Ухвала суду № 69764248, 19.10.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/15/17

Провадження №11-кп/772/1276/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «19» жовтня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12016020170000979 від 08.11.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_4,

народження 1988 року 11 місяця 08 дня

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України,

раніше судимого:

-19.03.2010 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

-14.10.2010 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.03.2010 року виконувати самостійно;

-08.04.2013 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

-28.12.2015 року ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області встановлено адміністративний нагляд на 1 рік 6 місяців;

-14.01.2016 року звільнений з місць позбавлення волі, в звязку з відбуттям покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ст. 395 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Кузьміна С.В.

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника адвоката: ОСОБА_5

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_5 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.08.2017 року ,-

В с т а н о в и в:

Вироком Козятинського міськрайонного суду Віницької області від 03.08.2017 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ст. 395 КК України та призначено покарання:

-за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ст. 395 КК України до 6 місяців арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточну міру покарання призначено ОСОБА_4 у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання , перебування його під вартою з 22.11.2016 року по 20.07.2017 рік, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а з 21.07.2017 року по день набрання вироком законної сили день за день.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 08.11.2016 року, близько 18:50 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходячись по вул. Володимира Великого, неподалік будинку №3, в м.Козятині Вінницької області, маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою , виконуючи свої злочинні дії підійшов до малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та помітивши у останнього мобільний телефон, попросив у ОСОБА_6В мобільний телефон, щоб зателефонувати матері.

Після цього, зловживаючи довірою потерпілого , взяв із рук потерпілого ОСОБА_7 мобільний телефоно «Lenovo» А 7000 ІМЕІ 1: 868415022315593; ІМЕІ2: 868415022315601 білого кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта від 01.12.2016 №1451 становить 2437 грн., в середині якого знаходиться флеш карта microSD на 16 GB, вартість якої відповідно до довідки вартості становить 199 грн.; стартовий пакет «Life», вартість якого відповідно до довідки вартості становить 35 грн.; на рахунку якого було 5 грн., після чого з місця вчинення злочину зник та завдав власнику збитків на загальну суму 2676 гривень.

Крім того, постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2015 року відносно ОСОБА_4, на підставі ст. 3 п. «б» Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», був встановлений адміністративний нагляд терміном на 1 рік і 6 місяців із забороною залишати місце постійного проживання з 24 години до 6 години. Однак, ОСОБА_4, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, порушуючи встановлені йому обмеження, не поставивши до відома орган, який здійснює за ним адміністративний нагляд, з 08.11.2016 року самовільно залишив постійне місце проживання в м. Козятин та переховувався від працівників поліції, доки 22.11.2016 рокуне був виявлений співробітниками поліції і затриманий.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 не оспарюючи своєї вини в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ст. 395 КК України, ставить питання про зміну вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.08.2017 року щодо нього та просить помякшити йому покарання, в звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі.

В апеляційній скарзі захисника адвоката ОСОБА_5, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст. 190, ст. 395 КК України, в частині призначення покарання, в звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим. Призначити покарання її підзахисному яке є спів розмірним його діянням, та особі обвинуваченого.

Свої вимоги захист мотивував тим, що суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_4 допустив невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, а саме не врахував усіх помякшуючих вину її підзахисного обставин, а саме те, що останній щиро розкаявся у скоєному , вину визнав у повному обсязі, сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду шляхом повернення викраденого майна.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_5, які підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах в повному обсязі, міркування прокурора , який заперечив проти апеляційних скарг та вважає вирок суду щодо ОСОБА_4 законним та обґрунтованим доводи, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та в його інтересах захисника адвоката не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою вчинене повторно та у в порушенні правил адміністративного нагляду - є обґрунтованими.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 190, ст. 395 КК України - є правильною.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих злочинах визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у повному обсязі встановлена судом як на підставі свідчень самого обвинуваченого , у яких він повністю розкаявся , так і показами потерпілого, свідків та дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Оскільки правильність кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_4 в апеляційних скаргах не оспорюється, тому вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно дост. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідност. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Як правильно зазначив прокурор, відповідно до вимогст. 65 КК Українита роз'яснень, що містяться в п. 1.9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також згідно ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 районний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, та призначив покарання з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, а саме те, що останній раніше неодноразово судимий за корисливі злочини , продовжив вчиняти злочини, злочин скоєно в стані алкогольного спяніння та щодо малолітнього, і апеляційний суд вважає, що призначена міра покарання - є достатньою для його виправлення та перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, вирок суду першої інстанції підлягає зміні, так як судом першої інстанції, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 зараховано термін перебування його під вартою з 22.11.2016 року по 20.07.2017 рік включно з розрахунку один день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі, а з 21.07.2017 рік по день набрання вироком законної сили день за день? що суперечить вимогам ст. 72 КК України зарахуванню строку попереднього увязнення.

21.06.2017 року набули чинності зміни до ст. 72 КК України, внесені ЗУ від 08.05.2017 року №2046- VIII, згідно з якими змінився порядок зарахування попереднього увязнення у строк покарання у виді позбавлення волі.

Згідно нині чинної редакції ч.5 ст. 72 КК України попереднє увязнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, помякшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 58 Конституції України та ч.1 ст. 5 КК України під законом, що іншим чином поліпшує становище особи, слід розуміти закони, які змінюють на користь особи такі визначені в КК наслідки вчинення злочину, які не повязані з кримінальною відповідальністю.

Слід зазначити, що згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та КК України передбачено поняття зворотної сили закону.

Тому , суд апеляційної інстанції вважає, що на підставі ч. 5ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк його попереднього увязнення в межах цього кримінального провадження з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, за період з 21.11.2016 рік по день набрання вироком законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.08.2017 року щодо ОСОБА_4 змінити в частині застосування ч.5 ст. 72 КК України.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_4 в строк відбування покарання, строк попереднього увязнення, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, з розрахунку один день попереднього увязнення, за два дні позбавлення волі, з 22 листопада 2016 року по день набрання вироком законної сили -19.10.2017 рік.

В решті вирок щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим з моменту отримання копії рішення суду.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: