Ухвала суду № 69762606, 18.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м. Київ К/800/34158/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Єрьоміна А.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року

у справі № 503/409/16-а

за позовом ОСОБА_4

до заступника начальника Львівської митниці ДФС України

Мірошниченко М.І.,

Львівської митниці Державної фіскальної служби,

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення

митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченко М.І., Львівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 0455/20908/16 від 26.02.2016 року у справі про порушення позивачем митних правил.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Позивач вважає, що згідно п. 60 ст. 4 Митного кодексу України його автомобіль не є комерційним, а є автомобілем особистого користування, тому тимчасове ввезення автомобіля особистого користування в Україну, яке визначене у п. 3 ст. 380 Митного кодексу України складає строк до 60 днів.

Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 11.08.2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби у справі про порушення митних правил № 0455/20908/16 від 26. 02. 2016 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшли письмові заперечення Львівської митниці Державної фіскальної служби.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач наголошував на тому, що позивачем не подано до митного органу жодного документу про перебування його на тимчасовому консульському обліку в консульській установі в Республіці Польща., просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних ЄАІС Держмитслужби України 25.12.2015 року через м/п «Краковець» Львівської митниці позивач ввіз на митну територію України в режимі «транзит» автомобіль марки «Volkswagen Golf», VIN WVWZZZ1HZRW588076, який зареєстрований в Польщі р/н FZA 15892. 14.02.2016 року даний автомобіль був доставлений позивачем в зону митного контролю посту «Краковець» в напрямку «виїзд з України».

Станом на 14.02.2016 року цей транспортний засіб за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим згідно законодавства не переводився.

Старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС Філь С.М. 14.02.2016 року у присутності позивача складено протокол про порушення митних правил від № 0455/20908/16, а також повідомлено про те, що розгляд справи про порушення митних правил відбудеться 26.02.2016 року о 10:00 год. у приміщенні Львівської митниці ДФС.

Заступником начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченко М.І. 26.02.2016 року винесено постанову № 0455/20908/16 у справі про порушення позивачем митних правил, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб, який належить ОСОБА_4 не є транспортним засобом комерційного призначення, а є транспортним засобом особистого користування. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на позивача не розповсюджується дія ст. 95 Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів у митному режимі «транзит».

Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час ввезення позивачем легкового автомобіля на митну територію України, позивач не мав передбаченого ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України права на тимчасове ввезення автомобіля в Україну без сплати відповідних митних платежів, оскільки у матеріалах адміністративної справи відсутні докази факту перебування позивача станом на 25.12.2015 року на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки ввезений позивачем автомобіль зареєстрований у відповідних реєстраційних органах Республіки Польща, то за ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України позивач мав право ввести вказаний автомобіль в Україну з метою транзиту без сплати відповідних митних платежів, але з дотриманням строків, визначених ст.95 Митного кодексу України.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. Строк тимчасового перебування таких транспортних засобів визначається відповідно до ст. 95 Митного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що транспортний засіб, ввезений на митну територію України ОСОБА_4 зареєстровано у реєстраційних органах Республіки Польща.

Відповідальність за порушення вимог ст. 95 Митного кодексу передбачено у ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України визначено особливий порядок тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт перебування позивача станом на 25.12.2015 року на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном повинен підтверджуватися документально, а тому для встановлення такого факту недостатньо лише пояснень позивача.

За відсутності права на особливий порядок тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів згідно ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України, позивач мав право на тимчасове ввезення транспортного засобу згідно порядку, визначеного ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи позивачем ввезений транспортний засіб на митну територію України без сплати митних платежів 25.12.2015 року, а вивезений з території України 14.02.2016 року, і за цей проміжок часу даний автомобіль за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим згідно законодавства не поміщався, колегія суддів погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем встановленого статтею 95 Митного кодексу України терміну доставки цього автомобіля до митного органу більше ніж на десять діб, що є достатньою підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про перебування позивача станом на 25.12.2015 року на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Враховуючи наведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не мав передбаченого ч. 3 ст. 380 Митного кодексу України права на тимчасове ввезення автомобіля в Україну на строк до 60 діб без сплати відповідних митних платежів як громадянин-резидент, який перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 503/409/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановлених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді