Ухвала суду № 69763087, 13.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33154/17

Суддя Вищого адміністративного суду України М.М. Заїка, перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Технополіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Технополіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування рішень,

встановив:

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції та документа про сплату судового збору.

Копія оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції має бути засвідчена відповідно до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року.

Таким чином, скаржнику необхідно додати копію оскаржуваного судового рішення засвідчену відповідно до підпункту 6.8.8. пункту 6.8 Розділу 6 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, а саме: копії судових рішень повинні бути належним чином оформлені, підписані працівником апарату суду та скріплені номерною печаткою суду; на копіях судових рішень у верхньому правому куті проставляється штамп "Копія", після тексту судового рішення проставляються штамп суду "Згідно з оригіналом".

Визначаючи розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, скаржнику необхідно враховувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, і (або) дії вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного майнового права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, а також дій чи бездіяльності, внаслідок яких відбувається зміна майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дій чи бездіяльності, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Майновими також є також вимоги про стягнення коштів з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача - фізичної чи юридичної особи, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позивач у суді першої інстанції ставив питання скасування постанови від 3 листопада 2016 року №003714, №003715 та від 10 листопада 2016 року №003760 про застосування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1700грн кожна, а тому даний спір носить майновий характер.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", далі Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При зверненні до суду з даною позовною заявою ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень або юридичною особою становила 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, позовна заява подана у 2017 році.

Станом на 1 січня 2017 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1600 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і розміру майнових вимог, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду позовної заяви, в даному випадку, становить 1600 гривень, а за подання касаційної скарги на рішення суду - 1920 гривень.

Враховуючи що при подачі касаційної скарги судовий збір сплачено не було, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги законодавством та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 106, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Технополіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Технополіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування рішень - залишити без руху.

Надати касатору строк до 10 листопада 2017 року для усунення недоліків поданої касаційної скарги.

Роз'яснити касатору, що у разі не усунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом термін, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута та вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного М.М. Заїка

суду України