже сплив.

Але з таким також певною мірою погодитись неможливо.

Так, відповідно до статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, з метою забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

При цьому обов'язки обвинуваченого є визначеними не тільки у частині 5 статті 194 КПК України (строк дії цих обов'язків, як слушно зазначає захист, дійсно не може перевищувати двох місяців), але також - у частині 7 статті 31 КПК України, зокрема, окрім передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити по це, підкорятись законним вимогам та розпорядженням суду. Та з огляду на це невиконання обов'язку щодо явки до суду відповідно до частини 8 статті 182 КПК України є окремою підставою для звернення застави у прибуток держави.

Отже, посилання захисту, ніби наразі не існує обов'язків, у забезпечення яких внесена застава за кожного з обвинувачених, є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Обмеження застосування запобіжного заходу у вигляді застави певним строком діюче законодавство не містить.

Посилання захисту на узагальнення Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, а також - на окремі рішення окремих судів, не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення, оскільки вказані захистом джерела не є джерелами права.

При цьому суд також враховує, що відомості про те, що ризики, задля запобігання яким був застосований запобіжний захід у вигляді застави, змінились чи зменшились наразі в суді відсутні, на ці обставини захист, по суті, не посилається.

Посилання захисту про майновий стан обвинувачених не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення, адже їх майновий стан був врахований слідчими суддями під час винесення відповідних ухвал, та відомостей про те, що наразі він суттєво змінився, матеріали справи не містять.

Посилання ж захисту наведених вище доводів не спростовують.

Отже, підстави для повернення застави, внесеної за кожного з обвинувачених, наразі відсутні.

Керуючись ст. 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Кримінальне провадження № 42016150000000305 про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального Кодексу України - прийняти до провадження Центрального районного суду міста Миколаєва.

2.Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 листопада 2017 року на 10-00 годину.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

3.У задоволенні клопотання захисту про повернення застави - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=

03.10.2017