Ухвала суду № 69762420, 24.10.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"24" жовтня 2017 р. Справа № 296/10884/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

позивача,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "10" липня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протипрвними, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України Код ЄДРПОУ 00032684 прийняти відповідне рішення (затвердити висновок) щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 і надіслати його органу внутрішніх справ, у якому я проходив службу, для проведення виплати.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 10 липня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 1994 по 05.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Згідно із свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії УМВС України в Житомирській області №495/106 від 05.10.2015 року, позивач має захворювання, повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.8).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА№514695 від 12.07.2016, позивачу з 24.06.2016 року встановлено третю групу інвалідності, внаслідок захворювання, яке повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 9). Підставою для встановлення позивачу третьої групи інвалідності, згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, став діагноз - Т-90.5: залишкове явище перенесене УМТ у вигляді травми цербер. Арахноїдиту, п/травми енцефалопатії 2 см.

У серпні 2016 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги. Згідно висновку УМВС України в Житомирській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ від 20.12.1990 року №565-ХІІ "Про міліцію", позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 217500,00 грн., на підставі пп.3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Листом №1986/29/05-2016 від 20.10.2016 року управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області позивача повідомлено про те, що його матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги розглянуті Департаментом фінансово-облікової політики МВС України повернуті без затвердження у звязку з невідповідністю вимогам п.7 постанови КМУ від 21.10.2015 року №850 (відсутність акта розслідування нещасного випадку).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України "Про міліцію" (у редакції, чинній до 07.11.2015 року, коли набрав чинності Закон України "Про національну поліцію", а одночасно, Закон України "Про міліцію" втратив чинність), держава гарантувала працівникам міліції соціальний захист.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На підставі вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою №850 від 21.10.2015 затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850), який є діючим і на час апеляційного перегляду справи.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (п.п.2 п.3 Порядку №850).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Отже, дії відповідача щодо повернення без затвердження МВС України, за підписом голови Ліквідаційної комісії матеріалів щодо призначення та виплати позивачу спірної соціальної виплати, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Також, твердження відповідача з приводу того, що захворювання, на підставі якого позивачу встановлено інвалідність є наслідком отриманої ним в побуті травми, на думку колегії суддів є безпідставним, оскільки позивачем надано докази, які підтверджують його право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема свідоцтво про хворобу, довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, якими підтверджено, що позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов"язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "10" липня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" жовтня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство внутрішніх справ України вул. Богомольця, 10,м. Київ,Центральна Частина Києва, Київ,01601

4-третій особі: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області - Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008,